Анатомія чуток: партії замість правозахисників

Анатомия слухов: партии вместо правозащитников

Доля громадянського суспільства залишена на розсуд силовиків, а Кремль зайнявся новим етапом підготовки до парламентських виборів 2021 року.

Приблизно з семи десятків НКО, які отримали ярлик «іноземного агента», більшість, згідно з’явилися прогнозами, буде тим або іншим способом закрито до кінця 2020 року. Причому кампанія, що почалася після загасання московських протестів, не обмежиться тими, хто встиг відзначитися під час літніх мітингів.

Адміністрація президента повернула собі лідерські позиції, попридержав силовиків. Політичний сектор Кремля, після того, як йому вдалося більш-менш відновити свою «керівну і спрямовуючу» роль, знову координує роботу різних «веж» і дав силовикам карт-бланш на розправу з широким колом «громадських активістів».

Прощання з НКО

Ходять чутки, що перед цим минуло кілька спільних неформальних нарад з силовиками, на яких представники «громадянської» адміністрації пояснили свою позицію. Відбувається нова політизація російського суспільства є свого роду соціологічної неминучістю, так що зупиняти її ніхто не збирається — тільки направляти у відповідне русло, зручний для влади. Але така каналізація політичного невдоволення вимагає усунути всіх конкурентів, які можуть направити росіян в протилежну, тобто неправильну для Кремля, бік.

Політичної опозиції як такої в країні зараз немає і найближчим часом, на думку співробітників внутрішньополітичного сектора президентської адміністрації, не передбачається. Злите ними в пресу обговорення можливості створення нової ліберальної партії, а точніше вудуистского обряду по воскресінню однієї з колишніх структур, що зберегли такий юридичний статус, свідчить як раз про це.

Варіантів називається два: «Партія Зростання» уповноваженого з прав людини при президенті Бориса Титова і «Громадянська платформа», яку Кремль дві каденції тому «віджав» у мільярдера Михайла Прохорова. Обидва цих кадавра оживити для реальної участі у виборах можна тільки повністю змінивши партійний актив, але, судячи з сливам в пресі і в телеграм-каналах, робити цього в адміністрації президента ніхто не збирається.

Читайте також:   Швейцарія повідомила про 11 рахунках Грудініна, в тому числі в золоті

Принаймні, та інформація, яку учасники нарад в секторі Сергія Кирієнко зробили доступною пресі, припускає, що в одну з партій додадуть кілька лояльних політиків, які будуть для виборця зображати умовних «лібералів», як це робила в 2018 році, скажімо, Ксенія Собчак, зареєстрована кандидатом у президенти.

Такі карикатурні опозиціонери відтягнуть частина протестних голосів, зобразять конкуренцію, але не зможуть пройти до 2021 року в Держдуму. Ослабленої «Єдиної Росії» необхідно, щоб НКО замовкли зі своєю не ідеологічною, а критикою практичної ситуації в країні, а праворуч і ліворуч від партії утворилися політичні спойлери, які настільки відштовхуюче будуть діяти на виборця, що він проголосує за єдиноросів як за менше зло.

Нове партійне творчість

Ця стара схема, втім, вимагає деяких нововведень. Зазвичай вони носять технічний характер і пов’язані з реформуванням виборчого законодавства під одну партію і її нинішні рейтинги. Другу половину вересня і жовтень ходили наполегливі чутки, що в Кремлі за іншими йдуть наради, на яких різні експерти, аж до співробітників Євгена Пригожина, відомого як «кухар Путіна», пропонують свої схеми перебудови електоральної системи.

У результаті, якщо вірити вже листопадової хвилі чуток на цю тему, Кремль вирішив практично нічого не міняти. Ніякого переходу на мажоритарний принцип не буде, вибори знову пройдуть за змішаною системою: половину місць отримають в Держдумі ті, хто обереться за партійними списками, половину — одномандатники.

У той же час Кремль, швидше за все, прибере «десятки», які зараз стоять на чолі партійних списків. Лідер у кожної партії залишиться тільки один, щоб опозиціонери не змогли сформувати досить привабливих для виборця команд. КПРФ, скажімо, напевно поведе все той же Геннадій Зюганов.

Читайте також:   Три сценарії затягування поясів

З іншого боку, маскувати партію влади і створювати видимість конкуренції, можливо, будуть, знову дозволивши створювати блоки політичних партій. Зараз формально блокуватися не можна, але з 2021 року, як кажуть учасники одного з недавніх кремлівських нарад, цю заборону знімуть. Правда, блокам встановлять прохідний бар’єр вище, щоб уникнути попадання в Держдуму конгломератів з системної та несистемної опозиції, появи яких Кремль усе ж трохи побоюється.

Цього, схоже, в адміністрації президента вважають достатніми змінами. Втім, процес узгодження ще далеко не закінчений і ясність, швидше за все, наступить у 2020 році, коду відповідні законопроекти один за одним почнуть вносити в Держдуму для затвердження, щоб зробити це до початку передвиборчої кампанії, як формальної, так і реальної, не обмеженої за термінами законодавством.

При довгому забігу «Єдиної Росії» традиційно вигравати легше, тому що це дозволяє Кремлю відпрацювати всі можливі варіанти і закрити потенційні «дірки», в які можуть проникнути опозиціонери. Зокрема, з цією метою можна очікувати і змін у правилах виборів за мажоритарною системою. Швидше за все, мова піде про посилення процесу реєстрації, щоб гарантовано заблокувати доступ до виборів для кандидатів-опозиціонерів, які, як з’ясувалося влітку 2019 року в Москві, цілком можуть зібрати верифицируемые підписи в підтримку свого висунення.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *