Нова операція Туреччини

Новая операция Турции

Згода США на постачання С-400 Туреччини, по всій видимості, мало пакетний характер. Ердоган, нарешті, владнав всі питання з коаліцією і інтенсивно готується до проведення масштабної операції в Сирії. На кордон з Сирією вже перекинуто близько 80 тисяч військовослужбовців турецької армії, відповідну кількість військової техніки, прикордонні аеродроми заповнені військовою авіацією. При цьому війська продовжують прибувати.

Істотне нарощування угруповання турецької армії стало відзначатися останній тиждень. Основне питання полягає в тому, які масштаби майбутньої операції. Обмежиться вона тільки східним берегом Євфрату або турки проведуть операцію з узяття під контроль Манбиджа. Більше того, питання може постати і з містом Алеппо, який турки фактично “продали” Ірану в 16 році в обмін на згоду Ірану і Кремля з проведенням операції “Щит Євфрату”. Турки ніколи не відмовлялися від Алеппо, і повернення його під свій контроль (формально – під контроль опозиції) завжди стояло в планах. Що зрозуміло: у Сирії є дві визнаних столиці – Дамаск і Алеппо, і вже раз мова йде про створення вільної від Асада Сирії, то робити її столицею Ідліб – абсолютно нелогічно.

Новая операция Турции

Можливості у Асада і Кремля протидіяти операції Ердогана немає. Безперспективні тягучі бої в північній Хамі продемонстрували, що наступальний потенціал Асада вичерпаний. Загрози Хмеймиму за останні півроку різко зросли. Так що і з цього боку Ердогану побоюватися нічого. Головною проблемою Туреччини є курди – і якраз тому проведення операції було відкладено, оскільки Ердоган намагався домовитися з коаліцією (читай США), щоб вони гарантували відведення курдських формувань. По всій видимості, такі домовленості досягнуті, що і призвело до різкого нарощування зусиль по підготовці до наступу.

Тим не менш, завдання належить вкрай непроста – периметр нової зони безпеки буде мінімум в два рази більше, ніж у двох попередніх операцій “Щит Євфрату” і “Оливкова гілка”. Тому в цей раз готується бути задіяною турецька армія – практично все, що Туреччина зараз може виставити, не послаблюючи оборону всієї країни. Крім армії, в настанні будуть задіяні близько 40 тисяч бойовиків опозиції. Варто врахувати, що зараз в Хамі і Латакії крім цих 40 тисяч, які перебувають в резерві, участь у боях беруть ще близько 20 тисяч осіб. По суті, військовий потенціал Великого Ідліб і зони “Щита Євфрату” перевищує всі військові можливості Дамаска. І цілком ймовірно, що після закінчення турецької операції і створення буферної зони вздовж всієї турецької кордону розпочнеться підготовка до остаточного вирішення сирійського питання. Нехай це займе ще три-п’ять років. На Сході взагалі не звикли поспішати.

Читайте також:   Пожежа в Ростові-на-Дону локалізована на шести з дев'яти ділянок

Для Трампа ситуація більш ніж сприятлива, так як Туреччина неминуче ввійде в протиріччя з проіранськими шиїтами в зоні бойових дій і фактично візьме на себе питання загрози об’єктам КВІР в Сирії. Ердоган не готовий рвати відносини з Іраном, але йому неминуче доведеться переглядати попередні розклади і домовленості.

У разі настання Туреччини Кремлю не залишиться нічого, крім як мовчки проковтнути військові вправи партнерів. Протидіяти нічим, наростити угруповання теж, а загроза Хмеймиму виглядає цілком вагомою, щоб не робити необдуманих вчинків. Швидше за все, у Кремлі воліють не помічати продовження розділу Сирії, причому вже явно за рамками астанинских угод.

При цьому і вивести війська з Сирії Путін не в змозі – він там намертво застряг. Можна нескінченно довго дивитися на три речі – на вибух Йеллоустоун, на крах долара і на виведення російських військ з Сирії. Три цілком рівнозначних події.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *