Як донецькі бійці влаштували «майдан» в Абхазії

Как донецкие бойцы устроили «майдан» в Абхазии

Кланова спроба держперевороту в Сухумі ніяк не вплине на мільярдні дотації республіці з бюджету Росії.

Маленьку і майже ніким не визнану Республіку Абхазія, з чисельністю населення трохи більше 200 тисяч чоловік, кілька днів стрясали політичні катаклізми. Однак Кремль навіть після штурму в Сухумі будівлі адміністрації президента на це публічно практично ніяк не реагував. І тільки перспектива повномасштабного громадянського зіткнення змусила Москву втрутитися. У Сухумі (грузини називають його Сухумі) десятого січня ц. р. терміново прилетів заступник секретаря російського Радбезу Рашид Нургалієв. І за дивним збігом обставин саме в цей день ввечері касаційна колегія Верховного суду Абхазії визнала незаконними підсумки останніх виборів президента республіки, згідно з якими переміг Рауль Хаджимба. Тобто, нарив зрів з вересня минулого року, а «прорвало» тільки зараз.

Нагадаю головні з останніх подій. Сплеск невдоволення результатами виборів президента (Рауль Хаджимба набрав 47,39% голосів, а суперник від опозиції Алхас Квициния — 46,17%) розпочався 9 січня. Група протестувальників з 500 чоловік (за даними місцевих ЗМІ) зібралася спочатку у Верховного суду Абхазії (тут повинна була розглядатися касаційна скарга Квицинии), а потім перейшла до будівлі адміністрації президента і взяла його штурмом. На викладеному в мережу відео мітингувальники проникали всередину, розбиваючи вікна першого поверху, а там трощили все, що потрапляло під гарячу руку, розкидаючи документи.

У спікера парламенту Валерія Кварчии, який вийшов до протестуючих із закликами до розсудливості, стався серцевий напад, його відвезли на «швидкої». Група депутатів передала президенту вимогу незгодних: «Враховуючи, що суспільно-політична ситуація в країні загострилася до критичної і несе загрозу не тільки безпеки наших громадян, але і існування державності Республіки Абхазія, політична партія „Айтайра“ („Відродження“ — А. Я.) звертається до Хаджимба Раули Джумковичу із закликом скласти свої повноваження. Тільки це дозволить уникнути гіршого варіанту розвитку подій в країні». Однак президент не розділив занепокоєння опонентів, відмовившись здати владу.

Другу спробу «напоумити» Хаджимбу зробив вже парламент країни. Ввечері дев’ятого січня на позачерговій сесії депутати прийняли звернення до президента із закликом піти заради стабілізації обстановки. «За» проголосували 19 з 27 присутніх у залі депутатів. У відповідь президент пригрозив ввести режим надзвичайного стану в країні, якщо протестувальники не вгамуються. Влада назвала те, що відбувається спробою державного перевороту. Міністр внутрішніх справ Абхазії розпорядився взяти під цілодобову охорону урядові будівлі і не допускати зіткнень. В середині дня десятого січня президент і опозиція все ж почали переговори за посередництва членів Громадської палати республіки.

Ну а далі відомо — прилетів «чарівник у блакитному вертольоті» з Москви, і Верховний суд Абхазії скасував результати попередніх президентських виборів, призначивши на березень цього року нові. Хоча в рішенні суду сказано, що воно вступає в силу негайно, Хаджимба через віце-президента Аслана Барцица заявив, що оскаржить його. Проте Москва його запал моментально стримала: напередодні в Сухумі прибув «для посилення» помічник Володимира Путіна Владислав Сурков, і Рауль Хаджимба подав у відставку.

Що все це значить для Росії, під протекторатом якої, по суті, живе Абхазія? Так, загалом-то, нічого. Організаторами мітингу, який переріс у заворушення, стали опозиційні партії, серед яких «Амцахара» («Родові вогні») і «Єдина Абхазія». Однак ці незгодні, виступаючи проти Хаджімби з його командою, є такими ж проросійськими політичними силами, як і нинішня влада. Тобто протести в республіці ніяк не пов’язані з її статусом самопроголошеної незалежної країни, контрольованого Росією. У Мзс РФ ці події назвали внутрішньою справою Абхазії. У перекладі з дипломатичної — розбірками місцевих політиків і кланів.

Цікаво, що абхазька поліція не лютувала, як це можна було спостерігати на відомих московських мітингах. В ході протестів, за заявами деяких ЗМІ, постраждали сім осіб. Ну і саме керівництво Абхазії не роздувало ситуацію через локальні канали телебачення, не кажучи вже про федеральних російських, зберігають про ці події на Кавказі майже целомудренное мовчання.

Однак без сенсації все ж не обійшлося. Як виявилося, разом з опозиційними партіями організували і координували абхазький «майдан» місцеві жителі, які воювали в невизнаної Донецької народній республіці. (Як повідомляє «Інтерфакс» з посиланням на адміністрацію президента Абхазії, у спробі держперевороту брали участь українці, які назвали себе громадянами ДНР.) Зокрема, одним з ініціаторів протесту став Ахра Авідзба, відомий як «Абхаз», який воював в Донбасі проти України. Він був командиром інтербригади «Пятнашка». Авідзба у відеозверненні через Мережі закликав співгромадян підтримати протест проти «узурпації влади» в республіці. Схвальні відгуки під ним ілюструють кримінальну та корупційну ситуацію в країні. Мабуть, однією з причин активності колишнього польового командира є й особиста трагедія — у листопаді минулого року в Сухумі був розстріляний його двоюрідний брат Алхас Авідзба.

Ще одним ймовірним винуватцем «революції» ЗМІ називають Inal Ардзинбу (племінника першого президента Абхазії Владислава Ардзінби), якого на Україні правоохоронні органи розшукують нібито за посягання на її цілісність та допомога ДНР і ЛНР. З 2014 по 2018 рр .. Ардзінба працював в адміністрації президента РФ, займаючись, зокрема, питаннями взаємодії з Україною і самопроголошеними республіками. Курирував «Комітет громадської підтримки жителів південного сходу України». СБУ звинувачує його в тому, що він намагався організувати в Одесі «Бессарабську республіку». У 2018 р. Інал Ардзінба залишив адміністрацію, перейшовши на роботу в РПЦ.

Як повідомляє Telegram-канал «Незыгарь», «люди з оточення президента Хаджімби стверджують, що „переворот“ в Сухумі організували колишній соратник Суркова Інал Ардзінба і екс-кандидат у президенти Квициния». За даними каналу, «за його (Ардзінби) спиною стоять глава „Ростеха“ Сергій Чемезов, високопоставлені військові і співробітники спецслужб. Крім того, Ардзінба користується підтримкою РПЦ і глави МЗС Сергія Лаврова».

Однак дивно, що маючи у своєму арсеналі таку важку «артилерію», Ардзінба і його соратники протягом майже чотирьох місяців не змогли законним шляхом, без революції», дозволити поствиборчий конфлікт. І взагалі — навіщо йому це потрібно? Як повідомляли перед абхазькими виборами в минулому вересні ЗМІ, Інал Ардзінба може очолити уряд Абхазії у разі обрання Квицинии президентом. Однак, як стало відомо, зараз єдиним кандидатом від опозиції на виборах президента стане Аслан Бжанія, колишній голова служби безпеки республіки. Сутичка абхазьких кланів за бюджет республіки, на 70% фінансується Росією, і в яку Москва вже влила не менше 40 млрд рублів, триває.