«Медиків часто вбивали»: Зінкевич поділилася моторошною історією з фронту

Відома українська волонтер, засновник медичного батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич розповіла, як їй ледь вдалося врятуватися від розправи російських окупантів на Донбасі в 2014 році.

За її словами, це сталося під час боїв у Амвросіївці. Тоді українські медики ставали частими жертвами терористів, і одного разу вона сама ледь не потрапила в руки до бойовиків. Моторошними спогадами Зінкевич поділилася в інтерв’ю «Новинарні».

«Ми вивозили поранених з міст нещодавно звільнених, там в лікарні вже не було ніяких ні ліків, нічого. Лікарі були різні, деякі – сепары, нашим пораненим спеціально робили гірше, люди гинули з-за цього. Тому я ставила охорону. Відповідно, я залишила частину свого екіпажу як охорону, а ще з однією людиною ми поїхали в сусіднє містечко, щоб там купити ліків і привезти. Потрібно поспішати, там операція потрібна, інфузія. Ми летимо на швидкості в той містечко, і по дорозі, де не повинно бути блокпоста, спливають плити, починають стріляти по нас», – пригадує волонтер.

Зінкевич розповіла, що їм довелося зупинитися, незважаючи на страх (адже вона і її напарник були членами «Правого сектора», до того ж сумнівів у тому, як терористи ставляться до дівчат, ні у кого не виникало).

«У нас при собі завжди були гранати. Ми тоді ще їздили зі зброєю. Це вже потім демилитаризировались, а перший рік медиків часто вбивали, тому ми завжди були зі зброєю. І ось по нас почали стріляти, оточувати автомобіль зі всіх сторін. Ми дочекалися, підпустили їх до себе, вони нас дістали з машини. Лежимо вже на землі. Тримаю на серце гранату, готуюся, щоб як можна більше підійшло. І раптом один з них говорить по-російськи: «Ой, та ні, я її знаю! Вона типу це … «, – розповідає засновниця «Госпітальєрів».

Читайте також:   Вже понад 500 парафій перейшли до ПЦУ

Швидше за все, терористи переплутали її з кимось іншим. В цілях безпеки Зінкевич та її побратим до останнього зберігали мовчання, щоб не видати себе українською мовою.

«Вони віддали зброю, мене підняли і обтрусили, відпустили. Далі ми поїхали, взяли, що треба. У лікарню довелося повертатися полем, але нормально, поїхали», – підсумувала волонтер.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *