Є дві новини: так собі і хороша. Перша — бюджет Росії не сприяє боротьбі з бідністю. Друга — «Нобелівку з економіки в цьому році вручили за внесок у дослідженнях боротьби з бідністю. Тобто, економічна наука знає, що робити, щоб убогості стало менше. Залишилося тільки знання взяти на озброєння…
Вчора ввечері Рахункова палата на чолі з Олексієм Кудріним опублікувала проект бюджету Росії на найближчі 3 роки. Госаудиторы розкритикували головний фінансовий документ із-за недофінансування освіти, охорони здоров’я, непереконливих прогнозів підвищення реальних доходів населення та темпів скорочення бідності.
У документі Рахункової палати зазначається, що дії уряду не вистачить для виходу на стійке зростання реальних доходів громадян. А з-за більш повільних темпів зростання реальних доходів швидкість зниження бідності буде нижче. Зараз в прогнозі закладено скорочення рівня бідності з сьогоднішніх 12,5% до 11,7% у 2020 році, а до 2022 і зовсім бідним буде тільки кожен десятий росіянин. Поки ж показник тільки зростає: за підсумками першого півріччя 2019 року за межею бідності опинилося 13,5% населення (19,8 млн росіян).
Все більше ресурсів йде на оборону та інші «закриті» не гуманітарні статті. І коли кажуть, що державну казну слід спрямовувати не на чергові ракети, а на розвиток «людського потенціалу», тобто здоров’я, освіту, культуру, чиновники кивають, але роблять по-своєму. Люди-де — нове золото і з них треба отримувати, а не вкладати в них…
Як з’ясувалося, боротьба з бідністю буде успішною у разі інвестицій в освіту і здоров’я. Вчора стали відомі лауреати премії Держбанку Швеції, що вручається в рамках Нобелівської премії. Естер Дюфло, Абхиджит Банерджі і Майкл Кремер отримали престижну нагороду «за експериментальний підхід до зниження глобального рівня бідності». Вчені показали найбільш ефективні методи боротьби з цією світовою проблемою, виявили залежність між якістю людського потенціалу» та рівнем бідності. Втім, і вони не про танки, а про інвестиції в людей.
Вивчаючи наслідки витрачання коштів на освіту, з’ясувалося: традиційні напрямки субсидій (додаткові вчителя, безкоштовні обіди, шкільна форма, стипендії) збільшують охоплення освіти. Але ефективність від кожного вкладеного долара в 15 разів вище, коли ті ж гроші витрачені на інформаційну кампанію, що пояснює вигоди і переваги освіти. І в 10 разів більше, якщо витратити ті ж кошти на… боротьбу з паразитами, які стримують фізичний та когнітивний розвиток дітей, обмежують прогрес в утворенні і затримують економічний розвиток».
До цього нікому в голову не приходило робити боротьбу з паразитами в шлунках дітей пріоритетом у витратах на освіту. Ось такий «Нацпроект Освіта»… Виявляється, щоб боротися з бідністю, яка гальмує економіку всієї країни, треба не просто облагодіяти посібниками малозабезпечених збільшенням у 100 рублів до пенсій. Турбота про культурний рівень, освіту і здоров’я людей — це необхідність. Іншими словами, бідність — це порок. Порок держави, яке ставить перед бюджетом неправильні пріоритети. Тут складно не погодитися з Олексієм Леонідовичем.
Олексій Філатов, президент Спілки Офіцерів Групи «Альфа»