Три роки на чолі країни: що відбувається з бізнесом Порошенко

Три года во главе страны: что происходит с бизнесом Порошенко

Три роки тому відбулася інавгурація президента Петра Порошенка, який довгий час вважався великим українським бізнесменом. Наскільки виріс бізнес Порошенка, поки він керував країною?

Поєднувати політичну діяльність, ключові державні посади і перебування в списку Forbes — історія типова для України. Проте напередодні свого обрання Порошенка активно нав’язував суспільству думку, що він не є класичним олігархом.

Це допомогло йому отримати електоральну прихильність виборців, які після Революції гідності очікували цього відділення бізнесу від влади.

Більш того, Порошенко запевнив, що взагалі позбудеться всього бізнесу, окрім «5 каналу», і буде займатися тільки державними питаннями.

«Буде закладена нова традиція: коли людина приходить на вищу посаду, він робить рішучі кроки для того, щоб продемонструвати не лише країні, але і світу, що він позбавляється від бізнесу, продає його і концентрує всі свої зусилля, весь свій час на служіння народу. Я збираюся вчинити саме так», — розповів Порошенко.

ЕП перевірила, як змінилася структура бізнесу українського президента за три роки, які з його активів зросли і що цьому сприяло.

Не «Рошен» єдиним

В Україні і світі прізвище Порошенка насамперед асоціюється з кондитерською компанією «Рошен». Це найдорожчий актив, який належить президенту.

В тему: «Рошен» президента отримав землю в Борисполі в порушення закону

Насправді бізнес Порошенка — це десятки підприємств в різних галузях економіки. Крім кондитерського сектора, інтереси Порошенка присутні у фінансовій сфері, агробізнесі та медіа. Також президента часто пов’язують з автопромом.

Якщо «Рошен» і був переданий в «сліпий траст» через відсутність пропозиції, яке б задовольнило Порошенка, то про продаж інших активів мова і не йшла.

Виходячи з публічної інформації, ці активи передані не в «сліпий траст», а «загорнуті» у такий собі внутрішній офшор — ВАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Прайм ессетс кепітал». Уповноваженою особою цієї структури є батько президента — 80-річний Олексій Порошенко.

Цей фонд знаходиться в управлінні ТОВ КУА «Ф’южн капітал партнерз». Остання компанія також управляє фондами друзів Порошенко: в її управлінні перебуває ПАТ «ЗНКІФ «ВІК»Ігоря Кононенка та ПАТ «ЗНКІФ «Сова» Олега Гладковського.

За складними абревіатурами стоять прості українські механізми формального дотримання закону про держслужбу. Такі фонди рідко використовуються для спільного інвестування і тим більш далекі від справжнього венчурного інвестування.

Всі ці компанії тільки за формою є інститутами спільного інвестування. Насправді вони використовуються як форма володіння активами та спосіб оптимізації податків, адже прибуток такого фонду не оподатковуються до моменту закриття інвестиційного фонду та виплати доходу інвестору.

Простими словами, фонд — це гаманець, яким керує спеціалізований керуючий КУА. В гаманці Порошенко і лежать такі активи.

Три года во главе страны: что происходит с бизнесом Порошенко

Три года во главе страны: что происходит с бизнесом Порошенко

ДЖЕРЕЛО: ORBIS

Виходячи з публічної інформації, більшість підприємств з фонду «сліпий траст» не передавалися. У самому фонді на запит ЕП не відповіли. Єдине, що з цього фонду було передано в «сліпий траст» — це компанія «Рошен».

Солодкий актив

Roshen — один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні та Східній Європі. Компанія забезпечує солодощами всю Україну через власну торгову мережу, яка налічує 43 фірмових магазину, і поставляє продукцію в 28 країн світу.

За рейтингом американського видання Candi Industry, в 2017 році Roshen посіла 24 місце у рейтингу ста найбільших світових кондитерських компаній, випереджаючи головних українських конкурентів «Конті» та “АВК”, які зайняли в рейтингу 43 і 67 місця.

Три года во главе страны: что происходит с бизнесом Порошенко

Розмір виручки, долари. Джерело: CANDI INDUSTRY

 

2013

2014

2015

2016

Roshen

18 місце, 1276000 дол

20 місце, 1021000 дол

22 місце, 800 тис дол

22 місце, 800 тис дол

«Конті»

31 місце, 520 тис дол

38 місце, 520 тис дол

42 місце, 473 тис дол

38 місце, 473 тис дол

АВК

50 місце, 275 тис дол

57 місце, 275 тис дол

60 місце, 275 тис дол

62 місце, 269 тис дол

Дані Candi Industry цікаві для порівняння результатів роботи компанії президента і фірм-конкурентів. Так, Roshen з 2013 року впала у рейтингу на чотири позиції, «Конті» — на сім позицій, АВК — на дванадцять позицій.

Разом з рейтингом у шоколадних виробників падає і виручка.

Так, Roshen з 2013 року втратила 476 тис дол, «Конті» — 47 тис дол, АВК — 6 тис дол. Таким чином, українські компанії стрімко втрачають свої позиції у світовому рейтингу. Це логічно, враховуючи економічну ситуацію в Україні.

Сама компанія «Рошен» не стала розкривати власні показники. Відмовилися коментувати ситуацію по її позиціях і конкуренти.

Фінансова імперія

Важливу роль у бізнесі кожного олігарха грає його фінансова частина.

У часи президентства Януковича його найближче оточення почало відігравати чільну роль у фінансовій сфері України. Всі основні угоди укладалися на користь «сім’ї». Пов’язані з «сім’єю» страхові компанії та банки вигравали більшість вигідних тендерів. Однак фінансова імперія Януковича почала руйнуватися після Революції гідності.

Амбіції фінансових компаній нинішнього президента менше, принаймні тих компаній, які належать йому офіційно, перебуваючи в управлінні згаданого фонду.

Страхова компанія «Країна» за три роки президентства Порошенко не вибилася в лідери. У рейтингах вона посідає приблизно ті ж місця, що й три роки тому. Так, по чистих страхових премій вона 20-а, тоді як в 2013 році посіла 26 місце.

На думку одного із страховиків, «Країна» — ринкова компанія. «У „схемах“ не помічена, веде себе порядно, скандальних тендерів не виграє», — каже він.

Інша справа — банк Порошенко Міжнародний інвестиційний банк (МІБ). Якщо раніше він був маленьким кептивним банком, обслуговуючим переважно інтереси компаній Порошенко і його партнерів, а за активами перебував у дев’ятій десятці, то зараз це чимала фінансова установа з активами майже 7 млрд грн з досить привабливими показниками.

Однак зростання активів мало про що говорить, оскільки цей показник в основному збільшувався через девальваційної складової. Опитані ЕП банкіри розповіли, що силою кошти державних підприємств туди ніхто не заганяє. «У банку нормальна репутація. Як у всіх безпроблемних банків: надлишкова ліквідність і відсутність нормальних клієнтів для кредитування», — каже співрозмовник ЕП.

Однак у деяких скандалах банк таки був помічений. У недавньому розслідуванні ЕП мова йшла про те, як 300 млн сім’ї Януковича при саботажі правоохоронців перетекли в банк Порошенко і почали приносити йому дохід.

Щоб зрозуміти, наскільки ресурси для банку Порошенко дешевше, ніж для інших банків, ЕП порахувала вартість залучення коштів юридичних осіб для банку.

Банку Порошенко юридичні особи довіряють свої гроші під 6,72% річних, тоді як в середньому по ринку цей показник становить близько 9,02% річних. Отже, банк залучає кошти на вигідних умовах, але в цілому ці ринкові умови.

Враховуючи показники банку, можна зробити висновок, що все добре і у інших підприємств Порошенко і його друзів, оскільки вони є основними боржниками МІБ.

Ефективний аграрій

Фонд Порошенка володіє компанією ТОВ «Укрпромінвест-агро». У неї входять Крижопільський, Гайсинський та Погребищенський цукрові заводи, агрофірми «ДНЕПРАГРОЛАН», «Мас-агро» і «Іванківці», Вінницький КХП № 2, племзавод «Літинський», кілька елеваторів і транспортних компаній.

«Укрпромінвест-агро» вирощує сільськогосподарські культури, виробляє цукор, борошно, м’ясо і молоко. Це, ймовірно, найбільш стабільний бізнес президента. У 2015 році агрохолдинг увійшов у топ-20 найбільш ефективних агрохолдингів за версією українського Forbes. З кожним роком компанія тільки збільшує оберти.

Виробництво цукру у 2016 році порівняно з 2015 роком зросла на 30% до 253 тис тонн, борошна на Вінницькому комбінаті хлібопродуктів № 2 — на 70%, що дозволило компанії зайняти друге місце серед найбільших експортерів цього продукту.

У 2016 році «Укрпромінвест-агро» почав будувати новий елеватор потужністю 68 тис тонн у Вінницькій області. Інвестиції в перший етап проекту склали 120 млн грн.

За версією видання Landlord Петро Порошенко займає четверте місце в рейтингу найбільших аграріїв України 2016 року з капіталом 607 млн дол. Видання оцінює виручку компанії «Укрпромінвест-агро» в 185,3 млн дол.

Друга життя «Ленінської кузні»

У бізнес-імперію Порошенко також входить ЗАТ «Завод «Кузня на Рибальському», колишня «Ленінська кузня», одне з найстаріших підприємств Києва. Завод виробляє бронетехніку, зброю, будує і ремонтує суду.

Фонду Порошенка «Прайм ессетс кепітал» належить 82,5% акцій заводу, ще 11,5% — фонд «ВІК» заступника голови фракції «Блок Петра Порошенко» Ігоря Кононенка, давнього друга і бізнес-партнера президента. До 2014 року підприємство було збитковим, але у 2015 році ситуація змінилася — у підприємства додалося роботи.

У жовтні 2014 року завод уклав контракт з Міноборони на будівництво двох малих броньованих артилерійських катерів, а згодом зайнявся розробкою зброї для армії.

Незважаючи на це, підприємство було помічено в декількох махінаціях. У 2014 році воно брало участь у тендері, конкурентами якого були фіктивні компанії, зареєстровані за тією ж адресою, що і «Ленінська кузня». А навесні 2017 року завод виступив «прокладкою» для ремонту фрегата «Гетьман Сагайдачний», завдяки чому виграв тендер на 15 млн.

Справи «Кузня» значною мірою покращилися завдяки сприянню ключових фігур в оборонному секторі. Контракти, які Міноборони укладало з підприємством, припали на час роботи Олега Гладковського на посаді першого заступника секретаря РНБО, який є давнім бізнес-партнером Порошенка та інститутським товаришем Кононенко.

Так, 2016 рік завод вперше за довгі роки закінчив з прибутком близько 9 млн грн. Збиток підприємства в 2015 році склав 5,535 млн грн.

Медіа

Президент завжди цікавився медіа. До революції його основним медіа-активом був «5 канал». Порошенко зазначав, що це єдиний бізнес, який він не продасть.

«По-перше,» 5 канал «ніколи не продавався і продаватися не буде. По-друге, та роль, яку вільна преса зіграла і під час Помаранчевої революції, і під час нашої революції на Майдані в 2014 році, є виключно важливою», — говорив Порошенко.

Однак сам канал швидко потіснили на ринку інші новинні ресурси. На перший план вийшов телеканал «112», на який президент поклав глазл». Схоже, Порошенко не тільки не продав свій медіа-бізнес, але і дуже хотів його розширити.

З власниками каналу намагалися домовитися спочатку скандальний народний депутат Олександр Онищенко, а потім — екс-власник банку «Михайлівський», не менш одіозний Віктор Поліщук, якого називали ситуативним бізнес-партнером президента. Чому спроби закінчилася невдало, можна прочитати в матеріалі ЕП.

Втім, команда президента не розгубилася і придбала телеканал «Тоніс», хоча номінальним власником є колишній «регіонал» Володимир Макеєнко.

Любі друзі президента

Окремої уваги заслуговують справи друзів президента, які останнім часом посилили свій вплив в політиці і бізнесі. Згаданий Ігор Кононенко у багатьох тепер асоціюється зі «смотрящим» по низці держпідприємств. Першим чиновником, який розповів про це, став колишній міністр економіки Айварас Абрамавичус.

«У мене немає бажання бути ширмою для відвертої корупції або підконтрольними маріонетками для тих, хто хоче в стилі старої влади встановити контроль над державними грошима. Я не хочу їздити в Давос, розповідати їм про успіхи, тоді як за нашою спиною вирішуються якісь питання в інтересах окремих людей.

Ці люди мають імена. Одне з цих імен я вам зараз озвучу. Це Ігор Кононенко», — сказав Абрамавичус, приголомшивши тоді громадськість. Незважаючи на це, Кононенко і досі впливова фігура для державних підприємств, особливо у сфері енергетики.

Посилив вплив ще один друг Порошенко — колишній власник Українського медіа-холдингу Борис Ложкін, який в 2014 році став керівником Адміністрації президента.

Порошенко знайомий з Ложкіним ще з 2000 року, коли вони разом володіли радіостанцією «Ретро-ФМ». З призначенням на посаду глави АП колишній бізнесмен лише зміцнив свої позиції. У січні 2016 року вийшов у світ матеріал, в якому йдеться про вплив Бориса Ложкіна на тютюновий ринок України.

Одним з акціонерів тютюнового монополіста «Тедис-Україна» (раніше «Мегаполіс Україна») є український мільйонер Борис Кауфман, друг і бізнес-партнер Ложкіна. У 2014 році радіо «Свобода» зробила репортаж про нічних зустрічах Кауфмана і Ложкіна.

Крім того, свій вплив посилили пов’язані з президентом фірми, наприклад, інвестиційна компанія ICU, засновниками якої є голова НБУ Валерія Гонтарєва і Пасенюк, якого називають «фінансистом Порошенко». Сам він це заперечує.

Замість висновку

На відміну від попередніх періодів, активи, які офіційно належать президенту, не стають маркет-мейкерами ринку з допомогою адміністративного втручання. Однак істотного відмежування влади від бізнесу на державному рівні в Україні не відбулося. Це стосується і президента Петра Порошенка.

«В Україні досі нормою вважається перебування на вищих керівних посадах і отримання доходів від бізнесу, хоча тут за європейськими мірками спостерігається прямий конфлікт інтересів. Повноваження державних органів по боротьбі з використанням інсайдерської інформації та бенефіціарів зв’язків поки взагалі не сформульовано», — констатує фінансовий аналітик Олексій Кущ.

«Поки в парламенті засідатимуть не професійні політики, а мільйонери, важко очікувати розмежування бізнесу і влади. Президент хоч передав управління своїм бізнесом в» сліпий траст «, проте жоден депутат не взяв з нього приклад», — додає член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.