Парламент Німеччини відмовився рятувати путінський «Північний потік — 2»

Спроба Німеччини врятувати проект «Північний потік — 2», який з-за зміни європейського законодавства не зможе заробити на 100% потужності, виявилася безуспішною.

Парламент Німеччини на засіданні в п’ятницю відхилив запропонований правлячою коаліцією законопроект, який би вивів газопровід з-під дії газової директиви Євросоюзу.

За поправки, запропоновані правлячою коаліцією соціал-демократів і ХДС/ХСС, проголосували 133 депутата Бундестагу з необхідних 355.

Про це повідомляє dpa.

Для прийнять рішень потрібно присутність як мінімум половини їх 709 парламентаріїв. Але на цей раз голосування відбувалося вночі, і депутатів у залі було небагато, відзначає агентство.

Голосування по проекту відкладено на невизначений термін.

Ідея правлячої коаліції полягала в тому, щоб змінити поняття «завершення проекту» і вважати їм не фактичне завершення будівництва (яке намічене на кінець 2019 року), а дату останніх інвестицій.

При такому трактуванні ще не добудований Nord Stream 2 буде вважався завершеним у травні 2019 року — тобто до того моменту, як набрав чинності прийнятий Парламентом закон, який зламав початкову схему проекту.

Європейські парламентарі у квітні прийняли поправки до газової директиви, які вимагають, щоб морські трубопроводи підпорядковувалися тими ж нормами, що сухопутні: однієї компанії (в даному випадку «Газпрому») забороняється бути одночасно і продавцем газу і власником труби, доступ до якої повинні отримати незалежні постачальники.

Відповідний законопроект ще в 2017 році запропонувала Єврокомісія, однак Німеччини більше двох років вдавалося блокувати його прийняття. Ситуація змінилася після втручання Франції, яка заявила в лютому про «стратегічних завдань», які додасть друга нитка потоку в і без того напружені відносини Росії з ЄС.

Для «Газпрому» попадання Nord Sream 2 під дію газової директиви буде означати заборону використовувати більше 50% потужностей труби — тобто тільки 27,5 млрд кубометрів в рік замість 55 млрд.

Аналогічні обмеження діяли спочатку для «Північного потоку — 1»: «Газпром» не міг використовувати більше половини потужностей трубопроводу Opal, сухопутного відгалуження, по якому газ доставлявся кінцевим споживачам.

Це обмеження було знято в 2016 році, проте у вересні 2019-го знову відновлено за позовом Польщі до Європейського суду юстиції.

В результаті «Газпром» втратив 18 млрд кубометрів у рік за Nord Stream і ще 27,5 млрд — по Nord Stream 2, що в сумі (45,5 млрд кубометрів) практично відповідає потужності «Північного потоку-2», в який було вкладено 10 млрд євро.

«Хоча в кінцевому підсумку це обмеження може бути зняте (як у випадку з Північним потоком в 2017), на це потрібен час», що «може збільшити термін окупності і підірвати інвестиційну привабливість проекту», попереджають аналітики «Атона».