На китайських «Богданах». Що не так в Україні з армійськими позашляховиками

Війна на Донбасі підняла величезна кількість проблем у забезпеченні армії. Одне з найболючіших — явна зношеність автомобільного парку.

І якщо з вантажівками станом на сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, хоча заміни для ГАЗ-66 до цих пір немає, то проблема з армійськими позашляховиками залишилася.

Понині основу парку армійських легковиків складають «командирські» УАЗ 469 радянського зразка. Ці машини фактично вже розвалюються на ходу, так як їм мінімум по 35-40 років. Спроби замінити їх «хаммерами» провалилися — поставки від американців були явно не дуже великі, до того ж без запасних частин. Не вирішили питання і масові відправки беушних позашляховиків, які в 2014-2015 рр. волонтери скуповували буквально по всій Європі. Хоча їх і обмежено ставили на облік в частинах, однак дуже швидко вибили ресурс.

У підсумку в 2015 р. військові оголосили конкурс на заміну «уазика». Одні з основних умов була як мінімум збірка зразка на території України і повне забезпечення запасними частинами.

Після довгих випробувань тільки навесні 2018 р. був оголошений переможець конкурсу — пікап «Богдан-2351». Фактично це такий собі військовий варіант цивільного зразка — повнопривідного Great Wall Wingle 5 від китайського виробника, який збирається на Черкаському автоскладальному заводі. Який, у свою чергу, є не чим іншим, як китайської реплікою японського пікапа Isuzu Rodeo.

Практично відразу у війська була відправлена невелика партія машин, які використовувалися в ході проведення військової операції на Донбасі. Однак досить швидко військові висунули цілий ряд претензій, на усунення яких знадобилося більше року. І ось буквально днями представники заводу заявили про те, що приступають до серійного виробництва «Богдан-2351» в рамках Державного оборонного замовлення.

Читайте також:   На території Версальського палацу відкриють готель

Які зміни були внесені в конструкцію і скільки машин буде купувати армія, — комерційна таємниця. Однак варто звернути на відмінності військового варіанту від цивільного. Отже, насамперед звертає увагу посилена ходова частина (з іншими амортизаторами, торсионами і ресорами), позашляхова гума, а також звичайно — так званий «кенгурятник» з можливістю установки лебідки.

Але є пара серйозних питань. Наприклад, найпроблемніша частина цивільних машин — паливна система. Адже якість армійського палива загальновідомо — за словами військових «машина їсть те, що залишилося від заправки танка», і воно зовсім несумісне з «ніжною» громадянської системою.

Причому це не теоретичні викладки. Армійці вже мають досвід експлуатації санітарних «Богдан-2251». Машини перших партій фактично розвалювалися після проходження восьми тисяч км пробігу: відмовляли амортизатори ходової частини, великі проблеми були і з паливною системою.

Машини допрацьовували — де в польових умовах, де відправкою в Черкаси, проте в цілому ці авто як і раніше залишаються недоведеними до розуму. Хоча армія і закуповує їх десятками.

Ще одне важливе питання: ціна. Хоча військові і представники заводу про ціну не говорять, але, наприклад, новий цивільний Great Wall Wingle 5 2017 р. виробництва в Україні не так давно коштував 588 тис грн. З великою часткою ймовірності можна говорити, що при закупівлі армією ціна його зростає якщо не в рази, то досить значно.

Таким чином, можна говорити тільки про тимчасове вирішення проблеми заміни парку «уазик». У світі практично немає жодної більш-менш сучасної армії, в якій армійські машини були фактично доопрацьованими цивільними моделями. Адже досить жорсткі умови експлуатації накладають серйозні обмеження. До того ж говорити про те, що «Богдан» — український автомобіль, м’яко кажучи, кривити душею. Адже машинокомплекти приходять готовими з Китаю, а в Черкасах їх розбирають, встановлюють додаткові опції (які знову-таки приходять з Піднебесної, фарбують і відправляють в армію.

Читайте також:   Пожежа у п'ятиповерхівці в Херсоні: із-за інциденту живцем згоріли люди

Власного виробництва запчастин просто немає. І як буде працювати вся ця зв’язка у разі масової закупівлі армією, скажімо, кількох сотень машин, абсолютно незрозуміло. Чи зможе китайський виробник забезпечити експлуатацію такої кількості машин? І що буде, наприклад, у випадку з поломкою двигуна — до речі, до цих пір незрозуміло, що саме будуть встановлювати — китайський варіант або ліцензійний SsangYong.

Тому, власне кажучи, напрошується лише один варіант найближчого майбутнього — розгортання повноцінного ліцензійного виробництва подібної машини армійського зразка — причому за повним циклом: від двигуна до останнього болтика. І так — це буде дорого і складно, так як незважаючи на наявність, наприклад, Кременчуцького автомобільного заводу, деякі позиції вузлів і агрегатів у нас просто не виробляються, і доведеться починати все з нуля. Але іншого виходу немає.

А ось варіанти є — варто хоча б звернути увагу на найближчих сусідів. У тій же Польщі виробляються позашляховики марки Honker. Причому машина пропонується з різними типами кузовів: м’яким і жорстким верхом, а також як пікап і шасі з кабіною. З переваг — початкова орієнтованість на армію і власний дизельний двигун Andoria ADCR, який відповідає екологічним стандартам Євро 5.

І до речі, такі машини вже побували на Донбасі — куплені волонтерами, вони цілком вдало зарекомендували себе в процесі експлуатації в добровольчих підрозділах — наприклад, у батальйоні «Дніпро-1».

Тобто може бути, є сенс не витрачати гроші, яких і так не вистачає на китайські «саморобки», а відразу почати роботу в іншому, більш перспективному напрямку? Тим більше що нині військово-технічне співробітництво з Польщею знаходиться на досить високому рівні, і питання, наприклад, розгортання серійного виробництва можуть бути вирішені досить оперативно.

Читайте також:   У Франції суд постановив знести особняк вартістю 57 млн євро

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *