Великий переділ: у РФ почалася битва «злодійських кланів» Гулі і Шакро Молодого, — ЗМІ

Зростаючий авторитет «злодія в законі» Гулі рано чи пізно мав привести до зіткнення з ким-небудь з настільки ж впливових «законників».

Питання полягало лише в тому, якого рівня буде його опонент. Виявилося, що самого високого — у протиріччя з Гулі вступив сам Шакро Молодий. Поки не безпосередньо, проте вже стає очевидно, що позиції Гулі неймовірно сильні і з наскоку його не здолати. Про це пише видання «Злочинна Росія».

В кінці серпня в Туреччині сталося на перший погляд нічим не примітна подія. На зустрічі «злодія в законі» Надіра Салифова (Гулі) з Гурамом Чихладзе (Квежоевич) останній отримав пару стусанів від присутнього там же підручного Гулі — «прагне» казахстанського «авторитету» Армана Джумагельдієва, відомого також як Арман Дикий. Він визнав поведінку потомственого кутаїського «законника» занадто зухвалим — той заступився за ворогів Гулі, послідовників клану Ровшана Ленкоранського, готували восени 2017 року напад на будинок Салифова в Туреччині, і назвав їх своїми друзями.

Після появи в інтернеті спільної фотографії Чихладзе з ким-то з мають відношення до сімейства Джаниевых, Гулі попередив його, щоб він тримався від них подалі. «Не хотів би, щоб постраждав злодій, але якщо хлопчик чогось недозрозумів, то я не винен», — зауважив тоді Саліфов. Однак той проігнорував попередження.

Бійку швидко зупинили, але подальшого розмови вже не вийшло. Гурам поспішив ретируватися, щоб ситуація не закінчилася для нього ще більшими втратами. Сторона Гулі теж спробувала якнайшвидше зам’яти конфлікт. Той же Арман заявив, що не знав про статус Квежоевича, та й основна маса «злодіїв» поставилася до інциденту досить прохолодно і сперечатися з цього приводу з Гулі явно не бажала. Однак у справу вступили «хресні» Чихладзе — Шакро Молодий і Бадрі Когуашвілі (Бадрі Кутаїський).

Тут зробимо невеличкий відступ. Гурам Чихладзе був прийнятий у сім’ю у 16 (!) років. Випадок безпрецедентний. Справа в тому, що за 6 років до цього в 1994 році прямо на очах маленького Гурама бандити розстріляли його батька — впливового «злодія в законі» Автанділа Чихладзе (Квежо) і мати. Тому «злодії» просто взяли опіку над ним і, наділивши «злодійських» повноваженнями, дали йому можливість помститися за смерть батька. Через 20 років чоловік, якого вважали вбивцею Квежо, — Давид Мелкадзе (Дато Потійський) був застрелений біля одного з торгових центрів в Красногорському районі Підмосков’я.

Ось і зараз авторитетні «законники» вирішили продемонструвати свою відповідальність за нього. Бадрі Кутаїський навіть заявив про намір зібрати «сходку» з приводу поведінки Гулі, який допустив побиття потомственого «законника».

«Не для того пройшов Красноярськ, щоб фраєра безкарно били злодіїв», — заявив Когуашвілі, маючи на увазі колонії Красноярського краю, відомі тим, що там масово «ламають» «злодіїв».

У цьому його підтримав і Шакро Молодий, заявивши, що удар по обличчю Гурама — це ляпас і йому. Тим не менш, незважаючи на такі гучні заяви, інші «злодії» порахували, що при будь-якому розкладі вчинок Армана не тягне на достатню причину для «розвінчання» Гулі. Тим більше, що і сам Квежоевич після інциденту проявляє значно меншу активність, ніж Бадрі.

Не звертаючи увагу на що відбувається навколо суєту, Гулі 28 серпня відсвяткував свій 47-й день народження, на якому серед усіх гостей особливо виділявся той самий Дикий Арман. Він підніс імениннику торт з прапорами Центральноазіатських країн та країн Закавказзя, мабуть, демонструючи вдячність Гулі від представляють ці регіони «авторитетів».

А через тиждень, 6 вересня, Гулі зібрав «сходку», на якій такі «законники», як Жураковський (Вова Пухкий), Мзарелуа (Дуяке), Гегечкорі (Роланд Капелюх), Піпія (Мераб Сухумський), Джанелідзе (Гоги Пітерський) та інші розвінчали самих Квежоевича, Когуашвілі і підтримав їх «законника» Емзара Джапарідзе (Кватия).

Особливу підтримку Гулі тоді надав Мераб Сухумський (Піпія), який заявив, що йому вже набридли всі ці ігри Шакро, коли він підбурює одних «злодіїв» з іншими. Зараз вони виглядають застарілими, і таємно маніпулювати ким-то не вийде — все швидко випливає назовні. Також Піпія заочно нагадав і самому Шакро, що й він колись-то був у подібній ситуації. Наприклад, коли в його присутності «фраєра» побили Даура Гублию (Дука). Крім того, пославшись на Олега Пирогова (Циркач), Мераб фактично звинуватив Шакро у замовленні вбивства в 2015 році Вадима Іваненко (Вадик Краснодарський).

Читайте також:   В окупованому Криму вперше повідомили про коронавирусе — заражений повернувся з Франції

Нагадаємо, що повернувся після смерті Діда Хасана в 2014 році з Іспанії Калашов почав проводити ревізію і виявив недостачу в розмірі $ 6 млн у ввіреній Вадику Краснодарському частини «злодійського» «общака». У відповідь той заявив, що гроші нібито були вилучені адигейської поліцією, а сам поїхав у Туреччину. Там же в Анталії його і застрелив кілер. Пирогов знає про цю історію не з чуток, оскільки вважається, що безпосереднє вбивство скоїв так званий «прагне» на прізвисько «Монгол». Причому поряд з ним у той момент знаходився Циркач, в угрупування якого і входив Монгол. У березні 2017 року суд Стамбула засудив Монгола до тривалого ув’язнення. Незважаючи на те, що крадіжка «общака» в «злодійському» світі може каратися смертю, в докір Калашову тепер може бути поставлено те, що це рішення він прийняв самостійно — без урахування думки інших «законників». І це виглядає вже як серйозний наїзд на Калашова. Раніше Гулі вже виявляв свою незгоду з деякими позиціями Шакро, як би підкреслюючи свою незалежність. Наприклад, влітку минулого року при виборі наступника Калашова в особі Олега Шишканова-Медведєва (Шишкан) Саліфов заявив, що брати участь у голосуванні не має наміру, так як особисто йому «король не потрібен». Однак це йому пробачили, тим більше що всі ці роки після звільнення на рожен він не ліз і дорогу нікому не переходив, спокійно відвойовуючи собі активи, що раніше належали вбитому в 2016-му Ровшану Джаниеву.

Тепер же ситуація розгортається зовсім в іншому руслі. На «сходку», проведеної Салифовым, слово було надано винуватця всієї цієї сутички Арману Дикому, який пояснив свої мотиви побиття «злодія» і не зустрів заперечень у присутніх. До того ж з’ясувалося, що кожен з трьох «наехавших» на Гулі — Бадрі, Квежоевич і Кватия — самі мають конфлікти з «злодіями»: Бадрі з Роландом і Мзарелуа, Гурам — з Гогитой, а Кватия — з Таро і Мерабом і навряд чи можуть піднімати питання про чиєму-небудь розвінчанні, поки не вирішать свої проблеми. У висновку Гулі сказав, що тих, хто тепер буде відштовхуватися від думки, він буде «садити на ніж». Після всього шансів повернути собі незабаром ім’я у Квежовича практично не залишилося. А авторитет вмешавшегося у справу Бадрі Когуашвілі, який так і не зміг зібрати «сходку» для обговорення вчинку Гулі, істотно похитнувся. Більш того, за чутками, Гулі поклявся на Корані, що дістане його будь-якими способами за різкість.

Але на цьому справа, звичайно ж, не закінчилася. І наступним ходом Шакро стала спроба послабити позиції Мераба Сухумського через Артема Саргсяна (Артем Саратов). Про нього недавно з чогось раптом згадав Камо Сафарян (Камо Горьківська), заявивши, що на тому ще з тих пір, коли він не був «злодієм», висить ігровий борг. Артем програв в нарди $ 1000, але заплатив тільки половину. Однак і цей інтерес Камо не знайшов ніякого розуміння у «основної маси». Своїм випадом Сафарян лише накликав проблеми на себе. Йому, зокрема, пригадали ходили ще на початку 80-х чутки, ніби у в’язниці за вказівкою адміністрації Камо «зламали» шляхом переведення в нижчу касту. Зек, який скоїв з ним відповідні непотрібні дії, нібито згодом був вбитий. І коли «злодії» запитали Камо про це прямо, той лише поцікавився, чи не дивилися вони при цьому у вічко. Відповідь «законників» не задовольнив, але, не маючи твердих доказів, «торкнутися» Камо тоді не зважилися. Тепер же, крім цього інциденту, претензії до нього можуть з’явитися і у членів клану Джангвеладзе-Оніані за його участі в заочному «прогоні» за Таро, позбавив останнього статусу.

Розкол намітився й серед «росіян»: негласно підтримали Бадрі Елгуджа Туркадзе (Гуджа Кутаїський) і Асатрян-старший. А Вагіф Бакинський і Мирон не захотіли псувати відносини з Гулі. Конфлікт, звичайно, ще не дійшов до своєї гарячої фази, однак шляхів його дозволу поки теж не передбачається. У підсумку своїми діями «законники» можуть легко зруйнувати і без того крихкий мир, який запанував в їх середовищі в останні роки. До речі, не без зусилля Шакро Молодого, взяв у 2014 році ситуацію у свої руки і прийняла кілька важливих рішень, наприклад, про заборону на нові «коронації», щоб не підживлювати ворогуючі клани. Питання лише в тому — хто виграє від нової міжкланової війни? Вже точно не «злодії».

Читайте також:   Заробляють тисячі в день і ні за що не відповідають: як працюють таксисти в Україні

Битва між опонентами зараз йде і на інформаційному полі, в рамках якої в деяких ЗМІ з’явилися звинувачення Джумагельдієва у зв’язках зі спецслужбами Казахстану. Причому Гулі нібито цілком собі обізнаний про це, однак не робить ніяких дій, оскільки отримує з цього користь — наприклад продовжує спокійно жити у Туреччині, то в ОАЕ, не побоюючись бути спійманим ніякими силовиками. Нагадаємо, що в Росії він знаходиться в розшуку за звинуваченням у замовленні викрадення бізнесмена і здирництві.

І дійсно — 34-річний уродженець Шимкента Арман Джумагельдиев не був раніше широко відомий навіть серед людей, що мають відношення до кримінального світу, а тут раптом раз — і став головним ньюсмейкером.

Правда, в рідному Казахстані він встиг уже не раз проявити себе. Як описав його колись один з високопоставлених казахстанських поліцейських, «Арман — ризиковий хлопець, відчайдушний. Може без причин побити людину, влаштувати масову бійку у громадському місці, а то і перестрілку з конкурентами затіяти». З дитячих років він посилено займався боксом і за пристрасть жорстоко розправлятися на рингу з суперниками отримав своє прізвисько — «Дикий».

Вперше в країні про нього дізналися в 2005 році, коли він в числі близько 50-80 погромників напав на учасників конференції представників опозиції, що проходить в одному з готелів Шимкента. Розмахуючи плакатами з гаслами типу: «Ви — ганьба нації» та «Ми — за Назарбаєва», — молодики побили присутніх на заході людей, а після розгромили приміщення.

Подібні прийоми по залякування опозиції відомі і в Росії, коли на громадян нападають «невідомі», а правоохоронні органи ніяк не можуть їх знайти. Втім, навіть у Казахстані тоді найбільш активних провокаторів вдалося затримати. Правда, те, що вони, безсумнівно, були пов’язані з офіційними властями, надалі показав суд над ними. Незважаючи на те, що Джумагельдиев звинувачують одразу за трьома статтями КК РК — «Хуліганство», «Заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості» і «Носіння вогнепальної зброї», — він отримав лише рік умовно. Це при тому, що на суді з’ясувалося і ще одна цікава обставина: в 2003 році Арман Дикий разом з десятком однолітків напав на двох хлопців, у результаті чого один з них потрапив до лікарні з наскрізним вогнепальним пораненням у живіт. Було порушено кримінальну справу, яку чомусь так і не дійшла до суду.

У 2008 році Арман знову з’являється в новинах — у Шимкенті на нього відбувається замах. Прямо в центрі міста невідомі розстрілюють з автоматів виходили з під’їзду багатоповерхового будинку Джумагельдієва і кількох його підручних. В результаті на місці вбито двоє його охоронців, сам Арман поранений, але йому вдається втекти. Прибулі на місце поліцейські знаходять цілий арсенал — три пістолети (які, однак, швидше за все, належали вбитим товаришам Дикого Армана), а також кинутий автомат Калашникова.

Напад пов’язали з давнім конфліктом Армана з місцевим олігархом Тохтаром Тулешовым. Через що розгорівся конфлікт між ними, точно не відомо. У Шимкенті вважають, що все сталося через дітей Тулешова, що прославилися своєю бурхливою і веселим життям. Нібито як-то раз в одному з нічних клубів на ґрунті банальної п’яної сварки сталася сутичка когось із нащадків Тулешова з самим Арманом. Що і послужило початком їх протистояння. В той же час не можна не враховувати, що обидва претендували на контроль як мінімум над містом і зіткнень в будь-якому випадку було б не уникнути.

Тулешов, незважаючи на те, що офіційно був власником та керівником ТОВ «Шымкентпиво», на ділі свій бізнес вів вельми специфічним чином. Його підлеглі з числа співробітників ЧОПа підприємства і аж до водіїв нерідко залучалися для виконання злочинів. У 2016 році Телешов разом з ще 23 наближеними, багато з яких займали високі пости в силових структурах, постав перед судом. «Пивний король» був визнаний винним по цілому ряду статей, в тому числі в підготовці державного перевороту, засуджений до 21 року колонії. Серед пред’явлених банді звинувачень також значилися вбивство, розбій, викрадення людини, незаконне позбавлення волі, створення, керівництво і участь в організованій злочинній групі та багато інших.

Читайте також:   Справа на 4 млрд: Україна підготувала новий удар по Коломойському

До речі, незадовго до того, що відбувається з Арманом, в 2007 році, в столиці Тайваню Тайбеї конгрес Міжнародної асоціації любительського боксу (AIBA) одноголосно обрав Тулешова керівником одного з комітетів асоціації. При цьому виконавчим віце-президентом АІВА в ті часи був відомий «авторитетний бізнесмен Гафур Рахімов (Гафур Чорний), який в лютому 2012 року був названий Казначейством США одним з членів об’єднаної злочинного угруповання «Братський коло» і лідером узбецької наркоторгівлі.

Ось і стріляв у Армана, як і передбачалося, виявився один із співробітників тулешовского пивзаводу. Через півроку його разом з братом, також працювала на пивзаводі, наздогнала «отвєтка» від Джумагельдієва — на околиці Шимкента їх в упор розстріляли невідомі. Як з’ясували згодом правоохоронці, після нападу Арман Дикий втік спочатку в сусідній Киргизії, але через кілька місяців він з’явився в Алмати, де залишилася частина його угруповання. Там його і затримали з наркотиками і патронами. Давши на цей раз вже реальний термін, силовики практично врятували його від розправи. Поки він сидів, люди Тулешова ще намагалися з’ясувати, хто саме стріляв у членів банди, для чого навіть викрадали одного з «армановских», але той нікого не видав і його відпустили, а незабаром і самій банді олігарха прийшов кінець.

Тим часом, звільнившись, Джумагельдиев продовжив свій кримінальний шлях. Кілька років тому у нього стався конфлікт з ще одним великим казахстанським мафіозі — лідером ОЗУ «Адыл Кытай» Адилжаном Зайнаудином.

Проходить пізніше свідком у справі про цю банду якийсь Байгабатов розповів, що в 2016 році Зайнаудин повідав йому, що в Шимкенті на одному із заходів він допустив зайві висловлювання — зокрема заявляв, що підімне під себе це місто, і нецензурно висловлювався про Армане. Пізніше він від своїх слів відмовився і попросив свого співрозмовника якось допомогти йому. Так як Байгабатов був знайомий з Арманом, зателефонував йому особисто, щоб вирішити конфлікт мирно. На цьому сторони начебто як і розійшлися. Однак паралельно Байгабатов дізнається, що бойовики «Адыл Кытая» починають активно купувати зброю, явно готуючись до якоїсь великої розбиранні.

Масштабного кровопролиття завадили силовики затримали в 2017-му році Адыла Зайнаудина разом з активними членами його угруповання. Крім «Адыл Китаю» до того моменту правоохоронці змогли розгромити і такі потужні угруповання, як «Депутатський корпус», «Чотири брати» та інші, що дало можливість вийти на перший план Армана.

Можливо, той факт, що всі його недруги зійшли з дистанції саме завдяки зусиллям силовиків, і посіяв сумнів у його чистоті. Тепер він ще більше полегшив життя правоохоронцям, відбувши в Туреччину, де знову знаходиться Гулі.

Як це уявляють інсайдери, співпраця Гулі з «позаштатним агентом держбезпеки Казахстану» (хоча ми цього ні в якому разі не стверджуємо) і є тією причиною, по якій його не шукає Інтерпол за запитом Росії. Та й, до речі, згадаймо взаємини Салифова з турецькими властями: його затримують, але незабаром відпускають, просять поїхати — він їде, а потім також безперешкодно повертається. Крім того, збирає у себе та інших «злодіїв», які потребують захисту і невеликий перепочинок від різних переслідувань в яких-небудь інших країнах.

Були також висловлювання експертів з числа екс-оперативників, що Гулі може навіть відмовитися від титулу, так як його змусять це зробити «антикрадійною» закон і шантаж оприлюдненням якихось даних про співробітництво зі спецслужбами. Однак передумов до цього немає абсолютно ніяких — російські закони йому поки не страшні, а спецслужбам чи потрібно від нього тільки це. Хоча і повірити в зв’язок Гулі з ними складно, а довести і зовсім неможливо.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *