Друзі на випадок санкцій

Друзья на случай санкций

Підписані президентом США Дональдом Трампом нові антиросійські санкції прем’єр Дмитро Медведєв вже назвав у своєму Facebook актом торговельної війни. Три роки тому, коли США та ЄС вводили перші санкції проти Росії, Москва відповіла, зокрема, «переорієнтацією торговельно-економічної активності на Схід». В центральній точці прикладання цих зусиль з неминучістю виявився Китай — друга економіка світу, яка західні санкції не тільки не підтримала, але і активно критикувала. Надії, що «Китай нам допоможе», на якийсь час охопили багатьох російських чиновників, керівників держкомпаній і приватних бізнесменів.

Однак дуже скоро виявилося, що ніяких особливих умов доступу до кредитів і ринків Пекін російським гравцям так і не надав, за винятком вузького кола держкомпаній або особливо наближених до Кремля великих бізнесменів. Розчарувавшись у китайських товаришів, бізнес почав жити надіями швидкого відновлення дружби із Заходом. Але тепер вже очевидно, що американські санкції — це всерйоз і дуже надовго. Повернення до business as usual з Заходом очікувати не варто, а зовнішні джерела-кредитів та інвестицій Росії, як і раніше, потрібні. Де все це взяти, якщо не в Китаї?

Однак, починаючи знову зачаровуватися дружбою з Китаєм, великому бізнесу корисно врахувати уроки недавньої спроби «повороту на Схід».

По-перше, незважаючи на те, що в Китаї все контролює партія, ліміт на «політичні» кредити та інвестиції обмежений, і в російському випадку він вже майже напевно вичерпаний. Всім іншим доведеться розраховувати на звичайні комерційні умови, причому у ситуації, де у китайців набагато більш комфортна позиція: їх чекають грошей по всьому світу, а тому вони можуть диктувати правила гри.

По-друге, якщо вже говорити про політичний момент, то в КНР триває перенастроювання політичної системи напередодні осіннього з’їзду партії, заручниками якої став весь великий китайський бізнес. Щось подібне Росія переживала в 2011 році, коли було незрозуміло, хто саме йде на вибори. Працювати з китайськими компаніями в таких умовах особливо непросто, тому терпіння потрібно більше звичайного.

І по-третє, працювати з китайцями бізнесу доведеться самостійно. Розраховувати на глобальну допомогу російського уряду вкрай наївно. За три роки «повороту до Китаю» кількість межправкомиссий з КНР на рівні віце-прем’єрів зросла до п’яти, але всі вони перевантажені пропозиціями, а штат торгпредства РФ в Пекіні як і раніше менше десяти осіб. Так що шукати партнерів, прораховувати ризики і вести переговори доведеться самим компаніям.