Чим сильніше нас закликають повірити в дерев’яний, тим більше він знеціниться

Чем сильнее нас призывают поверить в деревянный, тем больше он обесценится

Ми писали про те, що голова Центробанку Ельвіра Набіуліна натякнула російським банкірам, що пора б, мовляв, згортати єврові операції — по причині того, що операції в євро перестали приносити прибуток.

Нагадаємо, що раніше ряд найбільших банків країни вже почали прощатися з євро: вони або знижують ставки (за даними Центробанку, середня ставка у вересні впала до 0,12%), або взагалі відмовляються від єврових депозитів.

До речі, з євро відбувається приблизно те ж саме, що і доларами, депозитні ставки за яким у жовтні подолали психологічно важливу позначку в 1% (з динамікою вниз, природно). Для порівняння: ще рік тому покласти долари в банк можна було в середньому під 3% річних.

Тренд очевидний: руками Центробанку держава поступово відмовляється від валюти. З цього ж ряду протекціоністських інструментів і нещодавня заява глави ВТБ Андрія Костіна, який розсипався в сентименти щодо «міцного» майбутнього рубля.

Насправді, переконаний провідний аналітик Фінансового інституту наукових досліджень сучасного трейдингу Андрій Перекальский, подібні заяви — лише підготовка до майбутньої девальвації рубля.

«СП»: — чи Не здається вам, що сьогодні вся планета застигла в очікуванні нової глобальної рецесії? Ми вже кілька статей присвятили аналізу передвісників кризи: скажімо, олігархи масово розпродають активи, виходячи в кеш…

— Окреслю головні тренди. Основний, мабуть, пов’язаний з американо-китайським протистоянням. Нескінченне затягування американо-китайських торгових переговорів неминуче закінчиться їх зривом і новим загостренням торгових і валютних війн, оскільки головна мета США полягає у стримуванні Піднебесної (Китаю), як єдиного серйозного геополітичного суперника. Драматична ескалація торгової війни призведе до різкого зниження котирувань високоприбуткових і ризикових активів (інструменти фондового ринку, сировина, сировинні валюти, активи ринків) і помітного зростання попиту на захисні активи (золото, японська йена, швейцарський франк). І по мірі розростання торгових конфліктів і подальшого уповільнення світової економіки ці тенденції будуть лише посилюватися.

«СП»: — тобто ймовірність рецесії висока?

— Відновлення з новою силою американо-китайської торгової війни (а якщо дивитися більш широко, торговельної війни США проти решти людства) викличе серйозні побоювання щодо подальшого уповільнення світової економіки. І, як наслідок, очікування подальшого зростання протекціонізму по всьому світу.

Все це неминуче позначиться і на нашому фінансовому ринку, і на російській економіці в цілому. Це негативний вплив буде здійснюватися, головним чином, через падіння курсу нашої національної валюти по відношенню до долара США, і до євро.

«СП»: — Мені здається, в цій ситуації термін «протекціонізм» ви вживаєте з негативною оцінкою.

— Поясню. Уповільнення світової економіки приведе до бажання урядів захистити свої ринки і викличе протекціонізм. Найяскравіший приклад — маніпуляції США з імпортними митами. А протекціонізм призведе до ще більш руйнівним торговим війнам, які викличуть масовий відплив капіталу з ринків, що розвиваються (російський ринок розвивається).

Нові американські санкції, спрямовані проти нашого держборгу і вже включені в новий оборонний бюджет США, викличуть ще більший відтік іноземного спекулятивного капіталу з нашого ринку. Це, поряд з неминучим падінням цін на нафту, сприятиме серйозного зниження курсу рубля і падіння російського фондового ринку і ринку ОФЗ.

«СП»: — Дуже не хотілося б нового витка «санкційної війни» проти Росії. А ось в реальність негативного впливу всіх інших факторів (скажімо, здешевлення нафти) віриться куди більше. Що, як вважаєте, в цій ситуації буде робити влада?

— Центробанк для підтримки сповільнення економіки буде змушений ще кілька разів знизити ставку, що приведе до стрибка інфляції і ще більше натисне на курс рубля. Підсумок — девальвація національної валюти.

До речі, наш Центробанк вже деякий час готує банківську систему до такого розвитку подій: приймаються заходи для обмеження обсягу валютних вкладів населення в банках, особливо номінованих в євро.

Так що перспективи нашої національної валюти, економіки в цілому і добробуту громадян виглядають зовсім нерадісно.

«СП»: — Костін каже, що треба зберігати заощадження в рублях? Будете зберігати?

— Ні, дякую! Зберігати заощадження в рублях, як би м’якше сказати, контрпродуктивно. Плюсів немає ніяких, а мінусів — хоч відбавляй. Низька волатильність і стабільність курсу рубля залишаться в минулому, як тільки світова економіка втягнеться в нову кризу. А станеться це, швидше за все, вже в наступному році.

Досвід останніх років (навіть десятиріч) вчить нас тому, що, як тільки зверху починають говорити про «непокобелимой» фортеці і стабільності рубля і наполегливо закликають громадян вкладати в рублеві активи, то за цим дуже швидко йдуть масштабні кризові явища, що супроводжуються знеціненням національної валюти і заощаджень населення. Так чи варто наступати на давно відомі граблі? Питання — риторичне.

«СП»: — Якщо не рублі, то що?

— На даний момент представляється доцільним залишити рублів рівно стільки, скільки необхідно для підтримки вашого поточного споживання. Плюс запас ще на три місяці. Все інше буде розумно конвертувати в долари США і євро в пропорції 50 на 50.

«СП»: — Скільки буде коштувати рубль?

— Що стосується прогнозів щодо курсу нашої національної валюти, то можна очікувати ослаблення рубля по відношенню до долара США до відміток 66.70−67.00 рублів за долар на кінець поточного — початку наступного року. І 71-72 рубля за долар до кінця I кварталу 2020 року.

Причому все це — при оптимальному для Росії розкладі, що виключає нові геополітичні загострення, різке падіння цін на нафту і внутрішньополітичну нестабільність.