Концесія морських портів по-українськи: балаканина і злодійство

Профнепридатний міністр інфраструктури Володимир Омелян дорого обходиться Україні.

“Найжахливіше, що наевшийся порожніх слів людина починає вірити, ніби збагнув щось важливе. А йому просто додали сміття в голову. Справжнє осягнення, пан Федір, це коли сміття з голови прибирають.”

Ст. Пелевін “Таємні види на гору Фудзі”

На теми горезвісної концесії вже доводилося писати не тільки мені. Подібних прикладів не злічити в медіа. Нинішній матеріал я вирішив присвятити предисточникам і злодійським наслідків цього, фігурально, концесійного свербежу у вищих чинів транспортної галузі.

Вступивши на посаду міністра інфраструктури, Володимир Омелян власне концесією не займався. Перший рік управління галуззю банально воював за посаду глави УЗ, потім елегантно і по-тихому пристроїв невідомого раніше свого “фахівця” в управління портами. А в лексиконі міністра в основному були слова іноземного звучання: Хатчисон, ДП Ворд і ще пара назв компаній, чомусь спеціально і особливо особисто відібраних міністром для українського ринку. Наскільки війна міністра за кадри в Укрзалізниці й порти проривно вплинули на рівень сервісу та ефективності роботи стратегічних підприємств України — вже рясно судять аудиторські та контролюючі органи. А користувачі послуг також рясно коментують більше “роботу УЗ”, менше повну даремність і витратність змісту надбудови у вигляді Адміністрації портів.

Через час, оцінивши що явне лобіювання пари компаній не кращим чином позначається на його репутації, міністр закинув подалі риторику з “Хатчисон, ДП Ворлд” і переключився на ще пару гарних іноземних слів в максимальній медіа-розкрутці. А саме: “гипперлуп” і “концесія”! З гипперлупом простіше, оскільки в нього були викинуті поки невеликі державні гроші. З концесією куди складніше!

Слово “иностранческое” звучить красиво, заманливо, піар-розкрутка була максимально можливої, з залученням і українських підлеглих, і забалтыванием іноземців, які ось-ось-ось повинні були б клюнути на таку незрівнянну наживку в наших портах, що від майбутньої “рибини” руки аж самі розсовуються до максимально неможливих розмірів… В мріях і базікання, звичайно.

Про безприкладної залученості своїх і чужих можна судити за прес-релізами для кишенькової міністра Адміністрації морських портів України:

“В рамках круглого столу «Пілотні проекти державно-приватного партнерства у морських портах України» представники АМПУ, IFC, ЄБРР, офісу «PPP SPILNO», World Bank та European Investment Bank обговорять важливі моменти проведення конкурсів концесії та умови участі в них зацікавлених інвесторів. Надання інвесторам актуальної інформації про проекти концесії безпосередньо від розробників проектів сприятиме забезпеченню максимальної прозорості проведення конкурсів та залучення до їх проведення максимальної кількості учасників”.

«Я переконаний, що напередодні оголошення перше концесійних конкурсів, важливо ще раз детально обговорити з потенційними інвесторами та представниками галузі пілотні проекти та майбутні плани концесії у морських портах України, — каже Олег Кудашов, старший спеціаліст з інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC).— Важливо проаналізувати нормативну базу в сфері регулювання ДПП, а також детально зупинитися на практичних питаннях концесійних тендерів, які можуть виникнути у зацікавлених сторін».

Читайте також:   Найбільші в світі жаби будують дитячі ставки для пуголовків

«З нашого боку, ми бачимо готовність Уряду України, зокрема, Міністерства інфраструктури, та Адміністрації морських портів України до конструктивного діалогу з бізнесом щодо знаходження оптимальної моделі концесії на основі балансу інтересів усіх стейкхолдерів, тому запрошуємо зацікавлених інвесторів до відкритої дискусії», — додає Марк Магалецький, керівник сектору інфраструктури в Україні Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (EBRD).

І ще — Марина Петрова, заступник голови ЄБРР в Україні, виступаючи серед представників ЄБРР і Світового Банку на форумі Grain Ukraine 2019 і «Портовому форумі»:

«Ми розраховуємо на прийняття концесій. Малоймовірно, що ця Рада прийме закон (про концесії), але ми не здаємося (!!!). Ми не знаємо, коли це станеться, але точно знаємо, що це станеться. І це для нас пріоритет. Це дуже важливо для бізнесу”….

Якщо точніше, перефразую експерта: “Нехай буде, як буде, адже як-небудь, так, буде, ніколи так не було, щоб ніяк не було…” (Бр. солдат Швейк).

“Це ж важливо для бізнесу!..”, — вторять міністру чиновники, не маючи жодного чіткого думки від самого бізнесу!

Який український бізнес хоче в Україні бачити концесію морських портів від Ст. Омеляна? Так, пару років тому була метушня навколо концесії порту Південний на користь одного конкретного олігарха. Не склалося, в тому числі і з участю самого Ст. Омеляна. А як міністр старався! Не ризикнули. Виявилося, що набагато простіше просто “доїти” порт Южний, який і так на 80% завантажений вантажем від цього олігарха. І без концесії. Але тоді, чим займатися самому міністру? Пропихиванием “концесій” в інші порти?!

“У червні 2019 р., після затвердження тендерної документації, відбудеться оголошення конкурентного та прозорого конкурсу на концесію портів Ольвія і Херсон”, — про це заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян 31 травня 2019 р.” (як звичайно, у червні не було цього оголошення …).

Тобто нормального Закону, за яким буде працювати майбутній концесіонер у морських портах України, немає. І найближчим часом не буде! Надії на те, що новий склад Верховної Ради терміново займеться цим концесійним захопленням Ст. Омеляна, також немає. Більш того, за Регламентом Верховної Ради, всі законопроекти, які не були розглянуті та прийняті в цілому до завершення каденції нинішньої ВРУ, будуть автоматично відкликані. Частину треба буде подавати заново. У тому числі, звичайно ж, скандальний законопроект “Про концесії”. Якщо взагалі хтось ризикне його знову подавати.

Читайте також:   Коболєв обговорював з Коломойським поділ "Укрнафти" з міноритаріями

На думку ряду нинішніх народних депутатів, якщо такі проекти будуть відкликані — це навіть на краще.

Так член комітету ВРУ з питань запобігання та боротьби з корупцією Ігор Луценко: “Україні концесія поки зовсім не потрібна, оскільки як інвестиційний інструмент концесія себе дискредитувала”.

Член Комітету ВРУ з питань аграрної політики Андрій Вадатурський: «Продати чи здати в оренду за три копійки те, що ти не будував — легко. Але коли ми роздамо все, що є і побачимо, що коштів ми отримуємо набагато менше, ніж приносили ці підприємства, залишаючись в держвласності з нормальним менеджментом — то що будемо робити? Питання концесії — це точкове рішення проблем. Тому сенсу занадто поспішати зараз немає”.

Хто-то в країні може пояснити, що відбувається? Мільйони державних коштів витрачаються на втілення однієї тільки міністерської ідеї “концесії”, а насправді — на абсолютно каламутну історію. Буквально сотні працівників МІУ, Адміністрації портів збирають конференції, круглі столи, нескінченно щось пишуть, що вважають, носяться по країні і за кордоном з одним завданням показувати-нав’язувати те, що нікому не треба! Тобто вигадану концесію.

Є навіть підрахунки, що діяльність Офісу реформ КМУ в інфраструктурою сфері “всмоктали в себе мільярди гривень донорських європейських грошей виключно на обґрунтування проектів концесій від Володимира Омеляна. Мільярди! Результат — нуль!

Вже подають свій боязкий голос міста, в яких порти в першу чергу відібрані “на концесійне заклання”. Миколаїв: “Не буде найближчим часом ніяких концесій в портах Миколаївщини! Не буде! Як би міністру цього не хотілося”. Останнє з’ясування позицій від імені міста і від імені міністра цьому яскраве підтвердження. Жодного чіткого аргументу від міністра, крім майже дитячого: “Хочу концесію, і все тут! А далі-розбирайтеся самі…” Дитячі ігри якісь, от тільки за державний рахунок…

Між тим, наші конкуренти в портовій сфері прекрасно розвивають порти і без горезвісних концесій. Приклад 1 — Китай побудує абсолютно новий порт у Варні (Болгарія)… Не концесія старого порту в центрі Варни, а саме новий порт за 120 млн. дол.. Приклад 2 — Туреччина — новий величезний порт в Мармуровому морі націлився на небачені іноземні інвестиції в 400 млн. євро і обробку 4 млн. контейнерів на рік. В останньому порту є концесійні умови майже на 30 років, але з чітким розумінням гарантованих величезних (для нашої країни) вантажопотоків від зростаючої поруч промислової зони.

У нас же в концесію міністр пропонує порт під 2 млн. тонн зерна з незрозумілими можливостями доставки в нього вантажів через центр міста Миколаїв і досить спірним сервісом від залізниці.

Читайте також:   ЄС дав Україні €12 млн на реформу держуправління

По більшості витрат на концесійний і гиперлуповский свербіж міністра інфраструктури складно довести прямий збиток в мільярди бездарно растрыньканных державних коштів. Хоча плачевні результати “реформ” за три роки цього реального цирку в нашій інфраструктурі очевидні.

Але є і прямі докази спроб крадіжок під егідою концесії. Наприклад, тендери на понад мільйон державних доларів в “консультації “на тему концесії”. Як це? Консультації? Мільйон доларів? Не вірите? Перший тендер був оголошений у квітні 2019 року (див. фото нижче). Не відбувся. Злякалися розголосу чи ще щось? Другий тендер оголошено безпосередньо на днях, 25-го червня, див. за посиланням: Адміністрації портів України дуже терміново потрібні “Послуги з наддання консультаційних послуг щодо підготовки концесії”. Портовики готові знову терміново «відвалити» державними грошима в мільйон доларів за ці консультації… Відразу питання: чому тендер проводить Адміністрація портів України, а не Міністерство економіки? Хто буде оцінювати якість консультацій на мільйон доларів? Є фахівці, комісія та методика оцінки? Та й що це за консультації такі потрібні АМПУ на такі гроші? Або це — “дембельський акорд” на мільйон перед змінами у керівництві та МІУ, і АМПУ після позачергових виборів до ВРУ зі зміною керівництва?

Тендери оголошуються і державні гроші готуються “на злив” “за послуги консультування”…

З декількох можливих варіантів результатів надання подібних «консультаційних послуг»:

Після аналізу консультант зробить висновок, що концесія недоцільна. Мільйон доларів з АМПУ “полетів”, т. к. аналіз був зроблений.

Буде знайдена фірма за кордоном, яка за відсоток погодитися “відмити” цей мільйон доларів АМПУ. Документи на підтвердження факту надання консультаційних послуг будуть елементарно викачані з інтернету, розведені невеликою специфікою і рясним використанням слова “концесія” — і справу зроблено, тобто мільйон доларів АМПУ знову “полетів” комусь з чиновників в кишеню. Читати, приймати чи оцінювати “консультацію” свої ж будуть, портовики-омеляновцы.

Я — не фахівець у кримінальному провадженні, але стаття КК з назвою, що містить такі слова як “підготовка, або організація, або спроба заволодіння майном (грошовими коштами) держпідприємства АМПУ — дуже проситься і від НАБУ, і від ДБР (“копати” слідству можна починати, ознайомившись з цієї сторінки: https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2019-06-25-001676-c).

Волати до самого Міністерству інфраструктури зупинити розкрадання держкоштів держпідприємства Адміністрація морських портів України буде марною тратою часу і сил. Адже слово “концесія” так подобається самому міністру, що дрібне злодійство під цим “соусом” він просто не помітить. Концесія важливіше!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *