Е-бан за Оман. Групування Зеленського затикає рота журналістам в соцмережах

Геббельс у повному захваті від можливостей сучасного світу і практики Мендель.

Провали Офісу Президента в комунікаціях (в історіях з Оманом і Іраном) призвели до чергової порції обурення журналістів в соцмережах. Але на цей раз виявилася ще одна проблема. Журналісти почали повідомляти про історію, коли чиновники їх банять чи обмежують можливості коментувати.

Інститут масової інформації опитав більше ніж півсотні медійників, щоб зрозуміти, який масштаб набувають подібні історії. З’ясувалося, що це поодинокі випадки. Банять журналістів не тільки представники команди Зеленського, але і вже колишні посадові особи. І в регіонах журналісти все частіше стикаються з такими випадками. У розмові з ІМІ ці обмеження журналісти назвали порушеннями і навіть цензурою.

Фото — amazon.com

Бан за Оман

Поки країна відходила від новорічних свят, у журналістів з’явилася гаряча тема для розслідування. У перші дні 2020-го стало відомо, що Володимир Зеленський знаходиться в Омані. А от з якою метою — невідомо.

Спроби кількох медійників отримати інформацію від Юлії Мендель призвело до того, що прес-секретарка просто расфрендила їх у фейсбуці.

Про такому випадку 5 січня повідомила кореспондент інтернет-видання «theБабель» Марія Жартовська.

У розмові з ІМІ Жартовська згадує, що і раніше в журналістів виникали складності з отриманням від Офісу Президента навіть найпростішої інформації, наприклад, про склад делегацій для участі у зустрічі в нормандському форматі або у Генасамблеї ООН. Також обмежену інформацію офіс дав і в історії з Оманом. Мова йшла про «запланованих зустрічах на вищому рівні».

«Тому логічно, що ми спробували дізнатися у прес-секретаря Зеленського інформацію через фейсбук, відповідь була «напишемо в новинах», після чого видалила з друзів через кілька хвилин. Її реакцію я вважаю деструктивною, так як одна з обов’язків прес-секретаря — комунікація з журналістами. І в цьому випадку я не бачу бажання якісно комунікувати і відповідати на наші запитання», — розповіла Жартовська.

Тоді статус фб-друзів Мендель втратили і журналісти інтернет-видання «Букви» Петро Терентьєв і Катерина Рошук.

«З наших видалила Мендель на стадії Оману Рошук і Терентьєва, і Марту, яка писала їй смс. Вийшло, що ми отримали відповідь від оманського видання про його поїздку, а Мендель так і не відповіла”, — повідомила ІМІ головний редактор інтернет-видання “Букви” Тетяна Ніколаєнко.

Це не перші випадки, коли журналісти скаржаться на подібну поведінку Мендель у соцмережах. Блокувати або расфрендивать «старих» фб-друзів прес-секретарка Зеленського почала з перших днів. Про таких випадках журналісти пишуть в закритих групах. «Як тільки не так прокомментиш, вона блокує або расфредивает», — повідомила ІМІ одна медийщица.

Це відчув на собі і автор. Мендель розфрендила після критичного поста про провал комунікації команди Зеленського в перші дні після збивання українського літака в Ірані.

Журналісти помиляються, коли говорять, що представники команди Зеленського почали обмежувати спілкування медійників в соцмережах з моменту зміни влади в 2019 році. Це почалося ще до перемоги на президентських виборах.

В кінці березня редакція проекту журналістських розслідувань “Слідство.Інфо” повідомила: “адміністратори Команди Зе просто ЗАБЛОКУВАЛИ нашу сторінку”.

Сталося це після виходу матеріалу про італійську «Зе-віллі». Тоді в Зе-команді це списали на помилку. Так, у коментарі «Українській правді» Михайло Федоров сказав, що акаунт журналістів заблокували випадково, ймовірно із-за «божевільних бот-атак» провладного контексту.

У січні 2020-го також на підставі «атаки ботів» Банкова закрила коментарі під постами Офісу Президента в инстаграми і ютубі. В коментарях Громадському Мендель зазначила, що можливість для обговорення, коментарів і зворотного зв’язку була і залишається на офіційній сторінці Офісу Президента у фейсбуці, а також на особистих сторінках Зеленського.

Трендом обмеження на спілкування в соцмережах вважає журналіст проекту журналістських розслідувань «BIHUS.info» Данило Мокрик. ІМІ він розповів про низку посадових осіб, які ввели обмеження для нього.

«Останнім мене забанив Руслан Рябошапка. Це сталося після того, як я написав кілька критичних постів про його діях у справі беркутівців, що він видав незаконних два документа. Я про це написав кілька постів, тегал його з того міркування, що буде якась відповідь. Генеральна прокуратура тоді ніяк не коментувала. В результаті він мене забанив без будь-якої комунікації.

Бан — це не єдина історія. Є люди, які тебе расфрендивают, і ти втрачаєш можливість коментувати. У мене така історія з Віктором Чумаком, який першим з керівництва Генеральної прокуратури почав коментувати історію з справою беркутівців. Він написав пост «можете кидати в мене каміння». Я прийшов не те щоб «камені кидати», а підкинути каменів. Йому не сподобалося, і він мене расфрендил», — розповів ІМІ Мокрик.

Також Мокрик згадав, що його банили і представники попередньої влади — перший заступник голови Нацполиции В’ячеслав Аброськін і прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

На Сарган поскаржився ІМІ і колишній шеф-редактор “РБК-Україна” Сергій Гришин. Також він згадав і інші випадки.

«Уляна Супрун неодноразово банила профільних журналістів, які писали про Моз. Наприклад, Дмитра Уляницкого, який писав про РБК медицині. І це було не раз. Коли ми зв’язувалися з її прес-службою, вони говорили, що сталася технічна помилка», — розповів Гришин.

Регіональні історії

Обмеження в соцмережах для журналістів — тренд не тільки столичних чиновників. Цілий ряд медійників з регіонів поскаржилися ІМІ на такі дії представників місцевих органів влади.

«Мене в фейсбуці заблокував депутат Луцької міської ради Микола Яручик. Я йому у фейсбуці в коментарях ставила питання про пісок. Він пісок привозив в пісочниці)) Такий був піар-хід. Мені було цікаво, здобутий чи законно пісок, щоб назвав фірму, звідки його привіз. Але депутат відмовлявся відповідати на питання в коментарях. А потім заблокував», — розповіла ІМІ журналіст-фрілансер з Волині Мая Голуб.

«В Херсоні це звичайна практика. Банять цілими фракціями. Блокують чиновники, депутати, журналісти. Один місцевий «політтехнолог» проводив тренінг про комунікації в фейсбуці, так той взагалі баніт будь-якого незручне питання», — повідомив медійник з Херсона Сергій Нікітенко.

У Миколаєві журналістів в соцмережах заблокували відразу два керівника облдержадміністрації.

«Я знімав кілька розслідувань про Олексія Савченка, голові Миколаївської ОДА часів Петра Порошенка, і його оточенні, тому він заблокував мою сторінку і я не мав можливості залишати коментарі під його постами у фейсбуці», — пригадав колишній журналіст миколаївського інтернет-видання «Злочинності.НЕМАЄ” Андрій Лохматов.

«У нас новий голова ОДА Олександр Стадник зареєструвався в фейсбуці і відразу ж заблокував мене. В цьому немає нічого особливого, крім того, що ми не були в френдів і я не пам’ятаю, щоб писав щось на його сторінці”, — розповів головний редактор інтернет-видання “НикВести” Олег Деренюга.

Колишня журналістка з Миколаєва Олександра Ющишена звернула увагу ІМІ на зміни, які місцева мерія в січні 2020-го ввела стосовно фейсбук-сторінки контактного центру. Розпорядженням мера Олександра Сенкевича була введена премодерації. Ющишена обурюється, що там так само закривають можливість жителям міста коментувати проблемні питання.

«Мабуть, Геббельс би був у повному захваті від можливостей сучасного світу», — підсумувала нововведення мерії Ющишена.

Е-бан — цензура?

Обмеження для журналістів у доступі до сторінок чиновників, а тим більше до сторінок прес-секретарів, журналісти бачать порушення.

“Це — відмова мені на дискримінаційній основі у доступі до інформації, яку вони публікують не як приватні особи, не те, що вони котиків постять або фоточки з своєї відпустки, а ось офіційні повідомлення з першоджерела, яким зараз часто є фейсбук для журналістів, я не можу”, — заявив ІМІ журналіст проекту журналістських розслідувань “BIHUS.info” Данило Мокрик.

«Я вважаю, що це цензура. Журналісти можуть використовувати всі канали комунікації, щоб отримати інформацію, в тому числі і фейсбук. Пані Мендель використовує свій особистий аккаунт в робочих цілях, розміщуючи там інформацію про роботу Президента”, — вважає кореспондент інтернет-видання “theБабель” Марія Жартовська.

Є в таких діях чиновників порушення, а тим більше цензура, роз’яснює юрист Інституту масової інформації.

«Самі по собі блокування та обмеження коментарів вважати цензурою буде трохи натягнутим. Треба дивитися на мотиви таких дій. Якщо це була реакція на правомірну (законної) журналістську діяльність, то блокування можна розглядати як протиправне вплив на журналіста, а за це в законодавстві передбачена кримінальна відповідальність (стаття 171 Кримінального кодексу «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» передбачає покарання від штрафу до трьох років обмеження волі)», — вважає юрист ІМІ Роман Головенко.

Зате Данило Мокрик згадує американський досвід.

«Я напишу про рішення Окружного суду США, який в 2018 році визнав незаконним бан, який Трамп наклав на одного з користувачів twitter. Бо, вважає суд, це порушення права на свободу слова (Перша поправка).

Тому що сторінки політиків і чиновників в соцмережах, каже суд — це «публічний форум для дискусій, який забезпечує владу громадянам. І не може бути так, що одні громадяни там можуть висловитися, а інші — ні.

Таку позицію вже прийняли для себе і інші суди в США. З тих пір практика розвинулася і в інших кейсах», — написав Мокрик у себе на фб-сторінці.

Журналіст припустив, що в Україні подібне «навряд чи коли-то буде». Однак, як кажуть, від тюрми і від суми не зарікайся. Може, і українська Феміда нарешті почне розглядати е-бани як порушення законодательсва і карати тих, хто намагається обмежувати журналістів у соцмережах.

Олексій Братущак, опубліковано на сайті ІМІ