У Німеччині затримали колишнього нардепа Олександра Онищенка. Він знаходиться в бігах з України з 2016 року.
Цей депутат — відомий газовий бізнесмен, який вирішував делікатні питання для Петра Порошенка, але потім побив з них горщики, після чого потрапив під прес кримінальних справ.
Не чекаючи арешту Онищенко виїхав за кордон і звідти почав викриття корупції президента і його оточення, давши кілька інтерв’ю «Країні» і опублікувавши свої «плівки» — записи розмов з президентом та людьми з його оточення. А також написав книгу «Петро П’ятий».
В цілому, Онищенко зіграв далеко не останню роль в ослабленні режиму Порошенко і його поразку на виборах. Втім, після зміни влади кримінальне переслідування не закінчилося і він продовжував залишатися за кордоном. Однак, буквально минулого тижня він заявив, що збирається повернутися в Україну і навіть показав куплені квитки з Барселони в Київ на грудень.
Проте вже сьогодні стало відомо, що він затриманий кілька днів тому в Німеччині.
«Країна» з’ясовувала, чому це сталося, що відомо про ситуацію і про самому Онищенко.
Подробиці затримання Онищенко
Екс-нардепа затримали в німецькому місті Аахен за запитом антикорупційних органів України — САП і НАБУ.
В САП вже підтвердили, що німецькі власті затримали Онищенко саме за запитом з України. Сталося це кілька днів тому. До Німеччини вже направлено запит на видачу.
Далі німецький суд повинен винести рішення щодо його подальшої екстрадиції в Україну. На період розгляду цього питання суд повинен визначити Онищенко запобіжний захід.
Зараз дата судового засідання ще невідома.
Цікаво, що колишнього нардепа затримали після того, як він сам в кінці листопада виявив бажання повернутися в Україну. Він розповів журналістам, що вже купив квиток в економ-класі на 13 грудня. Онищенко збирався прилетіти до Києва рейсом компанії Ryanair з Барселони.
На батьківщині Онищенко збирався, за його словами, «добровільно взяти участь у судовому процесі (який проти нього триває в Україні — Ред.), а також дати широкі показання по корупції Порошенко».
Про те, що колишнього депутата можуть екстрадувати в Україну, ще раніше заявляв директор НАБУ Артем Ситник.
«Онищенко повертається, ну майже повернувся в Україну. Чому? Тому що він програв усі суди на території Іспанії — і в частині екстрадиції, і в частині визнання його політичним біженцем.
Є певна орієнтовна дата — це грудень 2019 року. Звичайно, що ще може статися, але суди він програв. Тому є рішення про його екстрадицію», — повідомляв Ситник.
Втім, Онищенко у відповідь заявив, що ніяких судів не програвав, а повернеться добровільно.
За даними «Країни», Онищенко дійсно не програв суди по статусу політичного біженця, а добровільно відмовився від його отримання ще влітку, так як планував повернутися в Україну.
З-за цієї відмови, 30 листопада він втратив право на проживання в Іспанії, а тому дійсно міг бути затриманий, коли пересувався по Європі. В тому числі і у Німеччині, де у нього є маєток.
За інформацією нашого видання, Онищенко дійсно розглядав можливість піти на угоду зі слідством. І перебував з цього приводу в переговорному процесі з українською владою.
«Мова йшла про те, що він дасть свідчення з приводу ролі Порошенко у справі, по якій проходить екс-голова ГФС Насиров (розстрочки податків для компаній Онищенко, яку Насиров, за однією з версій, дав по команді Порошенко).
Втім, поки що не можна точно стверджувати, що його затримання — це багатоходівка, пов’язана з реалізацією цього сценарію», — йдеться в повідомленні телеграм-каналу «Політика Країни».
Поки ж доля Онищенко вирішується в Німеччині, «Країна» згадує, у чому звинувачують екс-нардепа на батьківщині і як він покинув Україну.
Втеча в Європу і «плівки Онищенко»
Українські правоохоронні органи переслідують екс-нардепа по справі «Укргазвидобування». Воно почалося в 2015 році.
Тоді НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо розкрадання коштів при продажу газу, який приватники добували за договорами спільної діяльності з держпідприємством «Укргазвидобування». Сам Онищенко звинувачення заперечує.
Ще раніше, влітку 2016 року, Верховна Рада позбавила Онищенко депутатської недоторканності, а також проголосувала за його затримання і арешт. Але до цього він поїхав з України та оселився в Іспанії, де і попросив політичного притулку.
Там він займався кінним спортом і писав книгу проти Порошенка. У якій розповів, що його організував переслідування особисто президент. У якого сам нардеп, до їх сварки, трудився негласним порученцем з делікатних питань.
За версією Онищенко, Порошенко хотів «газовою справою» шантажувати Юлію Тимошенко, з яким був у той час пов’язаний екс-нардеп.
Олександр заявив, що записував свої розмови з президентом на смарт-годинник. І володіє доказами його корупційної діяльності.
«Країна» першою опублікувала одкровення Онищенко про Порошенка. За наш інтерес до цієї теми головний редактор «Країни» Ігор Гужва був кинутий за надуманим звинуваченням у в’язницю, а навколо видання почали фабрикуватися кримінальні справи. У редакцію і додому до журналістів регулярно вривалися з обшуком силовики.
Першою і поки єдиною «плівкою» Онищенко стала публікація його розмови з президентом, в якій депутат і Порошенко обговорюють долю екс-міністра екології Миколи Злочевського.
На цього чиновника часів Януковича і великого газового олігарха в Україні були заведені справи. Судячи з опублікованої Онищенко запису — Порошенко погодився допомогти з закриттям справ в обмін на відкупні — як грошима на компанії, близькі до Порошенка, так і безкоштовний газ.
Детальніше про це розмові можна прочитати в матеріалі «Країни» Як Порошенко за Злочевського питання вирішував. Текст розмови президента з нардепом Онищенко.
Ця «плівка» вийшла в квітні 2018 року, коли Онищенко презентував свою книгу «Петро П’ятий». У ній він описав ще кілька епізодів діяльності Порошенко. Зокрема про те, що за замовленням президента сам Онищенко платив депутатам Ради за потрібні Банковій голосування.
Також в «Петра» Онищенко розповідав, як партія «Народний фронт» у 2014 році здійснювала махінації з газом, щоб наповнити партійну касу перед виборами в Раду.
Якщо коротко — то видобутий «Укргазвидобуванням» газ, який значився як надлишок і повинен був за законом піти на потреби населення за пільговою ціною, продавався за комерційною, а різниця потрапляла в партійну касу «Народного фронту».
Детальніше — у нашому матеріалі Операція «Труба». Як Народний фронт «купив» перемогу на виборах.
Втім, в Україні викриття депутата реакції правоохоронних органів не викликали — проти екс-президента справ з цього приводу навіть не відкривали.
Не квапляться відкривати їх і зараз, після зміни влади.