В Україні вводять жорсткий фінансовий контроль і максимально збільшують штрафи

В кінці квітня в нашій країні набирає чинності новий закон про фінансовий моніторинг…

З 28 квітня 2020 року в Україні набуває чинності новий закон про фінансовий моніторинг, яким послаблюється моніторинг для сумлінного бізнесу і добропорядних громадян і посилюється контроль для недобросовісних підприємців і окремих осіб, які займаються злочинною діяльністю.

Про це повідомили в прес-службі Міністерства фінансів України, передає сьогодні видання «Дело».

Раніше фінансові компанії в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про операції від 150 тисяч грн. в еквіваленті, а серед підстав для цього було 17 ознак. Зараз збільшили граничний поріг суми до 400 тисяч грн і зменшили список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти — тепер їх всього чотири.

Згідно із законом, транзакції можуть вважатися підозрілими, якщо це:

складні фінансові операції;

— незвично великі;

— проведені незвичайним способом;

— операції, які не мають очевидної економічної або законної мети.

Тепер у суб’єктів первинного фінансового моніторингу більше маневрів для визначення того, чи є підозрілою фінансова операція.

«Банк або інша кредитна організація повинні самостійно налагодити систему фінансового моніторингу, щоб виявляти дійсно підозрілі операції і щоб не доводилося щоразу безпідставно зупиняти транзакції клієнтів, просити одні і ті ж папірці», — зазначають у Мінфіні.

Згідно з оновленим законом, суб’єктами первинного фінансового моніторингу стають бухгалтери, які надають приватні послуги. Відтепер вони також повинні перевіряти фінансові операції своїх клієнтів і повідомляти про підозрілих у Держслужбу фінмоніторингу.

Бухгалтер, банк чи інший суб’єкт фінансового моніторингу, який супроводжував підозрілу операцію і не зупинив її, отримають високі штрафи.

Згідно з оновленим законом, відтепер в Україні під фінансовий моніторинг підпадають операції з віртуальними активами. У перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу додаються компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, реалізації, переведення електронних грошей. У тому числі в цю категорію входять компанії, діяльність яких пов’язана з криптовалютами.

Читайте також:   Кривава Великдень на Полтавщині: бабусю з онуком гранату кинув поліцейський, який служив в АТО

Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі в криптовалюте на суму понад 30 тисяч грн. в еквіваленті, вони повинні перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт у відповідь повинен надати вичерпну інформацію про походження та призначення своїх віртуальних активів.

Якщо така операція буде здаватися підозрілою, про неї необхідно повідомити Державну службу з фінансового моніторингу.

«Щоб поліпшити ефективність фінансового моніторингу для банків, їм дозволять автоматично перевіряти податкову інформацію про клієнтів та їх контрагентів. Наприклад, коли клієнт проводить через банк транзакції на рахунок певного підприємства, банк повинен розуміти, реально діюче підприємство, яке вчасно здає звіти в податкову і сплачує всі податки, або це просто фантом, на який скидають гроші для того, щоб надалі їх вивести або відмити», — пояснили в Мінфіні.

Відтепер обов’язки первинного фінансового моніторингу покладаються на лотереї і азартний бізнес (букмекери, казино та інші) при прийнятті ставок і повернення виграшів клієнтам. Порогова сума для перевірки становить 30 тисяч грн.

Тобто коли казино або лотерея приймає ставку або видає виграш на суму 30 тисяч грн і більше, вони повинні зібрати інформацію про клієнта (паспорт, ІПН, банківські рахунки тощо) і передати це в службу Державного фінансового моніторингу.

Штрафи, згідно із законом, для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу збільшуються, але вони будуть гнучкими. Раніше максимальний розмір штрафу для них (крім банків) становив 34 тисячі грн. Тепер законом встановлені розміри штрафу за конкретні види порушення.

«Максимальний штраф становить 204 тисячі грн. Його призначають, наприклад, за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення приналежності клієнтів до політично значущим особам або за порушення порядку створення та зберігання документів. Для банківських установ максимальні штрафи збільшуються до 5 млн євро, а для небанківських суб’єктів штраф може бути в розмірі подвійної суми вигоди, отриманої в результаті порушення», — розповіли в Мінфіні.

Читайте також:   Українцям пояснили, що змінить зняття недоторканості з депутатів

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *