Жахи Жовтневого перевороту на малюнках очевидця

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

Так, друзі, сьогодні буде цікавий пост про те, як насправді виглядав Жовтневий переворот 1917 року, який відбувся рівно сто два роки тому. Фотознімків тих років збереглося не так багато, але зате залишилися деякі малюнки художників документалістів — яких, втім, до наших днів дійшло теж не надто багато.

Картини, які я покажу вам у сьогоднішньому пості, справили на мене у свій час величезне враження. Ще дивніше те, що художник, який намалював їх, жив в СРСР — цілком успішно пережив сталінський терор 1930-х років і його картини з якоїсь причини не були знищені. Він багато малював практично до останніх днів життя і навіть у 1930-і продовжував час від часу тролити совок картин на кшталт “Мордобій на пляжі — культурне досягнення по спорту!”.

Отже, в сьогоднішньому пості — правдиве зображення жахів Жовтневого перевороту від безпосереднього свідка подій. Обов’язково заходьте під кат, пишіть вашу думку в коментарях, ну і додаватися в друзі не забувайте. І на телеграм-канал теж підписуйтесь)

Для початку трохи історії. Автор картин, які розміщені нижче — художник Іван Владимиров (1869-1947). Як видно по рокам життя художника — в роки Жовтневого перевороту і що послідувала за ним Громадянської війни Іван був вже досить зрілою людиною і сформованим художником, до цього вже отримав деяку популярність.

На початку XX століття Владимиров позиціонував себе як художника-документаліста — він працював т. н. “художнім кореспондентом” в російсько-японській (1904-905), балканських (1912-13) та Першій світовій війнах. Про сюжетах його картин тих років можна судити за назвами — “Знаряддя в небезпеці”, “Артеллерийский бій”, “Повернувся з війни”, “Розвідка злива”, “Допит полоненого”, “Посилена рекогносцировка”.

В 1917-1918 році Владимиров працював в Петроградській міліції, де малював фотопортрети розшукуваних злочинців зі слів потерпілих (аналог художнього “фоторобота”). Під час перевороту 1917 року Владимиров зробив багато замальовок, які стали потім в сюжети його картин — на яких добре показані реалії тих днів і справжнє обличчя більшовиків.

Це дивно, але Івана Володимирового з якоїсь причини не були репресовані у 1930-х — він пережив репресії і блокаду в Ленінграді, під час якої малював плакати і вів щоденник блокади. Ще дивніше те, що багато його роботи виставлялися навіть у часи СРСР в Третьяковській галереї.

А тепер давайте подивимося на картини.

02. Взяття Зимового палацу восени 1917 року. Особи і типажі красноармецев далекі від тих “вольових та цілеспрямованих товаришів”, які потім малювали у всіх радянських підручниках. Далекі від ідеалу і їх дії — банда червоноармійців веде себе як звичайні п’яні погромники, стріляючи в картини і знищуючи античні статуї. 22 роками пізніше діти цих червоноармійців будуть вести себе також під час “приєднання Західної Білорусі” — з тупою люттю рубаючи шаблями паркет в замку Радзивіллів в Несвіжі.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

03. А на цій картині зображено більшовики на вулицях “революційного Петрограда”. Як бачите, червоноармійці не тільки ходили строєм під бравурні пісні про Будьонного, але й не гребували банальними грабежами — на картині зображено, як доблесні “красногвардецы Ілліча” розгромили винний магазин і напиваються прямо біля входу.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

04. Позасудова розправа над “ідеологічними супротивниками-біляками”. Зверніть увагу на обличчя красноармецев — це справжнісінькі Шарікови. Не викликає сумнівів, що художник на стороні расстреливаемых, і для мене велика загадка — як йому вдалося пережити терор 1930-х. Може бути, вся справа в тому, що радянські власті не бачили в картинах жодних суперечностей — “а що, все схоже! Ось це з гвинтівкою вилитий я, а ось це — мій кореш Коля!”.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

05. А це — розстріли в підвалах, які почалися, фактично, відразу після перевороту. Особи теж дуже характерні; як пізніше скаже Йосип Бродський — “після перевороту 1917 року і репресій у Росії стався антропологічний зрушення, від якого вона буде оговтуватися кілька століть”.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

06. Реалії 1918 року. На картині начебто не відбувається нічого особливого, якщо не знати її назву — “Розграбування вагона з допомогою Червоного Хреста”. Швидше за все, вагон грабують ті ж самі “червоноармійці”, які охранятю залізницю — привласнивши собі продукти, які були призначені для голодуючих.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

07. Теж грабіж — цього разу банківських осередків, під незрозумілим назвою “вилучення награбованого добра”. Те, що в цих комірках зберігали свої вклади та цінності звичайні городяни — нікого не цікавило. Маєш щось більше, ніж драні постоли? Значить ворог.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

08. Картина під назвою “Розвага підлітків в імператорському саду”.Тут, як мовиться, без коментарів — мистецтво після революції стало “доступне всім”. В тому числі, і для того, щоб кидати в нього камінням.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

09. А ось просто приголомшлива картина під назвою “нема Кому захистити” — так сказати, торжество переможців. Два бугая-“червоноармійця” підсідають до інтелігентної дамі в кафе, один з червоних бандитів міцно тримає її за руку, і можна зрозуміти, що нічим хорошим ця зустріч не закінчиться.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

10. І ще одна приголомшлива картина з цієї ж серії, з особами “переможців” у ложі опери або театру. Типажі помічені просто відмінно.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

11. Ще трохи “післяреволюційних реалій”. Голод в Петрограді — люди відрізають шматки м’яса від трупа полеглої коні, в той час як на задньому плані йдуть бравурні мітинги під червоними прапорами.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

12. І ще трохи про побут тих років:

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

13. Картини сільського життя тих років у Івана Володимирового теж зустрічаються. Давайте подивимося, що зображено на них — може бути, хоча б у селі життя було краще? Ні, там був все той же грабіж. На цій картині зображено, як підбурювані комісарами селяни розкрадають багате маєток:

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

14. А ось ті ж селяни тягнуть додому награбовані речі. Так і хочеться запитати — “ну що, збагатилися? Сильно поліпшили своє життя?”

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

15. Втім, награбленному “добра” селяни раділи недовго — незабаром до них в будинку приїхали загони продрозкладки, які вигрібали з комор всі запаси зерна, прирікаючи людей на голод.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

16. А це — робота в селі так званого “комнезаму”, в який набирали всяких сільських алкоголіків — чим більше декласований був людина і чим більше асоціальний спосіб життя він вів, тим імовірніше він міг отримати місце в “комбеде” — вважалося, що він “революційний борцун” і взагалі молодець, “не працював на царя”.

Вчорашні алкоголіки і люмпени отримали повну владу над долями людей, які радянська влада вважала своїми ворогами. Господарські селяни, працьовиті заможніші люди, священики, чиновники — були судимі “комбідами” і часто засуджували до смерті.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

17. Грабіж цінностей із сільської церкви. Велика частина добра, що відняли в церквах і у колишніх багатих людей — продавалася на Захід, а кошти від цього йшли на “радянську індустріалізацію”. Це і є реальне обличчя “генія Сталіна”, якого так люблять вихваляти сталіністи, у 1920-30-ті роки він займався тим же, чим займався до революції — грабував людей і витрачав гроші на свої прожекти.

Ужасы Октябрьского переворота на рисунках очевидца

Ось такі картини. По-моєму, дуже сильна серія. Мені здається, якщо б з радянських підручниках з історії публікували їх, а не пафосні картинки з “революційними матросами”, то ставлення до подій 1917 року у людей було б зовсім інше.

А що ви думаєте з цього приводу?

Напишіть в коментарях, цікаво.