«100% свій» Рябошапка: ГПУ стає інструментом реваншу

В цікаві часи живемо. Зміни в країні змушують засумніватися в тому, що реальність, а що ілюзія, пише Лариса Волошина для «Ділової столиці»

Наприклад, всім відомо, що в Сполучених Штатах вся політична турбулентність починається з «Твіттера» президента Трампа. Але і Україні є чим пишатися. Величезна кількість скандалів останніх місяців у нас починається з месенджерів глави Генпрокуратури України Руслана Рябошапки. Різниця тільки в тому, що в Америці ніхто не сумнівається – це все пише президент. Сам. Власною рукою. Що ж стосується листування, яку представники влади ведуть з провакатором, – то тут ніякої впевненості немає. В Україні який день ведеться суперечка серед конспірологів, а не є пранкер, що представляється генпрокурором Рябошапкой, генпрокурором Рябошабкой, що видає себе за пранкери? Ну, щоб безкарно зливати журналістам компромат на тих «Слуг народу», перед якими вітчизняна Феміда поки безсила.

Інтерес до особистості генпрокурора величезний. Особливо після того, як президенти України і США прийшли до висновку, що він «100%» людина. Однак інтерв’ю з ним, яке опублікував «Лівий берег» було не цікаво скільки відповідями, скільки питаннями журналістів. А також тим, що генпрокурор не захотів коментувати. Отже, що ж ми дізналися? Прокурор у справах Майдану Горбатюк – «скандаліст», переатестація прокурорів була свіжа, Андрій Богдан – не друг, але «політичний дисидент режиму Порошенко», Коломойський – ні при чому, а Микола Азаров, який підозрювався спецпрокуратурой Горбатюка в отриманні російської «гуманітарну допомогу» у вигляді світлошумових гранат взимку 2013-2014 р. – не настільки важливий «кейс», щоб зацікавити нового генпрокурора. І це, звичайно ж, зовсім не пов’язано з тим, що саме в той період Рябошапка працював у Кабміні Азарова. Просто так збіглося.

Читайте також:   З'явилася петиція з вимогою оприлюднити стенограми переговорів Порошенка з США

Є в інтерв’ю ще один момент. Натяки на притягнення до відповідальності «причетних» до закону про люстрацію. Виявляється, в тому, що багатьом звільненим з державної служби вдавалося відновлюватися через корумповані українські суди, винні автори закону, а не судді. І саме з них пан Рябошапка пропонує утримувати суми, які виплатила держава в якості компенсації. Що ж стосується попередників, то їх переслідування цілком законно. Справи проти Порошенка, Гладковського, за словами Рябошапки, не мають жодного політичного контексту. Пашинського «зняли з паузи», а Андрій Портнов не має ніякого впливу. Але головне, пан Рябошапка без сорому говорить, що суспільство чекає крові і посадок. Мовляв, від цього залежать рейтинги та довіру до правоохоронних органів. Інтерв’ю – це швидше сповідь «Вишинського з людським обличчям». Ми так і не отримали відповіді, чому новий глава Генпрокуратури впевнений, що суспільство жадає посадок саме майданівців? В той час, як він сам звинувачує попередню владу в затягуванні справ проти вбивць Катерини Гандзюк і нераследовании вбивств Небесної сотні. Якась дивна логіка виходить. Не знаходите?

У маркетингу є технологія, коли для збільшення продажу якого-небудь товару спочатку створюють потребу. Сам товар виступає відповіддю на бажання, яке збуджують у суспільстві з допомогою маніпулятивних методів. Люди хочуть розкоші, а їм пропонують духи. Статусу – і відповіддю на нього є машина. Передвиборні плакати «Весна прийде – садити будемо» – це технологія створення потреби. А прокурор Рябошапка, ігноруючи зауваження щодо законності та чистоті процедури – це відповідь. Хотіли посадок – отримаєте. Адже ніхто не обіцяв, що народне розуміння справедливості буде відповідати прагненням нової влади. Саме примітне в цьому інтерв’ю – це відсутність у ньому позиції генпрокурора. Ми досі не маємо гарантій, що прокуратура не перетворитися в інструмент політичної боротьби сил реваншу з тими, хто п’ять років протистояв російської агресії.

Читайте також:   Україна не має жодної причини відмовлятися від Донбасу і Криму, — Казарін

І на закінчення хочеться нагадати, що генпрокурор вже брав участь у витончених інформаційних спецопераціях, які змінювали реальність на догоду політичних планів президента. Мова про гучному повідомленні Рябошабки в «Фейсбуці» про нібито вылетевшем з Москви літак із заручниками, серед яких і в’язень Кремля №1 – Олег Сенцов. Це сталося якраз тоді, коли видання «Биленкет» опублікувало інформацію про підготовку звільнення свідка по справі МН17 Володимира Цемаха. Згодом виявилося, що пан новопризначений генпрокурор просто поширив повідомлення нікому не знаної дівчини з апарату Верховної Ради. Вже після початку ажіотажу суспільство дізналося, що його пост не зовсім його. Але справу було зроблено. Тоді Рябошапка виявився першим «офіційним джерелом», який натякнув, що ціна за Цемаха – Сенцов. В результаті позиція противників передачі Цемаха Росії була знівельована. Путін отримав кого хотів, а Зеленський зміг виставити себе гуманістом. А Рябошапка? Ми досі не знаємо, чому депутати, яких пранкер виводить на відвертість, не сумніваються, що вони можуть «по-свійськи» повідати прокурора про доплати “у конвертах”, хабарі, підкуп та інших «витівки». Чому всі вони впевнені, що їм за це нічого не буде? Рябошапка – «100% свій». Ось тільки ми не знаємо чий. Це і є основний висновок, який випливає з цього інтерв’ю.

Лариса ВОЛОШИНА

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *