Як у 1990-му в Мінську пройшла антикомуністична «Плошча»

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Події 7 листопада 1990 року, які відбулися одразу після офіційного мітингу на площі Леніна, можна сміливо називати «Плошча-90». Білоруський народний фронт організував альтернативне хода під назвою «Пам’ять жертв комуністичної диктатури». Воно стартувало на площі Якуба Коласа і закінчилася масштабним мітингом на площі Леніна. В ньому взяло участь не менше 5 тисяч осіб.

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Володимир Чобіт (1952-2012) — білоруський фотограф.

У 80-ті роки учасник молодіжного демократичного руху. Виховувався в дитячому будинку в Бресті, навчався в Москві. Жив у гуртожитку Мінського тракторного заводу. Після смерті Володимира Сапогова представники адміністрації гуртожитку викинули на смітник оригінали фотографій. Один фотографа Михайло М’якуш врятував негативи.

У 2015 році Центр досліджень громадянського суспільства Білорусі організував фотовиставку Володимира Сапогова, присвячену 30-річчю молодіжного об’єднання «Артіль».

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Володимир Чобіт

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Результати ходи виявилися настільки резонансними і несподіваними для влади, що і донині воно вважається найбільш вдалою акцією БНФ і найсильнішим ударом по комуністичній системі, пише «Наша Ніва».

Почалося все з того, що 23 жовтня 1990 року у виконавчий комітет Мінського міської Ради народних депутатів звернувся громадянин Сергій Андросов. Він попросив провести 7 листопада 1990-го альтернативне хода «Пам’яті жертв комуністичної диктатури». 1 листопада дозвіл було отримано.

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Зенон Позняк виступає перед учасниками ходи. Фото: Володимир Чобіт

Ідея ходи повністю вписувалася в програмні установки та ідеологію БНФ: безкомпромісний антикомунізм, тобто критика комуністичної партії, неприйняття СРСР як національно-державного утворення, відмова від марксизму-ленінізму, нарешті, жорстка критика на адресу засновників радянського ладу, зокрема Володимира Леніна та Йосипа Сталіна.

Це хода стала першим відкритим зіткненням між владою і опозицією. За офіційними даними, десяти міліціонерів були нанесені легкі тілесні ушкодження.

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Після ходи до парламенту надійшли десятки звернень, в яких висловлювалося «обурення діями депутатів Верховної Ради, які взяли участь у антиконституційній акції», а в деяких навіть заявлялося, що учасники мітингу народні депутати Зенон Позняк та Валентин Голубєв «не мають морального права працювати над проектом Основного Закону — Конституції нашої республіки».

Читайте також:   Мосміськсуд закрив від слухачів та ЗМІ процес щодо продовження арешту Захарченко

Через кілька днів після мітингу прокуратура Мінська порушила кримінальну справу за ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу УРСР («Організація або активна участь в групових діях, що порушують громадський порядок»).

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Хода входить на площу Леніна. Фото: Володимир Чобіт

Однак у червні 1991 року було озвучено подання прокурора УРСР Геннадія Тернавського. У ньому говорилося: «…В процесі попереднього слідства перевірена роль Позняка у сталися на площі Леніна групових заворушеннях. На підставі аналізу тексту виступу Позняка, його поведінки під час і після мітингу, показань понад 800 свідків та інших доказів слідство прийшло до висновку про відсутність у Позняка умислу на організацію групових безпорядків, а також відсутності причинного зв’язку між закликом Позняка „цивілізованим шляхом“ покласти символічні „дари“ до пам’ятника в. І. Леніна і послідували після цього злочинними діями ряду учасників мітингу. У зв’язку з відсутністю в діях Позняка складу злочину, у порушенні кримінальної справи проти нього 17 червня ц. р. прокуратурою республіки відмовлено». При цьому Тернавський просив Верховну раду дати згоду на притягнення Позняка до адміністративної відповідальності. Але це питання навіть не було включено до порядку денного засідання ВР. У діях інших депутатів — Голубєва, Антончика, Семдяновой — прокуратура також не побачила криміналу.

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Как в 1990-м в Минске прошла антикоммунистическая «Плошча»

Фотографії з альтернативного ходи «Пам’ять жертв комуністичної диктатури» надала письменниця Поліна Степаненко, яка відкрила архів Володимира Сапогова. Редакція TUT.BY висловлює подяку правозахисного центру «Весна» за допомогу в пошуку знімків фотографа, який кілька років співпрацював з правозахисним виданням «Право на свободу».
Читати повністю: https://news.tut.by/culture/660415.html

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *