Що вийде, якщо недобудовану станцію метро «Львівська брама» та запроектовану «Герцена» віддати в концесію

Недобудовану станцію метро «Львівська брама» та запроектовану «Герцена» треба віддати в концесію. Саме так. Не всю лінію метро, а тільки ці станції.

Нехай концесіонер їх добудує і експлуатує років 30-40, отримує дохід. А кияни на рівному місці отримають нові станції метро. Давайте прикинемо приблизний бізнес-план такого проекту.

Додаткова ціна, яку справедливо може стягувати інвестор, дорівнює вартості проїзду на наземному транспорті. Оскільки пасажир буде прямо економити цю суму. Нехай буде 7 гривень. Тобто, вхід на станції «Львівська брама» і «Герцена» буде коштувати 15 гривень: 8 гривень звичайна ціна метрополітену, що покриває поточні витрати, плюс 7 гривень чистий дохід інвестора.

Пасажиропотік цих станцій може бути близько 20 тисяч чоловік в день кожній. Для прикладу, на «Лук’янівській» зараз – близько 40 тисяч. Київські власті робили розрахунок вартість добудови «Львівської брами», нарахували 900 млн грн.

На підставі цих даних зробимо приблизний розрахунок. 20 тис. осіб за 7 грн – це 140 тисяч в день. Або 50 млн грн на рік (нагадаю, що експлуатаційні витрати станції закладені в загальному тарифі за метрополітену 8 гривень.)

Отримуємо 18 років на повернення інвестицій. На перший погляд – тривалий термін. Але саме такий середній термін повернення інвестицій, наприклад, в дорожньому будівництві.

Нехай фахівці перерахують, застосують метод дисконтування, все одно концесія на 30-40, а тим більше на 50 років буде вигідною. А адже є ще ймовірні доходи від реклами, торгівлі. Та й з роками пасажиропотік буде однозначно зростати.

В районі цих станцій бурхливо йде нове будівництво житла і офісів. Будується величезний житловий масив на місці варварськи знищеного Сінного ринку (станція «Львівська брама»). А на «Герцена» буде розвиватися територія колишнього мотозаводу (офісно-житловий центр UNIY.city).

Бізнесові ризики при коректному розрахунку в такому проекті мінімальні. Пасажири будуть користуватися станцією більш-менш рівномірно за будь-якої влади і будь-якої економічної ситуації в країні. Є політичні ризики, але вони в нашій країні зараз вирішуються скрупульозно складеними договорами, державними гарантіями та виведенням підсудності в юрисдикцію країн з англійським правом.

Упевнений, жоден киянин не буде проти, якщо ці дві станції метро раптом відкриються, нехай і трохи дорожче.

Ігор ЛЯШЕНКО