Росгвардия і поліція вміють ганяти мітингувальників, а не захищати дітей від вбивць

Росгвардия и полиция умеют гонять митингующих, а не защищать детей от убийц

Вже тиждень вся країна обговорює жах, який стався 31 жовтня у Державному бюджетному дошкільному освітньому установі Ненецького автономного округу «Центр розвитку дитини — дитячий садок „Казка“» заполярного міста Нарьян-Мар. Там був убитий шестирічний хлопчик. Як з’ясувалося по записам з камер відеоспостереження, опублікованими Слідчим комітетом Росії, підозрюваного у злочині, 36-річний місцевий житель Денис Поздеев, під час тихої години подзвонив у вхідні двері дитячого садка. Охоронець відкрив її, взявши чоловіка за одного з батьків, той спокійно увійшов в будівлю піднявся сходами на другий поверх, пройшовши по коридору, знайшов потрібні двері спальної групи, увійшов в неї…

Далі події розвивалися майже одночасно. Одна з виховательок спробувала зупинити зловмисника, але той відштовхнув жінку. Інша кинулася за допомогою, завгосп натиснула тривожну кнопку. А нянечка призвела охоронця (цікаво, що це за охоронець, якого треба тягнути, як барана на прив’язі, для того, щоб він виконував свої обов’язки?). Але було вже пізно: злочинець встиг ударити хлопця ножем у шию. І дитина померла від втрати крові. Треба віддати належне швидким та вмілим діям працівників дитсадка (залишається лише сподіватися на те, що охоронець зміг все-таки взяти в них участь): разом вони скрутили вбивцю і тримали його до приїзду співробітників Росгвардии і поліції, які і затримали злочинця. За повідомленням Слідчого комітету РФ, в ході допиту обвинувачений визнав свою провину і розкаявся в скоєному, розповівши, що перед цим вживав спиртне.

Чоловік дійсно перебував у момент нападу в стані алкогольного сп’яніння. Але, за його словами, в дитячий сад він зайшов випадково, а в момент вбивства у нього були галюцинації — дитини він прийняв за демона. Правда, все це не стикувалося з тим, що, провівши обшук в будинку затриманого по гарячих слідах, силовики виявили там записи про те самому дитсадку: списки дітей, розпорядок дня установи та інші дані. «Випадковості» відпали, коли Поздєєв доповнив свої слова ще й інформацією про «жертвопринесення». І охоронець, і нападник укладені під варту, хоча перший свою провину визнав лише частково. У загальній складності порушено як мінімум три кримінальні справи: по-перше, щодо Поздєєва — за вбивство малолітнього. По-друге, — співробітника приватного охоронного підприємства «Святогоръ» — за вчинення злочину, передбаченого пунктами «б» і «в» частини 2 статті 238 КК РФ («Надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки життя і здоров’я споживачів віком до 6 років, що призвели по необережності заподіяння смерті людини»). Крім того, порушено і розслідується кримінальна справа за фактом недбалості посадових осіб дитячого садка «Казка», не забезпечили безпеку дитини в дошкільному закладі.

В даний час відео, опубліковане Слідчим комітетом, обговорюється в мережах. Більшість проклинають вбивцю, шкодують хлопчика і співчувають його батькам та близьким. Але дехто задається питаннями. «Навіщо опубліковано це відео? Це вся їх робота?», — щиро дивується і, мабуть, не зовсім розуміє логіку дій СК РФ Андрій Л. І дійсно: поліція, Росгвардия, слідчі, прокурорські працівники, начальство — навіщо все це? Ніж, наприклад, могли б допомогти в розслідуванні цього злочину співробітники управління Росгвардии та УМВС Росії по Ненецькому автономному округу? Та нічим: коли начальство крутиться під ногами, воно завжди тільки заважає, якщо не гірше. Виходить, що всі ці служби можуть тільки ганяти мітингувальників за площами, а коли потрібна конкретна робота, можуть тільки демонструвати своє безсилля.

У цьому зв’язку завжди вражає дещо інша, але почасти схожа ситуація, екранізована в багатосерійному художньому фільмі Володимира Фокіна за сценарієм Юліана Семенова «ТАРС уповноважений заявити…», коли на затримання шпигуна Тріанона в його власній квартирі приїхало одне начальство. Ну, як же — адже вони їхали за орденами, медалями, посадами, зірочками (позачерговими званнями) та іншими заохоченнями. А вийшло те, що й повинно було статися у відсутності досвідчених оперативників і тих, хто безпосередньо розслідував цю справу, що називається «на землі», — «арестовыватели» на мить розслабилися, і шпигун в ту ж секунду встиг розкусити ампулу з отрутою.

Але без начальства адже не можна — треба ж комусь командувати, віддавати розпорядження, викривати, радити і сипати цінними вказівками. А саме передбачуване та очікуване — це те, що після того, що сталося начальство (правда, вже інше — вище) обов’язково прийме весь комплекс розпоряджень і відомчих наказів — в черговий раз посилити, збільшити, поліпшити, опрацювати систему охорони дошкільних та навчальних закладів. Іншими словами — повториться вже неодноразово випробувана процедура окозамилювання, до якої щоразу вдаються посадові особи і їх підлеглі після того, як щось уже сталося. Тобто після вбивства дитини. До речі, днями на одному з федеральних телеканалів прозвучала репліка одного з запрошених експертів про те, що, мовляв, «охоронець ні в чому не винен — він відповідає тільки за меблі в дитсадку».

Як уявиш собі, що якийсь перепивший алкоголік зайшов у дитсадок і зарізав не чийого-небудь, а твого рідного сынулю-зайця або донечку-кульбаби — «просто так», «білій гарячці», — відразу починають свербіти руки в пошуках чого-небудь вогнепальної, щоб застосувати за призначенням проти вбивці. Адже ця невмотивована жорстокість відморозка вище всякого розуміння. Це, безумовно, якийсь нелюдський жах, просто справжній кошмар, коли раптом таке трапляється. Тут кошмар ще і в тому, що вся ця охорона в дитсадках — повна профанація! В країні, де мільйони чоловіків носять форму охоронців, поліцейських і до них добавившимся росгвардейцам, при необхідності, як, власне, і вийшло, в дитсадок може проникнути будь-яка людина. Так, на час посилять, все стане строго («з-за якогось виродка») — отак з месяцок-другий. Але потім знову закінчиться «цей клятий місячник», який заважає «нормально працювати». А в дитсадках і школах як і раніше можна буде безкарно вбивати дітей.