Дистанціювання від Єдиної Росії призведе до неприємних наслідків для самої партії

Дистанцирование от Единой России приведет к неприятным последствиям для самой партии

Вибори: курс на департизацію і персоналізацію

Тактика дистанціювання від «Єдиної Росії» в підсумку призведе до неприємних наслідків для самої партії влади, вважають експерти.

До чергового Єдиного дня голосування, який пройде в Росії 8 вересня, залишилося всього два місяці. Нагадаємо, що в цей день відбудуться прямі вибори 14 глав регіонів (плюс до цього двох губернаторів оберуть депутати регіональних заксобраний), а також вибори депутатів 13 законодавчих зборів суб’єктів Федерації, довибори чотирьох депутатів Держдуми і цілий ряд муніципальних електоральних кампаній. У зв’язку з цим фонд «Ліберальна місія» провів перше в новому політичному сезоні моніторинг підготовки до регіональних і муніципальних виборів.

Автори доповіді Олександр Кинєв, Аркадій Любарев і Андрій Максимов з самого початку відзначають, що за рік, який минув після попередньої кампанії, в Росії відбулися істотні зміни електоральної політики. Ці зміни, вважають вони, зв’язані «з підсумками регіональних і місцевих виборів 9 вересня 2018 року і істотним зростанням протестного голосування» на них. В першу чергу, на їх думку, «мова йде про подальшому системному ослабленні ролі у виборчих кампаніях політичних партій через явне скорочення застосування на виборах пропорційної виборчої системи».

Однак, як нагадують аналітики, і на виборах, що проходять за мажоритарною системою «результати провладних кандидатів також скорочуються», що показали ті ж торішні вибори.

У той же час «інституційне ослаблення партій», до якого вдається зараз влада, неминуче призведе до ряду неприємних для неї наслідків. Зокрема, відзначають експерти, обрані за мажоритарною системою депутати, очевидно, більш незалежні від політичних партій, оскільки сильніше пов’язані з інтересами еліт та виборців самих даних округів. Це буде означати посилення впливу на депутатський корпус локальних еліт… і може істотно ускладнити координацію і узгодження рішень всередині депутатського корпусу, зробити його більш фрагментарним».

У доповіді також наголошується, що «політтехнологічно обумовлене публічне дистанціювання низки кандидатів як на губернаторських виборах, так і на виборах представницьких органів від партії влади додатково буде впливати на послаблення організаційної структури та внутрішньої ідентичності самої «Єдиної Росії».

Як і раніше, однією з основних проблем російських виборів залишається так званий «муніципальний фільтр». Фактично він нездоланний для кандидатів, які з тих чи інших причин неугодні владі. Нагадаємо, що для тих, хто йде на вибори як самовисуванець, встановлений бар’єр, який передбачає збір підписів муніципальних депутатів. Щоб його пройти, необхідно зібрати від 5% до 10% підписів місцевих депутатів, абсолютна більшість яких на даний момент представляють партію влади.

Крім того, «в числі цих підписів повинен бути певний відсоток від загального числа депутатів представницьких органів муніципальних районів і міських округів, а також обраних на виборах глав муніципальних районів і міських округів (від 5% до 10%);… при цьому кандидат повинен отримати підписи останніх не менше ніж у трьох чвертях муніципальних районів і міських округів регіону».

«Єдина Росія» і адміністрація президента РФ погодилися знизити розмір муніципального фільтра до 5% для загального числа підписів і до 7% – для муніципальних утворень верхнього рівня або внутрішньоміських муніципальних утворень, однак формально не закріпили це і без того незначне зниження у федеральному законі, спустивши право приймати таке рішення на рівень регіональних влад.

На ділі навіть після звернення голови ЦВК Росії Елли Памфілової до керівників 16 регіонів, де у вересні повинні пройти вибори голів цих суб’єктів федерації, муніципальний фільтр був знижений тільки в Липецькій області —та й то не до п’яти, а всього до шести відсотків.

У розділі, присвяченому виборчих фондів кандидатів, автори доповіді звертають увагу на те, що тут помітний дуже великий розкид в залежності від регіону. Окремо вони зазначають, що для Санкт-Петербурга цей фонд збільшено на порядок, а то й на два порядки: «Для муніципальних виборів в Санкт-Петербурзі корективи по виборчих фондів кандидатів було затверджено 23 травня 2019 року….. У відповідності з ними «стеля» виборчого фонду кандидата був збільшений з 20 тисяч до 1 млн рублів. Сума максимального добровільного внеску громадянина у виборчий фонд кандидата збільшено з 3 до 50 тисяч рублів. Максимальна пожертвування юридичної особи збільшилася з 7 до 100 тисяч рублів, а максимальну суму внесених у виборчий фонд власних коштів кандидата або партії передбачалося обмежити 500 тисячами рублів. Раніше ця сума становила 10 тисяч рублів… Але в кінцевому підсумку максимальна сума коштів партії була підвищена до 1 млн рублів, а максимальна сума коштів кандидата — до 500 тисяч рублів».

В іншому майбутні 8 вересня регіональні і муніципальні вибори пройдуть за колишніми правилами. Графа «проти всіх» у виборчих бюлетенях зберігається лише у двох регіонах — Красноярському краї і Калузької області. Від збору підписів виборців, як і раніше, звільнені тільки представники чотирьох парламентських партій — «Єдиної Росії», КПРФ, «Справедливої Росії» і ЛДПР, а також на регіональному рівні партій, допущених до розподілу мандатів або отримали не менше трьох відсотків голосів виборців на останніх виборах у відповідний регіональний парламент.

У будь-якому випадку, як правило, загальне число партій-пільговиків, які звільняються від збору підписів, не перевищує 5-7. Крім партій думської четвірки, це звичайно «Патріоти Росії», «Комуністи Росії», рідше — «Громадянська платформа» або Партія пенсіонерів.

Основний попередній прогноз авторів доповіді ймовірно треба звести до того, що в майбутню виборчу кампанію «департизація і персоналізація виборів будуть посилюватися». Посиляться при голосуванні протестні тенденції — буде зрозуміло вже ближче до дати голосування.