Коронавірус – ще «квіточки»: названо найбільш страшні епідемії в світі

Нависла загроза епідемії нового коронавіруса тримає в напрузі все світове співтовариство. Так, пройшло менше двох місяців з моменту виявлення першого епізоду зараження 2019-nCov, а його жертвами стали вже понад 100 осіб. Тобто, згідно з підрахунками, до нинішнього моменту смертність від нової інфекції склала вже близько 3%.

І нехай новий вірус поки залишається загадкою для вчених (його властивості і поведінку досі вивчають), паніка почалася ще та. Аж до появи маячних фейкових «вкидань» начебто, вірус «може підстерігати в бананах» або «напасти з посилки з Китаю».

Так, все нове завжди лякає, особливо якщо це явище хоч якось може зазіхнути на життя, здоров’я і добробут. Однак і піддаватися паніці теж не варто, адже цей же коронавірус – ще не найстрашніше, що могло б статися, тим більше, що його наслідки виліковні.

MedOboz підготував для вас добірку найбільш смертоносних епідемій в історії людства, які доведуть вам, що коронавірус – це ще «квіточки».

Натуральна віспа

Ця відома з давніх часів інфекція має смертність близько 40%, при цьому навіть якщо заражений виживав, в більшості випадків сліпа і залишався покритий шрамами-кратерами від виразок на все життя.

Вперше історичні документи згадують про віспі в IV столітті. Тоді вона охопила населення Азії і її наслідки були жахливими: населення Китаю і Кореї скоротилася вчетверо, Японії – на 40%.

Натуральна віспа

Пізніше, у XVII-XVIII століттях, в Європі і Росії за віспи щорічно населення скорочувалося на 1,5 мільйона, а інвалідами залишалися близько 20 мільйонів пацієнтів. До речі, саме в цей період медики і вчені стали відзначати закономірність, що найменше серед заражених людей, які постійно контактують з тваринами (доярки, пастухи і т. д. і незабаром встановили, що інфікування коров’ячою віспою робить людський організм стійким до натуральної (чорної) віспі.

Цей факт і став прецедентом для створення вакцини і подальшої нейтралізації загрози.

І нехай зараз віспа вважається «мертвої» інфекцією (у світі є тільки два зразка смертельного вірусу, надійно захованих в наукових центрах США і Росії), за загальним підрахунком віспа у ХХ столітті вбила близько 400 мільйонів осіб.

 

Бубонна чума

Її називають ще «чорна смерть», оскільки у період пандемії захворювання скоротило населення планети втричі.

Як відомо, перші згадки про чуму з’явилися в 540 році, а до 640 році її жертвами стали 150 мільйонів чоловік (при загальному населенні 400-450 мільйонів).

Чума

Другий її епізод припав на ХІХ століття, охопивши одночасно Африки і Євразії, а потім і інші материки. Наслідки другого епізоду жахають – населення Європи скоротилося на 40%, в Індії та Китаї вимирали цілі міста і села, а про кількість жертв в Африці навіть говорити страшно.

В третій раз чума «вибухнула» в 1855 році в Китаї, а до початку ХХ століття розлетілася по всьому світу (виною тому військові дії і торгівля). Наслідки спалаху були вже не такими масштабними, як попередні (жертвами стали близько 20 мільйонів осіб), проте все одно жахають.

Змусили чуму відступити радянські вчені в 1947 році. Так, в період чергового спалаху в Маньчжурії вони першими в світі застосували стрептоміцин, завдяки чому одужали навіть найбезнадійніші пацієнти.

Грип «Іспанка»

Згідно з наявними історичними документами, з 1918 по 1919 роки іспанський грип (назва пов’язана з тим, що найбільше від хвороби постраждало населення Іспанії) забрав життя близько 100 мільйонів чоловік.

Відомо, що тоді штамом грипу H1N1 заразилися близько 30% населення всієї планети.

Іспанка

При цьому влада європейських країн всіляко тримали в секретності тему епідемії (можливо тому, що ці події припали на поствоенный період і підірвати авторитет після перемоги у Першій світовій війні безсиллям перед якимось там вірусом не хотілося). Однак незважаючи на причини, приховування призвело до того, що інфекція швидко «розлетілася» по всьому світу, забравши мільйони життів.

 

Малярія

В очах європейців ця хвороба виглядає екзотичної (адже першоджерело інфікування – малярійний комар, що живе виключно в тропічних країнах). Однак для жителів (і гостей) тропіків донині несе загрозу, щорічно забираючи життя близько мільйона осіб. До речі, з розвитком авіасполучення і експорту ризик зараження малярією істотно виріс і для держав, що не мають відношення до тропікам.

Малярія

Названі дані не дуже лякають? Тоді наведемо приклад з недавнього минулого. В 1906 році до будівництва Панамського каналу було залучено 26 тисяч американців, з яких, по закінченню будівництва, з діагнозом «малярія» були госпіталізовані 21 тисяча осіб. А за період Другої Світової війни жертвами малярії стали близько 60 тисяч американських солдатів, що знаходилися в Африці і Південній частині Тихого океану. Вражає? То ж То!

Туберкульоз

Назва цієї хвороби у нас на слуху чи не щодня, при цьому чомусь паніки, на відміну від нового коронавіруса, вона не викликає. Напевно, вже «приїлася».

Хоча насправді туберкульоз також відноситься до захворювань, які у свій час, суттєво скорочували чисельність населення планети.

Так, у XIX столітті жертвами туберкульозу стали 25% дорослого населення Європи, в ХХ столітті він забрав життя близько 100 мільйонів чоловік.

Туберкульоз

І нехай вже виявлено корінь зла (визначена бактерія, яка викликає захворювання) і існують вакцини, повністю побороти туберкульоз поки не вдається. Вчені говорять, що на сьогоднішній момент в світі кожну секунду з’являється новий епізод інфікування туберкульозом, при цьому кожний третій є носієм інфекції. Так, згідно з даними ВООЗ, щорічно від туберкульозу помирає близько 1,5 мільйонів чоловік, незважаючи на те, що своєчасна діагностика та лікування здатні врятувати життя.

 

Лихоманка Ебола

Незважаючи на ажіотаж навколо нового китайського коронавіруса, найстрашнішою епідемією в світі на сьогоднішній день є лихоманка Ебола.

Лихоманка Ебола

Загроза пандемії сколихнула світ в 2014 році, перші епізоди інфікування були відзначені в Гвинеле, потім швидко вірус дістався до Ліберії, Нігерії, Сенегалу і т. д.

Як відомо, рівень смертності від вірусу Ебола становить близько 90%, при цьому від нього немає вакцини, але і дієвого лікування. У Західній Африці жертвами лихоманки стали вже понад 2700 осіб, і вірус продовжує наполегливо поширюватися по всьому світу.