Компенсація за податковий маневр для Білорусі: як мінімум, через кілька років і за пакет

Компенсация за налоговый маневр для Беларуси: как минимум, через несколько лет и с пакет

Податковий маневр і постачання неякісної нафти вже загальмували темпи економічного зростання в Білорусі. І якщо білоруській владі найближчим часом не вдасться домовитися з Москвою про компенсацію понесених втрат, прогнозні показники в 2019 році можуть бути провалені.

Зростання ВВП в Білорусі, відповідно до основними параметрами прогнозу соціально-економічного розвитку країни на 2019 рік запланований на рівні 4%. Між тим, у січні-травні темп приросту обсягів промислового виробництва в Білорусі склав усього 0,3% проти 1,2% у січні-квітні. Дуже явно сповільнилися темпи приросту в обробній промисловості – до 0,6% з 1,8% у січні-квітні і в гірничодобувній промисловості – до 1,2% проти 3,3% в кінці квітня.

Білоруським НПЗ в кінці квітня і в травні з-за брудної російської нафти довелося різко скоротити обсяги переробки нафти. Наслідком цього стала призупинення експорту нафтопродуктів. У січні-квітні експорт нафтопродуктів знизився на 17,3% до 3,8 млн. тонн, у грошовому вираженні — на 18,6% до 1,8 млрд. доларів в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. Травнева статистика, швидше за все, продемонструє ще більше падіння цих показників.

І все ж з негативним ефектом брудної нафти і, як наслідок, призупиненням в квітні-травні експорту нафтопродуктів білоруський бюджет, треба думати, впорається. В уряді вважають, що ці втрати мають тимчасовий характер. «Вони будуть відновлені за рахунок відновлення обсягів переробки нафти», — зазначив міністр фінансів Білорусі Максим Єрмолович, відповідаючи на питання журналістів 20 червня.

Обсяг нафтопереробки в Білорусі за підсумками 2019 року заплановано на рівні 18 млн. тонн. «У нас є чітке розуміння того, що технологічно ці обсяги можуть бути відновлені в повній відповідності з початковим планом. Це означає, що втрат доходів у цілому по року не буде», — підкреслив міністр.

За даними уряду Білорусі, в квітні-червні 2019 року білоруські НПЗ недоотримали 650 тис. тонн нафти з РФ. У повному обсязі чисту російську нафту білоруські НПЗ почали отримувати з 4 липня.

Треба думати, в найближчі місяці російська «Транснефть» буде намагатися збільшити обсяг прокачування нафти в Білорусь, щоб за підсумками року виконати зобов’язання перед білоруськими НПЗ. Це дозволить компанії, з вини якої сталося ЧП на трубопровід «Дружба», мінімізувати фінансові виплати Білорусі для компенсації заподіяної їй шкоди. Невипадково перший заступник глави апарату уряду РФ Сергій Приходько повідомив нещодавно журналістам, що фактична сума компенсації Білорусі за поставку забрудненої нафти буде визначена за підсумками 2019 року — «з урахуванням реальних обсягів поставок нафти до Білорусі та її транзиту через білоруську територію».

Через податкового маневру білоруська економіка за 5 місяців втратила 130 млн. доларів

А ось компенсацію втрат від податкового маневру в нафтовій галузі РФ Білорусь в цьому році навряд чи отримає.

Між тим, Світовий банк в оновленому економічному огляді для Білорусі безпосередньо пов’язав темпи економічного зростання в країні з наслідками реалізації податкового маневру. «Навіть такий скромний прогноз (1,8% в 2019 році) залежить від часткової — принаймні, на рівні 50% — компенсації втрат від проведеного в Росії, так званого, податкового маневру», — відзначають експерти СБ.

МВФ очікує втрати Білорусі від податкового маневру в РФ в розмірі 5% від ВВП до 2024 року, повідомив старший постійний представник МВФ в регіоні Центральної, Східної та Південно-Східної Європи Надім Илахи в ході конференції Fitch Raitings 9 липня. (В 2018 році ВВП Білорусі становив 59,4 млрд. доларів, до 2025 року, згідно з планами білоруської влади, ВВП повинен зрости до 100 млрд. доларів).

Білорусь з 1 січня 2019 року в рамках податкової реформи в нафтовій галузі РФ вимушена була слідом за Росією практично на третину знизити експортні мита на нафту і нафтопродукти. Як наслідок, у першому кварталі 2019 року доходи республіканського бюджету від експортних мит на нафтопродукти знизилися на 28,3% у порівнянні з таким же періодом 2018 року — до 334,5 млн. доларів.

За оцінками концерну «Беднефтехим», в січні-травні білоруська економіка втратила від податкового маневру у нафтової галузі Росії близько 130 млн. доларів, про що повідомила заступник голови концерну Світлана Гуріна журналу «Вісник Белнефтехима». Нагадаємо, що раніше урядовці попередньо оцінювали втрати від податкового маневру в 2019 році в 400 млн. доларів, а за весь період реалізації податкового маневру в 2019-2024 роках — понад 10 млрд. доларів.

Посол Білорусі в Росії: «Ми не зможемо пережити податковий маневр»

Переговори з урядом РФ про компенсацію витрат за реалізації податкового маневру білоруська сторона не припиняє з минулого року.

Раніше посол Білорусі в Росії Володимир Семашко в інтерв’ю телеканалу «Росія 24» оптимістично заявив, що в уряду РФ є розуміння проблем Білорусі, і сторони вже приступили до обговорення компенсаційних механізмів. І навіть назвав ці механізми. За його словами, вони можуть бути у вигляді міжбюджетних трансферів, зміни формули ціни нафти, а також внесення в цю формулу спеціальної знижки. За обсягом компенсацій спорів теж начебто не було. «Розмір компенсації очевидний для двох сторін: повинна бути відшкодована різниця в вивізних мита, помножена на обсяг нафти, що поставляється», — сказав Семашко В..

Однак на початку липня в інтерв’ю «Комсомольській правді» Ст. Семашко поскаржився: білоруська сторона направила свої пропозиції щодо механізмів компенсації за податковий маневр, а також за ціною на газ в Міненерго РФ, «Газпром», уряд РФ, «пропонували різні методики, але поки не отримали жодного офіційного висновку». Білоруський посол заявив, що це є порушенням Договору про Євразійському економічному союзі (ЄАЕС).

Він не погодився з тим, що податковий маневр — внутрішня справа Росії, і підкреслив, що в ЄАЕС повинно бути забезпечено «взаємовигідне співробітництво, рівність і врахування національних інтересів сторін».

«Ми чотири роки тому купували нафту за тією ж ціною, як і російські НПЗ. А зараз нас виводять на світові. Життєвий приклад. Я повинен купити нафту за світовою ціною, переробити її, заправити трактор, автомобіль, комбайн, посіяти, зібрати урожай, випустити продукт, а потім безмитно поставити його за низькою ціною на ринок Росії та Євразійського союзу. Тобто собі в збиток», — заявив посол.

За його словами, російський бюджет, який багато в чому формується за рахунок продажу нафти і продуктів її переробки, може дозволити собі податковий маневр і навіть виграти від цього. «І російські нафтопереробні підприємства не в накладі — отримують компенсацію. У нас нафти немає. У Білорусі маневр завдає подвійного удару — і по нафтопереробній галузі, і по бюджету. Ми вже втратили 3,6 млрд. доларів і можемо втратити ще близько 10 мільярдів», — підкреслив Семашко В..

Продовжуючи цю тему в інтерв’ю «Росія 24», Ст. Семашко зазначив, що витрати від другого етапу податкового маневру «непідйомні» для Білорусі. «Російські НПЗ будуть купувати нафту десь за 83-84% від світової ціни. Ми ж будемо купувати за світовою ціною. А що таке ця пільга? Для того, щоб НПЗ нормально працював, брав кредити, обслуговував їх, модернізувався, достатньо 4-5%. А тут — 16-17%. А у нас цього не буде. Тому ми не зможемо пережити податковий маневр», — заявив посол.

Компенсація за податковий маневр «зав’язана» на створення спільних енергоринків в ЄАЕС

Незважаючи на таку безвихідну для союзника ситуацію, Москва не поспішає з вирішенням цього питання. Кремль ще в минулому році дав чітко зрозуміти: тепер всі компенсаційні механізми для Білорусі будуть розглядати в ув’язці з поглибленням інтеграційних процесів у рамках Союзної держави.

Прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв в грудні 2018 року заявив, що Росія готова і далі просуватися по шляху будівництва Союзної держави в порядку, який передбачений договором про створення Союзної держави від 8 грудня 1999 року і згідно з яким у РФ і Білорусі повинна бути єдина валюта, єдиний суд, єдина митниця і т. д.

Слідом за цим під час зустрічі президентів Білорусі та Росії 25 грудня 2018 року була досягнута домовленість про створення російсько-білоруської робочої групи для розробки поглибленої програми інтеграції. А після зустрічі А. Лукашенка і в. Путіна 29 травня на саміті ЄАЕС урядам двох країн доручено опрацювати і звірити зустрічні плани дій за ключовими напрямами інтеграції до 21 червня.

В ході Петербурзького міжнародного економічного форуму 8 червня пройшли переговори керівників робочої групи з розвитку інтеграції двох країн — міністра економіки Білорусі Дмитра Крутого з главою Мінекономрозвитку РФ Максимом Орешкиным. Д. Крутой розповів журналістам, що робоча група повинна представити прем’єрів і президентів двох країн «оновлену програму поглиблення інтеграції між Білоруссю і Росією». Вона включає різні заходи з різними строками», в основному це-горизонт до 2022-2023 років. Він зазначив, що про об’єднання двох країн мова в програмі не йде, в ній йдеться про економічному, фінансовому зближенні.

В ході форуму Д. Крутий також розповів, що Білорусь розраховує домовитися з Росією про компенсацію втрат від податкового маневру в рамках переговорів щодо інтеграції в енергетиці. За його словами, питання компенсації від податкового маневру проходить в контексті формування єдиних ринків газу, нафти, нафтопродуктів та ринку електроенергії. «Три сегменти енергетичного ринку, і тільки в комплексі буде розглядатися питання в тому числі і компенсації за податковий маневр», — підкреслив Д. Крутий.

Це може означати, що в найближчий рік Білорусь навряд чи може розраховувати на компенсацію за податковий маневр, оскільки створити загальні енергетичні ринки в ЄАЕС передбачено до 2025 року.

Що первинне: рівні умови або більш глибока інтеграція?

На цей раз абсолютно неочевидно, що прискорити вирішення цього насущного для Білорусі питання вдасться президенту, яким раніше вдавалося знаходить вихід зі, здавалося б, безвихідних ситуацій в двосторонніх відносинах.

Прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв в ході зустрічі з Олександром Лукашенком 21 червня зазначив, що урядові напрацювання по інтеграції двох країн можуть передати президенту в липні, під час VI Форуму регіонів Білорусі та Росії, який пройде 16-18 липня в Санкт-Петербурзі, а дорожні карти щодо реалізації ініціатив у сфері союзної інтеграції можуть бути підписані в листопаді 2019 року.

Проте А. Лукашенко на зустрічі з держсекретарем Союзної держави Григорієм Рапотой 9 липня заявив про відсутність конкретних результатів у роботі білорусько-російської міжурядової робочої групи з питань інтеграції.

«Вже минуло стільки переговорів, і ось мені сьогодні доповідають… Одні обіцянки. Переговорна група натрапила на якесь питання — уряд Росії обіцяє дати, у тому числі прем’єр Медведєв, всі команди, розпорядження, щоб у комплексі вирішувати питання. Тому що визначена тактика ведення переговорів: пообіцяли — забули, другий раз пообіцяли — забули. Тобто іде незрозуміле гальмування цих процесів. І чому я так публічно про це кажу. Тому що вже «завтра» нам зустрічатися з президентом Путіним в Пітері. І обговорювати підсумки цих переговорів. А обговорювати нема чого на сьогоднішній день. Тому я б попросив вас взяти це під контроль та ініціювати, жорстко поставити питання перед російською стороною про те, що ми повинні вже буквально за кілька днів вийти на якісь підсумки. Щоб ми могли виробити порядок денний і обговорювати ці питання з президентом Путіним 17-18 липня в Пітері. Просто зустрітися і посидіти один перед одним, ні про що не кажучи, — напевно, це час вже пішло», — сказав А. Лукашенко.

За його словами, у Союзній державі всі акценти сьогодні змістилися наверх і в черговий раз багато питань планується вивести на рівень президентів. «Треба вирішувати поточні питання, яких у нас з Росією чимало. Наприклад, у нас сьогодні близько 80 підприємств закриті Россільгоспнаглядом або якимось там органом в Росії, а може бути, і урядом. Швидше за все, урядом. Закриті до постачання нашої продукції в Росію. Притому під надуманим приводом. Наприклад, таке питання. Якщо ми так один з одним сьогодні будуємо відносини, слухайте, про який загальній валюті та входження або об’єднання держав можна говорити… Треба розчистити. Цього просто бути не повинно у відносинах між двома державами», — зазначив Лукашенко.

Він висловився також щодо доступу до держзамовлень. «Всі повинні бути в рівних умовах. І підприємства Росії, і Білорусі», — сказав він.

«Або промислова кооперація, про яку ми багато говоримо. Або податковий маневр, який підкинули замість митних зборів, про які ми домовлялися, що їх взагалі в ЄАЕС бути не повинно. Не те що в Союзній державі. Або минули вже фактично терміни переговорів на постачання природного газу і нафти на майбутнє. Купа питань. Які не вирішуються. І ми домовилися, що, вирішуючи стратегічні питання, ми паралельно будемо вирішувати і питання тактичного характеру, які лежать на поверхні. Тому що без вирішення цих питань і розмовляти нема про що, з нашої сторони. То є маса проблем», — сказав А. Лукашенко.

Очевидно, що на етапі підписання дорожньої карти щодо поглибленої інтеграції союзники можуть зіткнутися з непереборним протиріччям: Росія зараз наполягає на більш глибокої і швидкої інтеграції в рамках Союзної держави, слідом за чим вона готова піти на поступки союзнику і по ціні на газ, і щодо компенсації втрат від податкового маневру і т. д., а білоруська сторона переконана, що без вирівнювання економічних умов розмови про поглиблену інтеграцію взагалі безглузді.