Росія прощається з американськими боргами.

Россия прощается с американскими долгами.

Японія суттєво наростила покупку американських паперів і стала найбільшим утримувачем держборгу США, потіснивши КНР. Росія і Китай діють на противагу. Яка з цих двох стратегій виявиться у виграші — поки не знає ніхто. Втім, Росія змушена позбавлятися від американських паперів за зовсім іншим причинам.

Вперше з травня 2017 року найбільшим утримувачем держборгу США стала Японія. ЦБ країни купив в червні трежеріс — боргові зобов’язання США — майже на 23 млрд доларів, а за період з травня по червень майже на 60 млрд доларів. Це наймасштабніші з 2013 року купівлі Японією американських паперів. Такі свіжі дані опублікував американський Мінфін. Японія останні кілька років з 2015 року скорочувала володіння американськими паперами, однак різко змінила стратегію з другої половини 2018 року. Тепер у Японії американських паперів на 1,122 трлн доларів, тоді як у Китаю – на 10 млрд менше – 1,112 трлн доларів.

Россия прощается с американскими долгами.

Таким чином, Китай перестав бути найбільшим утримувачем держоблігацій США. КНР почав скидати так называемее трежеріс ще з початку 2018 року. У цьому червні Пекін, правда, прикупив паперів на 2,3 млрд доларів, але ця невелика купівля погоди не робить. Тренд на зниження частки казначейських облігацій в резервах Китаю наявності.

Росія виділилася тим, що в минулому році влаштувала справжню масовий розпродаж американських боргових паперів. Навесні 2018 року Росія всього за пару місяців позбулася більшої частини американських облігацій. Спочатку в травні вона скинула майже 50 млрд доларів, а потім в червні – ще 34 млрд доларів. У підсумку від 96 млрд доларів, які зберігалися в трежеріс на початку 2018 року, до кінця року залишилося всього близько 15 млрд доларів. Тепер частка трежеріс знизилася вже до 10,848 млрд доларів, враховуючи розпродаж в червні паперів на 1,17 млрд доларів. Для розуміння, в 2010 році в американських держпаперах Росія зберігала 170 млрд доларів. При цьому, міжнародні резерви ЦБ РФ все одно неухильно зростають.

Яка ж стратегія збереження і примноження резервів – японська або російсько-китайська виглядає логічніше?

«Структура світового господарства, очевидно, змінюється. Це ставить перед керівництвом країн дві важливі завдання: вгадати, хто в нової моделі стане лідером – Китай або США, і як пройти цей трансформаційний період з мінімальними втратами», – вважає головний аналітик Центру аналітики і фінансових технологій (ЦАФТ) Антон Биків.

Перша група країн вибирає лідерство Китаю, в їх числі Росія і Іран. «Вони найактивніше йдуть від американського долара і нарощують в структурі своїх ЗВР частку юаня, золота і євро», – говорить Биків.

Друга група однозначно вибирає США, зокрема, Японія і Великобританія. «Ці країни просто продовжують керуватися виключно монетарно-економічними факторами і зберігати існуючу структуру ЗВР, основа якої – це американський долар і номіновані в ньому держоблігації США. Вони приймають рішення на основі банальних фінансових причин. Ринки вважають, що Федеральна резервна система в світлі погіршення економічних перспектив через торговельної війни з Китаєм продовжить знижувати процентну ставку, і вони поспішають вкластися в трежеріс за більш високими ставками», – говорить аналітик.

Третя група – це невизначені країни, наприклад, Німеччина, Індія, Польща та інші. «Вони знаходяться десь посередині: начебто скуповують золото, але при цьому продовжують купувати американський державний борг», – пояснює співрозмовник.

Для Китаю ситуація набагато складніше. «Щоб китайці не говорили, але стратегічним завданням для них є економічна гегемонія у світі, і зараз на шляху стоїть лише США. Проте масово розпродавати американські державні облігації вони не можуть. По-перше, тому що це може спровокувати обвал ринків, від чого вони самі і постраждають. А по-друге тому, що у Китаю гігантський торговий оборот з США, і одержувані за експорт американські долари потрібно кудись дівати. Якщо їх конвертувати в юані, то це призведе до різкого зростання курсу китайської валюти, і як наслідок до колапсу китайської промисловості. Тому з одного боку вони фінансово пов’язані з США, з іншого не хочуть підтримувати супротивника», – міркує Биків.

Росія на відміну від Китаю змогла собі дозволити більш різко скоротити частку держборгу США в своїх резервах. По-перше, обсяги все-таки спочатку були менше, ніж у найбільших власників, і для світових ринків догляд Росії нічого не значив.

З фінансової точки зору, цей крок зараз може виглядати не зовсім правильним і логічним. Проте варто згадати, що Росія почала масово скидати американські папери з весни минулого року, що співпало з першим санкційних ударом по активах Олега Дерипаски. І тоді ж проявилася реальна загроза, що США одним помахом пера можуть вдарити по будь-якій компанії, а головне – по суверенних активів РФ. Іншими словами, стало зрозуміло, що Вашингтон може піти на безпрецедентні заходи по відношенню до російських фінансів, в першу чергу, номінованих у доларах, наприклад, взяти і заблокувати доларові розрахунки або заборонити розпоряджатися нашими міжнародними резервами. Тим більше, що американський держборг як частина міжнародних резервів зберігається не в Росії, бо такі загальні правила. Навіщо ж давати в борг країні, яка в будь-який момент може залишити Росію без частини резервів?«США можуть блокувати наші операції по рахунках, відкритим у Федеральному резервному банку в Нью-Йорку. В теорії центробанки вважаються незалежними від уряду структурами і не повинні піддаватися санкціям, однак на ділі це правило кілька разів порушувалося. Наприклад, кошти ЦБ Лівії були заморожені в 2011 році за кілька днів до старту кампанії в країні. Крім того, Мінфін США має можливість отримувати доступ до конфіденційної інформації по рахунках і перекладам усіх організація, що також додає приводів для тривоги», – зазначає Геннадій Миколаїв, експерт Академії управління фінансами та інвестиціями.

«Постійне посилення санкцій і жахливі політичні відносини змушують російські влади перестраховуватися і позбавлятися від усіх американських активів взагалі, навіть від долара. Тому навіть незважаючи на очевидні вигоди нинішніх американських активів (більш висока дохідність, порівняно з європейськими, висока ліквідність, низькі ризики і т. д.) для Росії зберігати гроші в американському борг – занадто ризиковано», – говорить начальник відділу инвестидей «БКС Брокер» Нарік Авакян.

Китай теж намагається захиститися від США. Однак на відміну від Росії, Китай не може собі дозволити реалізувати весь свій запас трежеріс. «По-перше, це досить складно зробити з-за величезного обсягу, а по-друге, цей пакет використовується як один з аргументів на переговорах з США», – вважає головний стратег «Універ Капітал» Дмитро Александров. «Крім того, у Китаю багато своїх проблем, особливо останнім часом, і йому теж потрібні гроші. Зокрема, саме цими проблемами пояснюється те, що ЗВР у Народного банку КНР не ростуть вже більше трьох років», – додає Авакян.

Що стосується Росії, то наш ЦБ не просто позбавляється від американських паперів, а диверсифікує золотовалютні резерви. Зокрема, Банк Росії за цей час збільшив частку золота, юаня і євро. Євро досить сильно ослаб в цьому році, хоча вже почав трохи відігравати падіння. А Китай продовжує девальвувати свою валюту на тлі торгової війни з США. В останні дні юань кілька разів оновлював мінімуми з 2008 року. З іншого боку, вкладення в золото виглядають більш ніж правильними. Вартість жовтого металу зростає, і експерти чекають нових історичних максимумів.

«Росія, очевидно, обрала бік Китаю. Наскільки така позиція виявиться виправданою, стане зрозуміло лише за підсумками геоекономічної трансформації. Поки що здається, що Китай в протистоянні США програє, причому перший акт, цього ураження, ймовірно, відбудеться вже у 2020 році», – говорить Биків.

Втім, поточна структура російських золотовалютних резервів може виявитися парадоксально виграшною в найближчі роки.

«По-перше, фінансова турбулентність, яку ми спостерігаємо вже зараз і яка протягом найближчих років буде тільки посилюватися, напевно підніме ціни на золото. А по-друге, програш Китаю може привести до сильного падіння американського долара, тобто США виграють у валютній війні, і за рахунок дешевого долара зможуть прискорити допомогу власній економіці. Так що і курс юаня, і курс євро може значно зрости, що знову ж на руку російським ЗВР», – пояснює експерт.

Міжнародні резерви Росії за даними на 9 серпня склали 527,1 млрд доларів. Причому, за тиждень з 2 по 9 серпня вони виросли відразу на 10,2 млрд доларів. Це дуже пристойний тижневий зростання, такого не було з січня 2018 року. Причина – позитивна переоцінка, підкріплена купівлею іноземної валюти в рамках бюджетного правила та монетизацією золота, пояснив Банк Росії.

За минулий рік російські золотовалютні резерви зросли на 8,3% до 468,5 млрд доларів. А з початку року до 9 серпня додали ще 12,5%. За останні чотири роки ЗВР Росії збільшилися на 47%, досягнувши рівня резервів Саудівської Аравії (на червень вони були 527 млрд доларів). А це четверте місце в світі за обсягом ЗВР.

Саудівське королівство продовжує витрачати свої резерви з-за низьких цін на нафту. Росія ж завдяки бюджетному правилом і економії бюджету направляє надприбутки від нафти дорожче 40,5 доларів за барель у резерви. «Враховуючи високі шанси виникнення рецесії в ході торговельних воєн, збільшення золотовалютних резервів виглядає правильним рішенням. Причому близько 75% всього золота купується за рублі всередині країни, що дозволяє не тільки убезпечити економіку, але і підтримати вітчизняного виробника», – вважає Геннадій Миколаїв.