Без ілюзій: Китай перетворює Росію на свій сировинний придаток

Без иллюзий: Китай превращает Россию в свой сырьевой придаток

Чому не варто вірити оптимістичним розповідями російських ЗМІ про іноземні інвестиції в російську економіку

Вкрай цікавий аналіз того, що насправді відбувається у відносинах між Росією і Китаєм зробив у своєму блозі економіст Денис Сучилін. «Новые Известия» публікують цей матеріал з невеликими скороченнями:

Неодноразово я порушував теми «управління» власними коштами людьми, які, скажімо так, задають економічний [передусім] вектор руху нашої країни і світу в цілому]. Одним з принципів, яких дотримуються такі люди, є принцип [назвемо його грубо] «гроші до грошей».

В даному випадку ця фраза означає не те, що ми звикли під нею бачити (якщо гроші є, то до них «пристане» ще; а у кого немає грошей, у того вони і не з’являться), а те, що стоїть насправді за цією фразою — не можна допускати, щоб у «бідних» людей з’являлися гроші. Ця формула лежить в основі формування найбільших капіталів в світі (простіше кажучи, на цьому стоїть весь економічний світ). І слово «бідний» має тут трохи більш широке значення — швидше: не такий як «ми» (власники капіталу).

Один з останніх прикладів, який я наводив, коли ми піднімали тему, був наступний: володар великого капіталу готовий був втрачати десятки мільйонів (терпіти крадіжку зі сторони подібного [не за розміром капіталу] йому), але не був готовий віддавати 0,5% від цієї суми звичайній людині, який міг цей процес купірувати. Хто з читачів мав можливість безпосередньо (або поруч) працювати з російськими героями Forbes, той розуміє, про що я кажу. У російській політиці це особливо добре стало помітно останнім часом: своїм — все, іншим — нічого (іноді ще кажуть: іншим — закон).

В якості міжнародного прикладу з найбільш очевидних для широкої групи користувачів мережі можна виділити приклад мільярдера Джефа Безоса, основного акціонера Amazon. Останнім часом він теж став говорити про те, що частину своїх коштів віддасть на благодійність — мова йде про десятки мільярдів доларів. При цьому не йдеться про те, щоб якось поліпшити життя своїх робітників, які постійно скаржаться в мережі на важкі умови праці та низьку оплату за таку працю.

Не будемо зараз заглиблюватися в цю вузьку тему (кому потрібно, зможе набрати в Яндексі «скарги співробітників амазон» і з першої ж посилання зануритися в ситуацію), важливо розуміти одне: всі ці люди Forbes вимовляють красиві слова про благодійність, про те, що життя простих людей потрібно покращувати, і при цьому за плечима цих людей рабська праця тисяч співробітників і трагедії їх сімей. Скільки скалічених доль стоїть за спинами російських учасників Forbes, можна легко зрозуміти, забивши в пошуку Яндекса фразу «як живуть шахтарі» або «екологія в місцях видобутку«.

У всьому світі все однаково: людина (група), який стоїть на соціальних сходах вище говорить красиві слова, і при це просто користується більш слабким — не допомагає, а саме використовує його, натомість даючи йому обіцянки і мінімум ресурсів для виживання і продовження роботи.

Це відноситься до всіх рівнів взаємин у світі. Зайву копійку того, хто стоїть нижче або не є «своїм», — ніколи ніхто не дасть. Це правило, якого дотримуються неухильно. Тільки так формується і працює великий капітал.

Якщо в рамках цієї ситуації розглянути міждержавні відносини і поглянути на ланцюжок «Росія — Китай», то все стає ще більш очевидним.

З федеральних ЗМІ нам постійно говорять: «Ну, раз, Захід не хоче з нами нормально спілкуватися, ми повертаємося на Схід. Китай — наш найкращий друг«.

Давайте подивимося на Китай. Останнім часом ми тільки і чуємо про цифри в сотні мільярдів доларів, коли мова йде про інвестиції, обсяг позик або вливань в Китайську економіку (тут цифри вже перевалили за трильйон доларів). Навіть наш ЦБ переклав майже 100 млрд доларів ЗВР в активи в китайських юанях. Чим же відповідає Китай?

Давайте трохи відкотимося назад і подивимося на загальні підсумки, що пройшов нещодавно ПМЕФ. «Коммерсант» пише про «грандіозної удачі» і рекордних для Росії обсяги укладених угод:

З 6 по 8 червня відбувся 23-й Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ-2019). У ньому взяла участь рекордна кількість гостей — 19 тис. осіб з 145 країн світу. Самими великими делегаціями стали китайська і американська. Також було укладено рекордну кількість угод — 650 угод на суму 3,1 трлн руб. Основні угоди і висловлювання учасників:

  • Ощадбанк і Rambler Group підписали угоду про операційному взаємодії.
  • ВЕБ, Ощадбанк і Газпромбанк профінансують на суму близько $1,7 млрд проект групи «Акрон».
  • «Газпром нафта» і «Новатек» підписали угоду про створення СП з розвідки та видобутку нафти і газу в Арктиці.
  • «Лукойл» придбав за $800 млн у New Age 25% в проекті на шельфі в Республіці Конго.
  • OMV заплатить «Газпрому» €905 млн за частку в ачимівських покладах.
  • ЦРПТ за 15 років вкладе у створення системи маркування товарів 220 млрд руб.
  • Xiaomi і Mastercard підписали угоду про співпрацю, в результаті якого в Росії стане доступний платіжний сервіс Mi Pay.
  • «Газпромнафта» і Shell створять спільне підприємство для освоєння родовищ в ЯНАО на основі «Меретояханефтегаза».
  • «Яндекс», Mail.ru, Rambler, «Кинопоиск» і правовласники — провідні медіахолдинги країни уклали на майданчику Роскомнадзора меморандум про співробітництво в боротьбі з поширенням піратського контенту.
  • «Газпром нафта» уклала угоду з «Совкомфлотом» про заправку суден з зрідженим природним газом.
  • «Газпром нафта» підписала з Shell і Repsol угоду про наміри по створенню СП для освоєння нерозвіданих Лескинского і Пухуцяяхского ділянок на Гыдане.
  • Газпромбанк і «Будинок.РФ» домовилися випустити іпотечні облігації на суму до 350 млрд руб. в 2020-2021 роках.
  • Газпромбанк надасть більше 30 млрд руб. Державної транспортної лізингової компанії на реалізацію проекту порту Лавна.
  • НОВАТЕК і китайська CNOOC підписали договір купівлі-продажу частки в 10% в проекті «Арктик СПГ-2», який планується запустити в 2023 році. Аналогічний договір на таку ж частку був підписаний також з китайською CNPC.
  • Мінпромторг підписав СПІК з російським автоконцерном «Соллерс». Проект передбачає розвиток модельного ряду автомобілів УАЗ. Інвестиції складуть 7,5 млрд руб. за 10 років.
  • Підконтрольний Газпромбанку «РЕП Холдинг» і італійська Ansaldo Energia створять спільне підприємство з виробництва і сервісу газових турбін потужністю від 70 до 340 МВт.
  • МТС підписав з урядом Москви угоду про розвиток 5G на суму понад 20 млрд руб.
  • ВТБ став власником контрольної частки в компанії «Мирогрупп ресурси», яка входить в десятку найбільших експортерів зерна.
  • Ford повністю погасив кредит «ВЭБ.РФ» спільному підприємству Ford Sollers в розмірі 39,5 млрд руб., і продає завод у Всеволожську.

 

Графік особливо гарний. Але, якщо ви уважно подивитеся, то побачите, що більша частина угод, а відповідно і сум — це інвестиції російських державних і навколодержавних компаній. Іноземні компанії готові вкладатися лише в придбання сировини і в кращому випадку підписати угоду, в якій головним постає питання: чи дійде ще до операції?

Ось вам і успіх. На цьому тлі зустріч з китайським лідером і бравурні мови про розвиток межсторонних відносин виглядають просто безглуздо. Хоче Китай інвестувати в Росію? Звичайно, хоче. Китай:

  • хоче купувати наші ресурси (нафта, газ, вугілля …), готовдаже в борг на багато років вперед ;
  • хоче купувати землю в довгострокову оренду;

(…)

  • хоче випилювати наш ліс, практично нічого за нього не сплачуючи (почитайте про останньому конфлікті в Красноярському краї — зрозуміло, що йде боротьба за губернаторське крісло, держконтракти і т. д., але в цілому це ж частина картини: офіційно лісу вивезли на 50 млрд рублів, а податків заплатили трохи більше 1 млрд рублів, і це мова тільки про офіційне вивезення, а що там в реальності, можна тільки здогадуватися, посилання на Youtube;
  • хоче поступово асимілювати близькі до нього території:

… за минулий рік в Приморському відділенні Ощадбанку клієнти придбали юанів на 29% більше, ніж у 2017-м. На Сахаліні і в Амурській області — більше на 11-11,4%. У Хабаровському краї купівля готівки юанів збільшилася на 13%. У банку «Примор’я» також констатують зростання обсягу проданих юанів на 20%.

Цікаво, що наприкінці минулого року кредитна організація також запустила перший еквайринг Alipay на Далекому Сході. До сервісу вже підключені торгові мережі «Невада Груп» — мінімаркети «РазДва», а також гіпермаркети «Самбери», представлені на території Хабаровського, Приморського, Камчатського країв, Амурській і Єврейській автономній областей. Як пояснили в торговій мережі «Самбери», подібною послугою найчастіше користуються китайські туристи, і кількість операцій у системі зростає.

Керуючий ВТБ в Приморському краї Олександр Вялков розповідає, що вже до 2017 року банк приймає до своєї банкоматної та POS-термінальної мережах карти China Union Pay.

У липні цього року в торгових і сервісних точках, де встановив термінали ВТБ, можна розплатитися смартфоном з системою Huawei Pay для власників карт China Union Pay і мобільного телефону Huawei або Honor.

На сьогодні 100% терміналів та пристроїв самообслуговування Ощадбанку на Далекому Сході обслуговують картки Union Pay. Як зазначають у кредитної організації, основний обсяг операцій по картах Union Pay в Росії формують туристи, які приїжджають з КНР та інших країн АТР. Наприклад, за 2018-й рік через термінали Далекосхідного Ощадбанку проведено понад 218 тис. операцій. Найбільш активно расплачивалисьэтими картами в Приморському, Хабаровському краях і Амурської області (с)

І вкладає в ці напрями десятки мільярдів доларів. Але це не інвестиції в Росію, це інвестиції в сировині, і в свої «плантації». У кращому випадку Китай купує пакет акцій, який дозволяє йому економічно / юридично впливати на всі рішення, що приймаються. Всі ключові проекти (магістралі, РЗ,…), де реально потрібні інвестиції в російську сторону, Китай саботує, перекладаючи витрати на нас.

(…)

Заради об’єктивності варто сказати, що Китай не тільки висмоктує з нас ресурси, використовує нашу землю, поступово втягуючи в себе нас, вбудовуючи в свою економіку, як плантацію / сировинну колонію, і роблячи нас більш залежними від [через п’ять років — у повному сенсі] найбільшої економіки в світі, він заради пристойності (щоб «виправдати довіру народу до продався російським чиновникам і зробити асиміляцію менш очевидною і помітною) показує і реальні «інвестиції» в російську економіку:

Китайський автогігант Great Wall Motor почав виробництво автомобілів на новому російському автозаводі повного циклу в Тульській області потужністю 80.000 автомобілів в рік, повідомило Міністерство промисловості і торгівлі РФ в середу. Компанія почала будувати завод повного циклу в 2015 році, загальний обсяг інвестицій складе $500 мільйонів, на другому етапі проектна потужність повинна досягти 150.000 автомобілів в рік, говориться в повідомленні Great Wall (с) Reuters

Ще раз — смішні 0,5 млрд дол за 5 років. А тепер на тлі описаних в першій частині запису сотень мільярдів доларів китайських інвестицій оцініть розмір капітальних інвестицій (справжніх прямих, що свідчать про реальну зацікавленість у розвитку) Китаю в російську економіку:

[Чисті] інвестиції Китаю в капітал впали з 1,9 млрд долар до 1,1 млрд доларів. Ще раз — лише 1,1 млрд доларів — становить реальний чистий інтерес Китаю в розвиток «партнерських відносин», і віра в економіку Росії.

А тепер ще раз задайтеся питанням: партнер ми Китаю або просто група людей, що стоїть між величезною економічною агресивної машиною та географічною територією з великою кількістю ресурсів? Ми точно хочемо «шлях на Схід»?

А тепер заново перечитайте перші шість абзаців цього запису.

P. S. Знаєте, що цікаво. З 2017 року чисті прямі інвестиції в Росію за рік зросли на 11% (близько 52 млрд дол). А за 2018 рік, як ви бачите, з графіка вище, впали на 6,2% (мінус 33 млрд доларів). Якщо ви подивіться на список країн (ліворуч у таблиці вище), то зрозумієте, що основний мінус показали Кіпр, Сінгапур та інші офшорні і близько зони. Хочеться сподіватися, що всі вони побігли перереєструватися в російські офшори на о. Російська або в Калінінград, але, щось мені підказує, що просто та російські високопосадовці (та їхні близькі знайомі, які стоять за всіма цими офшорами і нерезидентами усвідомлюють напередодні подій 2023-2024 років (тут і тут) всю «інвестиційну привабливість» російського «ринку» і комфортно виходять.»