Їж, що дають!

Ешь, что дают!

З зубожінням росіян і ослабленням конкуренції їжа все частіше стає «їжею», тим, чим можна заповнити калорії, якщо зовсім не думати про своє здоров’я.

Російське суспільство вже багато років стурбоване якістю продуктів харчування, які лежать на прилавках магазинів і ринків. Всі погоджуються, що їх якість залишає бажати кращого, але помітних змін не відбувається. Нещодавно Росконтроль провів исследованиеполуфабриката «котлета куряча» шести різних марок і виявив там несвіже м’ясо, крохмаль, антибіотики, кишкову паличку і цвіль.

Між тим, з 1 січня 2020 року має вступити в силу закон «Про органічної продукції», згідно з яким імпортні органічні продукти повинні мати відповідні російські сертифікати. Рітейлери вже попередили, що закон призведе до того, що з полиць магазинів може зникнути останні залишки якісних імпортних продуктів, в тому числі і дитяче харчування.

Експерти-громадські регулярно проводять моніторинг і вітчизняного ринку і вимушені констатувати, що кардинальних поліпшень якості продуктів в країні не відбувається. Якщо ж у якомусь сегменті ситуація стає краще, то в іншому — «компенсується» погіршенням.

«Три-чотири роки тому, якби ми зайшли в дискаунтер і там лежали п’ять видів вершкового масла, то провівши аналізи, ми виявили б, що чотири з них сфальсифіковані. Зараз такими будуть один-два види. Але якщо з вершковим маслом є якийсь прогрес, то з сиром справи йдуть гірше. Якщо здати на експертизу сир з будь-якого магазину, який стоїть не більше 300 рублів за кг, то в 99% випадків це фальсифікат. В цілому, найбільшим фальсифікацій піддається саме молочна продукція», — розповів учасник воронезького руху на захист прав споживачів «Якість життя» Олександр Батищев.

Він вважає, що перевірки наглядових структур змусили піти компанії, які були найбільш злісними фальсифікаторами в мережевих магазинах, але сумнівна продукція лише перекочувала в інші галузі торгівлі. «Найбільше фальсифікату — в малих кіосках, наметах, на несанкціонованих ринках. Там часто на продукцію немає ніяких документів, накладних, сертифікатів відповідності. Коли ж активісти просять показати документи, то їх можуть і послати подалі», — пояснив Олександр Батищев.

Координатор федерального проекту «Народний контроль» у Володимирській області Дмитро Семенов змін на краще теж не побачив. «У плані „молочки“ ні поліпшення, ні погіршення не відбувається. Хоча, звичайно, три роки тому з вершковим маслом був просто „завал“. Зараз у цій категорії фальсифікована продукція трапляється вже не так часто. Але що стосується, наприклад, ковбаси, я її особисто намагаюся не купувати. На продукції перестали писати ГОСТ, все робиться за ТУ. Ковбаса в ціні не росте, але при цьому склад її змінюється далеко не в кращу сторону», — розповів експерт.

Він згоден, що найгірша ситуація складається з продуктами на ринку. «На ринках дуже часто обманюють і там спокійно продають під виглядом сметани зовсім не сметану, а щось інше. Громадські моніторять великі магазини, в першу чергу, великих федеральних мереж. А на ринку в більшості випадків немає ніякої документації. Можна просто заходити на ринок, брати стопку паперу і писати заяви в Росспоживнагляд. Але на ринках торгують, як правило, ІП, а наші контрольно-наглядові органи дуже не люблять ИПэшек перевіряти. Перші п’ять років їх намагаються не турбувати, малий бізнес плекати і оберігати. Ось, користуючись цим, багато нечисті на руку ділки обманюють нас з вами, споживачів», — констатував Дмитро Семенов.

У той же час, звернув увагу Семенов, розвивається сфера торгівлі, де споживач, навчений гірким досвідом, купує продукти безпосередньо з рук сільгоспвиробника. Городяни передають один одному, у кого можна купити хороший продукт. «Зараз з’являються групи в соцмережах, чати в месенджерах, де городяни обмінюються інформацією про продукцію фермерських господарств. І ось, завдяки таким зв’язкам, покупець може придбати ту ж якісну молочну продукцію практично з доставкою додому. Та й самі фермери почали створювати лавочки, де продають свої товари. Я, наприклад, яйця вже намагаюся купувати тільки сільські, у знайомих фермерів», — підкреслив експерт.

Семенов вважає, що додаткові перепони на шляху імпортних продуктів тільки позбавляють росіян якісної їжі. «Я розмовляв з одним з наших виробників продуктів харчування, який намагається випускати якісну продукцію. Ми з ним зійшлися на думці, що якщо припустити можливість скасування взаємних санкцій Росії та ЄС та хлинуть на наш ринок продукти європейської якості, то переважна кількість російських підприємств, які виробляють продукти харчування, просто закриється протягом пари років. Тому що вони не вміють виробляти якісні продукти. Вони просто не заточені під це. Наші підприємці — це пов’язано і з кредитною системою, та іншими причинами — хочуть відбити свої витрати не більше ніж за три, максимум п’ять років. У той же час великі європейські підприємства готові чекати 10-15 років, для них це нормальна рентабельність. Крім того, в Європі і громадський контроль по-іншому працює. Самі галузі там об’єднані в некомерційні структури, які слідкують за ринком. Ну, і штрафи там зовсім інші за виробництво або реалізацію неякісної продукції», — перерахував експерт.

Однак, впевнений Дмитро Семенов, саме питання органічної сертифікації імпортної продукції навряд чи матиме помітний вплив на російський ринок. «Це продукція не для наших людей, не для наших бабусь. Думаю, невеликий відсоток покупців переймається темою „органіки“ і продуктів харчування високої цінової категорії», — зазначив він.

Координатор федерального проекту «За чисті продукти!» Олександр Бражко вважає, що бідні в Росії харчуються дедалі гірше, а багаті — все краще. «В нижньому ціновому сегменті у федеральних роздрібних мережах якість продаваних продуктів значно падає. У середньому сегменті ситуація — без змін. Відповідно, в преміальному сегменті — теоретично може поліпшуватися», — припустив громадський діяч.

На думку Бражко, рітейлери дбають про залучення покупця з достатком, а в економ-сегмент вивалюють «що є». «У верхньому ціновому сегменті працює конкуренція, там реалізують продукцію легальні виробники, і вони не допускають появи недобросовісних учасників. У них є можливості тиску, вони пишуть скарги в ФАС, витісняють конкурентів економічними методами. Якщо ж говорити про нижній ціновий сегмент, то у відсутності дієвого контролю з боку Росспоживнагляду, Россільгоспнагляду, ситуація стає все гірше і гірше. Якщо три-чотири роки тому мінімальна вартість вершкового масла становила 300 рублів за кг, то зараз мережевики можуть продавати і за 200, і за 150 рублів. Ну, ми розуміємо, що якщо відвантаження вершкового масла від легального виробника, у оптового ланки, починається від 420-450 рублів за кг, то ось те, що продають у магазинах, — це не вершкове масло, а жирові маси, які продаються під виглядом масла», — зазначив громадський діяч.

Він уточнив, що якісну їжу можна частіше придбати в тих легальних мережах, які реалізують справжні фермерські продукти, що входять в систему торгово-промислових палат і контролюються громадськими організаціями. Що ж до компаній, які здійснюють обіг фальсифікованих продуктів харчування, слід ввести оборотні штрафи — хоча б 3% від обороту за рік. «Якщо торговельна мережа заплатить за пачку фальшивого масла 100 або 200 млн рублів, у неї відпаде бажання займатися неподобством», — впевнений Олександр Бражко.

Вимога отримання на імпортні органічні продукти російських сертифікатів є зайвим, вважає Бражко. Створюються додаткові перешкоди до потрапляння якісної продукції на російські прилавки. «Російська Федерація складається в СОТ, тому всі спекуляції на тему того, що закордонний „органічний“ сертифікат повинен проходити пересертифікацію в РФ, — це дії осіб із зниженою соціальною відповідальністю. Якщо є компанія, яка протягом півстоліття вирощує органічні продукти, експортує їх в п’ять-десять країн, у тому числі в РФ, і продає ці продукти в середньому і преміальному сегменті, то висловлювання діячів, які стверджують, що ми повинні ще самі перевіряти, дивитися і пересвідчуватись, що це дійсно органічна продукція, а не якась інша, — це просто шантаж», — заявив громадський діяч.

За його словами, вітчизняна система випуску і сертифікації органічних продуктів знаходиться тільки в стадії становлення. «Органічні продукти харчування — це і є ті продукти харчування, які повинні продаватися в магазинах. Все інше є імітацією, аналогом або ж чимось додатковим, що має продаватися зі значною знижкою — щоб людина, яка це купує, чітко усвідомлював, що завдає шкоди своєму здоров’ю або, принаймні, користі не отримає, що це просто білки, жири і вуглеводи. Але зате — без переплати. А зараз виходить зворотна ситуація: торгові полиці заповнені незрозуміло чим, особливо в мережевих магазинах, де лежить виключно індустріальна їжа», — підкреслив Олександр Бражко.

Якість продуктів харчування безпосередньо пов’язана з доходами населення, вважає старший науковий співробітник РАНХиГС, член експертної ради при уряді РФ Вадим Новиков. «Пояснення сформованого рівня якості продукції досить просте — це низькі доходи населення, бідність, причому доходи щороку знижуються. Це означає, що споживачі все менше і менше можуть собі дозволити, доводиться економити, і, отже, економія призводить до того, що ти купуєш не такі продукти, які купив би, маючи інші можливості», — зазначив економіст.

Вадим Новиков зазначив, що нинішня система нагляду за продуктами зовсім «не заточена на те, щоб стежити за якістю. «Державний контроль, строго кажучи, — це контроль не за якістю, а за безпекою товарів. Тобто це контроль за тим, наскільки смачним є сир, не за тим, наскільки зручний російський телевізор або будь дозвіл екрану. Контроль стосується того, щоб від сиру не отруїлися і телевізор не вибухнув. Тобто держконтроль стосується безпеки, але зовсім не якості в широкому сенсі слова, як його розуміють споживачі. Держконтроль тут нам допомогти на сьогодні не може», — вважає експерт.

Обговорення якості продуктів вже перетворилося у свого роду національну забаву. Але ніяких корінних заходів, щоб змінити ситуацію — посилити контроль або заохотити сумлінних виробників, — не робиться. У підсумку виходить нове прочитання приказки «а Васька слухає та їсть».