Бюджетна міфологія. Соціальні витрати поліцейської держави

Бюджетная мифология. Социальные траты полицейского государства

Чим погано, коли у держави грошей багато, а людей мало. Про це у новому випуску програми “Гроші на Свободі” з економічним публіцистом Максимом Блантом.

Через тиждень після наради у Володимира Путіна, де президент, м’яко кажучи, корив членів уряду і главу Центробанку за низькі темпи зростання економіки і доходів населення, свої п’ять копійок вирішив вставити і прем’єр-міністр. На нараду до Путіна його не покликали, тому Дмитро Медведєв провів власне.

 

Зібрав в підмосковних Горках міністрів і віце-прем’єрів і висловив їм своє безцінне думка про те, яким повинен бути федеральний бюджет в наступному році, а заодно і в наступні два роки. Головне в російському бюджеті, якщо вірити главі уряду, – це фінансування соціальної сфери:

 

– Від соціальної сфери залежить, як живуть люди. Мова піде про кошти, які будуть виділені на демографію, охорону здоров’я, освіту і науку, молодіжну політику та соціальне забезпечення. Витрати на розвиток соціальної сфери займають найбільшу частку бюджету. Можна з повною підставою говорити, що цей бюджет повинен бути соціально орієнтованим. Цей пріоритет збережеться і в трехлетке.

Практично за всіма напрямками цієї сфери, включаючи й ті, про яких ми говоримо сьогодні, є національні проекти. Це означає, що ми зосереджуємо тут дуже значні фінансові ресурси. Робимо це для того, щоб вони давали більший ефект. Крім національних проектів є державні програми, які безпосередньо зачіпають інтереси людей. В сумі це цілий комплекс заходів, – заявив прем’єр.

Бюджетная мифология. Социальные траты полицейского государства

Дмитро Медведєв

Послухаєш Дмитра Анатолійовича, і сльози гордості і розчулення на очі навертаються. Піклується про своїх громадян! Національні цілі ставить, національні проекти і держпрограми вигадує. Ресурси для втілення національних мрій концентрує.

Читайте також:   До 2024 року російські держоргани припинять прийом громадян

Заживуть в наступній трехлетке росіяни розкошуючи. Але до чистої радості від невпинної турботи уряду і його глави про життя людей домішується якесь дивне, неприємне відчуття того, що тебе водять за ніс. Дійсно, про модернізаційний прорив вперше заговорили ще у 2007 році.

Про соціальну спрямованість бюджету і зовсім твердять від століття. Національні проекти теж з’явилися не вчора. Півтора року минуло з тих пір, як перед урядом поставили мету домогтися прискореного зростання економіки, рівня та тривалості життя, а також перемогти бідність. Але якщо вірити даним Росстата, рівень бідності у другому кварталі цього року знову підвищився.

Статистичне відомство виправдовує це тим, що в березні на 7 відсотків збільшилося значення прожиткового мінімуму, що і призвело до зростання кількості людей, що живуть за межею бідності. Втім, якщо подивитися на цей різко виріс прожитковий мінімум – 11 185 карбованців на місяць на людину, – в надмірній щедрості запідозрити російський уряд не вийде. Реальні грошові доходи росіян теж падають шостий рік поспіль, і це починає турбувати навіть главу держави.

Можна було б, звичайно, припустити, що Росія, слідуючи заповітам міністра економіки Максима Орєшкіна, всі останні роки жертвує справжнім заради майбутнього. І тепер стоїть на порозі фантастичного зростання, який чарівним чином зламає всі негативні тенденції і відправить країну в світле і безтурботне високотехнологічне майбутнє.

Однак і тут нестиковка. Мінекономрозвитку регулярно публікує офіційний макроекономічний прогноз, на основі якого, в тому числі, верстається бюджет. Офіційна версія нового прогнозу буде внесена в уряд одночасно з проектом бюджету – 19 вересня. Але в останніх числах серпня департамент макроекономічного аналізу та прогнозування, який і готує такого роду документи, опублікував огляд стану та перспектив російської економіки. І перше, що кидається в очі, – це перегляд очікуваного зростання економіки в наступному році.

Читайте також:   Права важливіше?

Ще у квітні Мінекономрозвитку вірило, що російський ВВП за третій рік чергового терміну Путіна підвищиться на 2 відсотки, а зараз не дає більше 1,7. Стало бути, прориву поки не очікується – суцільна стабілізація. Та й то при реалізації спокійного, базового сценарію.

 

Раз вже мова зайшла про федеральному бюджеті, має сенс уважніше поглянути на доходи і витрати держави. При всій соціальної спрямованості бюджету, його розмір і структура не дуже сумісні із зростанням економіки і добробуту російських громадян.

Візьмемо хоч бюджет цього року. Формально російський прем’єр не збрехав. Соціальна політика – дійсно найбільший розділ у структурі витрат федерального уряду. Розмір асигнувань – майже 4,9 трильйона рублів, тобто трохи менше чверті всього бюджету. В 2019 році, правда, Мінфін скоротив цю статтю на 80 мільярдів порівняно з минулим роком. Але треба увійти в становище: в 2018-му були президентські вибори, а балувати населення щорічно ніхто не підписувався.

Але набагато цікавіше подивитися, на що йдуть три чверті держвидатків. Якщо скласти витрати на утримання чиновників, армії, правоохоронців і численних спецслужб, вийде 6,6 трильйона – більше третини бюджету. На відміну від “соціальної політики”, ці розділи не тільки не були урізані, але і отримали додаткове фінансування на 740 мільярдів рублів.

Причому більше половини всієї надбавки – 378 мільярдів – отримала зовсім не армія, як можна було б очікувати, а стаття “Правоохоронна діяльність і національна безпека”. Якщо судити по частці цього розділу в бюджеті, росіяни повинні жити в одному із самих правових і безпечних держав світу. Хіба що в Північній Кореї закон і порядок охороняються краще, ніж у Росії. Але судити про це складно, оскільки Північна Корея – “чорний ящик”, інформація звідти доходить зрідка. І все заради національної безпеки. Росії в цьому питанні є на кого рівнятися.

Читайте також:   Випатрати держава

Бюджетная мифология. Социальные траты полицейского государства

Ще один розділ бюджету був істотно збільшений в цьому році. Національна економіка отримала додатково 375 мільярдів. І тут ми стикаємося з дивним парадоксом. Соціальна політика – найбільший розділ російського бюджету, а рівень життя більшості населення падає. Державні витрати на економіку ростуть, а сама економіка скотиться в рецесію.

І міністр економіки, всупереч офіційним прогнозами власного міністерства, прямо про це попереджає. Може, мало б сенс зупинитися і спробувати по-іншому? Перестати підтримувати національну економіку, скоротивши побори з реальною. Припинити підвищувати податки, які лягають додатковим тягарем на кожен гаманець в країні. Дивись, і на захист від власного народу – тобто на правоохоронної діяльності – вийде заощадити. Та й боротьба з бідністю перестане виглядати так драматично.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *