Шотландці заявили, що будуть вимагати референдуму щодо незалежності в 2020 році і подають в суд на Джонсона за невиконання волі парламенту

Якщо будеш робити вигляд, що у тебе все добре, то тобі повірять. Якщо всі повірять, то повіриш ти. А у того, у що ти віриш, є властивість збуватися. Ну, чи ні. Але до того часу всі забудуть. Напевно.

Це про те, що відбувається зараз в Британії.

Борис Джонсон дуже не хотів просити у ЄС 3-місячної відстрочки по Brexit. Просто жах як не хотів. Навіть говорив, що швидше здохне в канаві», ніж це зробить. Стверджував, що відстрочка перекине націю.

А потім він поїхав у Брюссель, Дублін, Париж і Берлін, просячи відстрочку, як велів йому парламент.

Борис Джонсон був упевнений, що ніхто не може його звільнити, навіть сама королева, і навіть якщо йому винесуть вотум недовіри у парламенті.

А потім він гарячково зустрічався з лідерами фракцій і королевою, доводячи, що він не діє проти волі народу і парламенту, просячи ще трохи часу на реалізацію його плану по Brexit.

Учора він казав, що не стане просити відстрочку, незважаючи на рішення парламенту. Навіть умовив фракцію демонстративно покинути засідання, що збіглося за часом з виступом депутата від Шотландії, і це ще більше розлютило Едінбург.

А сьогодні Борис направив офіційне прохання в ЄС дати Британії відстрочку по Brexit і змістити дедлайн з 31 жовтня до 31 січня 2020 року.

Блеф Бориса Джонсона недовговічний. Один раз він не спрацював – це було прикро. Другий раз – це вже слабо. Третій раз – вже ніхто не вірить його словам.

Правда, варто віддати йому належне. У мистецтві політичної еквілібристики він намагається не поступатися «королеві розтяжок» Терези Мей.

Він виконав рішення парламенту, але по-своєму. Направив до Брюсселя не один лист з проханням про відстрочку, а цілих ТРИ.

У першому він попросив про відстрочку на 3 місяці, але сам цей лист не підписав, віддавши його секретарю Кабміну.

У другому він пояснив, що прохання про відстрочку – це воля парламенту, чітко обосабливая себе і депутатів, мовляв, «це не моя ідея, це вони там рехнулись».

У третьому Джонсон по суті ставить під сумнів доводи першого листа і просить не надавати відстрочки, заявляючи, що «я вести переговори не буду».

Глава Європейської Ради Дональд Туск заявив у відповідь, що «прохання про відстрочку ми отримали», тим самим вирішивши підіграти Джонсону і теж взяти участь у поданні.

Один прикинувся, що виконав волю парламенту, а інший прикинувся, що отримав реальне лист, а не фотокопію закону парламенту, що зобов’язує прем’єра просити відстрочку без підпису самого прем’єра.

Це прекрасно. А тим часом з кожним таким цирковим номером Сполучене Королівство все більше тріщить по швах. Більше всіх бомбить у Единбурга.

Сьогодні шотландці заявили, що будуть вимагати референдуму щодо незалежності в 2020 році і подають в суд на Джонсона за невиконання волі парламенту і даних обіцянок. Більш того, якщо Лондон не надасть їм право провести референдум, вони самі організовують його в «явочному порядку».

Ілля КУСА