Імпічменту Дональда Трампа бути?

Свідчення екс-посла США в Україні Марі Йованович перед Конгресом демонструють, що імпічмент Дональду Трампу виглядає не таким вже й фантастичним сценарієм.

Вчора в Конгресі США були другі слухання вже третього свідка з розслідування про зловживання Трампом своїх повноважень при «заморожуванні» військової допомоги Україні влітку цього року.

На цей раз в ролі свідка виступала колишній посол США в Україні Марія Йованович. Я зупинюся на головному, з моєї точки зору, в аспекті її виступу (оскільки вона фактично вона повторювала свої показання при закритих слуханнях і ця інформація відома), а саме – емоційному. Адже саме вплинути на настрої американського суспільства і заручитися його підтримкою в питанні імпічменту і є головною метою цього красивого шоу демократів в Конгресі США.

Адже американці, у яких усе в порядку з «холодильником», дуже люблять жалісливі історії та серіали. І ось тепер уявіть: виступає в Конгресі маленька, тендітна, симпатична жінка-дипломат, яка 33 роки Вірою і Правдою служила своїй Вітчизні, безліч разів наражала на небезпеку своє життя при виконанні службових обов’язків (у цьому плані приклад з епізодом у Москвою в 1993 році, коли вона піддалася обстрілу під час відомих жовтневий подій з розстрілом танками Білого Дому — дуже вдалий приклад) стверджує, що великий, практично всемогутній, Президент найпотужнішої держави світу залякує і тероризує її…. Причому «Online». Мова йде не тільки про нападки Трампа в «Твіттері» починаючи з весни 2019-го, коли вона ще була в Києві, але і закінчуючи днем слухань, коли Трамп написав свій вже став мемом твіт про Сомалі, в якому Марія починала свою дипломатичну кар’єру…. Заслуги перед країною якої, до речі, визнавали представники обох партій і часто починали свою промову зі слів подяки за професійно і чесно виконану роботу. Дуже зворушливо виглядало. І викликало симпатію саме до Йованович. Приклад нашим політикам…

Так ось, виходячи з фабули повідану Йованович і підтриманої різними подробицями демократами історії, в очах звичайних американських домогосподарок (а адже саме вони були основною аудиторією, т. к. слухання проходили в робочий час) виходить, що професійний дипломат, повністю присвятила своє життя служінню Батьківщині, була змушена піти зі служби самим жахливим чином. Всього за кілька місяців до закінчення своєї місії посла США в Києві. Багато американки, впевнений, розплакалася під час слухання її «heartbreaking story». Ще раз підкреслю, вкрай емоційного і хвилюючого як для дипломата з багаторічним стажем, одним з головних завдань яких як раз і є приховування своїх емоцій. Так що з точки зору часу виступу (денне у США) основною аудиторією і цільовою групою були саме жінки, які керуються при прийнятті рішення найчастіше як раз ЕМОЦІЯМИ, превалюють над розумом.

І тут, я думаю, людська складова має всі шанси перебити партійну приналежність у 50% американського електорату. Тим більше в США, де боротьба за права жінок є дуже важливим питанням порядку внутрішньополітичному житті.

Так що дуже цікаво тепер буде подивитися на свіжу соціологію. А адже тенденція для президента США починаючи з вересня, коли і розгорівся скандал зі стенограмою розмови президентів Трампа з Зеленським після скарги співробітника ЦРУ, який працював під прикриттям у Білому домі, і так є досить тривожною… Адже вже навіть відкрито симпатизують Трампу ЗМІ (зокрема «Fox News» – телевізійний рупор республіканців) показують, що понад 50% американців вважають, що він заслуговує на імпічмент.

І тепер вкрай важливо, як демократи зможуть правильно (з точки зору їх цілей) подати і обіграти показання Йованович в ЗМІ та лінію «професіонал-дипломат-тендітна жінка» зазнає нападок і погроз з боку «жахливого і всесильного непрофесіонала президента-мафіозі» (образ, який симпатизують демократам ЗМІ «ліплять» Трампу з першого дня його президентства). Від цього значною мірою залежатиме те, як це позначиться на настроях у суспільстві в цілому, і його жіночій половині зокрема, незалежно від партійної приналежності.

Особливо це стосується тих виборців, від вибору яких залежатимуть підсумки президентських виборів в 2020-м. Адже завдання мінімум для демократів, враховуючи розклади в Сенаті, в якому у республіканців мінімальну більшість (а для імпічменту, нагадаю, необхідно 2/3 голосів, тобто 67 з 100) — перетягнути на свій бік виборців у так званих swing states», — тобто «хитких» штатах. Адже саме завдяки підтримці всього лише 60000 голосів у 3 з них у 2016-му Трамп і здобув таку несподівану для нього самого (якщо вірити автору книги – бестселера М. Вульффа «Вогонь і Лють»: в середині Білого дому Трампа), перемогу в президентських виборах, незважаючи на загальний перевагу Клінтон у майже 2 млн голосів по країні в цілому.

Що ж стосується завдання максимум — зробити Трампа першим президентом США, якому оголосять імпічмент обидві Палати Конгресу, то тут, незважаючи на тотальний скепсис навіть у стані демократів ще пару місяців тому, з’являються, на мій погляд, досить реальні шанси на успіх. І тут вирішальним фактором може стати один з наступних:

По-перше, ситуацію значною мірою можуть змінити свідчення екс-радника з національної безпеки Дж. Болтона, який спочатку навідріз відмовлявся давати свідчення в Конгресі. Але на цьому тижні його адвокат повідомив, що Болтон погодиться на цей крок, якщо суд прийме відповідне рішення. Нагадаю, що адміністрація Трампа заборонила як нинішнім, так і колишнім співробітникам давати свідчення у справі про імпічмент президента США. А адже «пішов» Болтона Трамп, м’яко кажучи, негарно, заявивши, що саме він звільнив свого радника, а не той пішов добровільно через незгоду з політикою Трампа по Афганістану (що стало останньою краплею), КНДР і Україні зокрема… А якщо бути точніше, то сам Болтон був категорично проти «заморозки» надання військової допомоги Україні з боку США. Але поки він, керуючись своєю затятою антагонистичностью до демократів і забороною Білого дому, мовчав… А адже в американських ЗМІ вже з’являлася інформація, що він володіє додатковими подробицями щодо розмови Трампа з Зеленським і, головне, — був присутній при їх телефонній розмові. Тобто є вже безпосереднім, а не опосередкованим, як у випадку з Тейлором, Кентом і Йованович свідком! Це особливо важливо при тому, що згідно свідків цієї розмови стенограма розмови Трампа з Зеленським є, так би мовити, «ретушувати» та неповною… та й взагалі Болтон ще багато чого знає, що може суттєво відобразитися на підтримку Трампа не тільки серед виборців, але і на розкладах вже всередині Республіканської партії, від чого і залежатиме в підсумку результат голосування в Сенаті США.

По-друге, вчора присяжні винесли вердикт на засіданні Федерального суду Вашингтона багаторічному друга і радника, який також вів його президентську кампанію до літа 2016-го Роджеру Стоуну, визнавши того винним за всіма сімома статтями, включаючи неправдиві свідчення у Конгресі США, тиск на свідків та перешкоджання правосуддю.

Згідно зі свідченнями свідків, які дали в суді, в тому числі, колишні керівники виборчого штабу Трампа Стів Бэннон і Рік Гейтс, Стоун мав у своєму розпорядженні інформацію про те, що сайт «WikiLeaks» може опублікувати документи, викрадені хакерами з сервера Демократичної партії. Ця інформація завдала шкоди іміджу Хілларі Клінтон, яка балотувалася в президенти в 2016 році як кандидат від Демократичної партії.

Прокуратура звинуватила Стоуна в тому, що він п’ять разів збрехав, коли давав свідчення в Палаті Представників про сайті «WikiLeaks» та його засновника Джуліана Ассанжа. Слухання в нижній палаті Конгресу проводилися у вересні 2017 року в рамках розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про російському втручання у вибори президента США.

Тепер за пред’явленими звинуваченнями 67-річному Стоуну загрожує до 50 років ув’язнення. Тобто не молодому, але дуже багатій людині, що звикла до розкішного способу життя і у якого точно не входило в плани закінчити свої дні «за ґратами». Чи стане це для нього вагомим аргументом для «здачі» свого друга – велике питання. А адже він знає дуже багато таємниць Трампа… І зараз, напевно, перед наступним засіданням у лютому йому буде запропонована угода зі слідством. І тоді, здавалося б, «смішний» скандал з тиском Трампа на президента Зеленського може заграти зовсім іншими фарбами як і вже, здавалося б, «поховано» справа про співпрацю Трампа з росіянами і їх втручання у вибори 2016. А в цьому питанні, як відомо, партійна приналежність швидко відходить на другий план.

По-третє, зараз на боці Трампа економічні показники зростання економіки США і мінімальний рівень безробіття. І якщо в найближчий місяць (що я не виключаю) світ накриє нова хвиля глобальної економічної кризи, який у 2008-2009 рр. просто «залили» грошима, включивши друкарський верстат, замість того, щоб усунути його причини, це також може призвести до істотного послаблення підтримки Трампа серед виборців. І краху його «економічного дива», про який він невпинно повторює кожен день. Це радше чинник, який може зіграти вже у 2020 році, якщо для Трампа все складеться вдало з імпічментом. Але якщо раптом китайці, уважно спостерігають за розвитком подій в США, вирішать «потопити» Трампа раніше, зважаючи на його незговірливість постійних «торгових воєн» і шантажу, то вони також можливо захочуть «докласти руку» і прискорити процес зсуву Трампа з посади.

Ну і по-четверте, що важливо, вирішальним фактором можуть зіграти «косяки» самого Трампа в найближчі півтора місяці, як на зовнішній, так і на внутрішній арені. Очевидно, що зараз вся увага Трампа прикута саме до імпічменту, і він сильно з цього приводу нервує. А коли людина нервує – він допускає помилки. Аксіома. Найчастіше – малозначні на перший погляд, але фатальні по суті. Саме та «соломинка, яка ламає спину верблюдові», як говориться в прислів’ї.

Так що запасаємося попкорном і чекаємо нових серій в серіалі «Імпічмент Трампу». Адже це Америка, де можливо все! «Winter is coming!»

Максим Ялі, для «ХВИЛІ»