«Маски-шоу» в гостях у ЗМІ: як журналістам вести себе з людьми у погонах, які «прийшли в гості» з обшуком

У наступну середу, 19 лютого, під Офісом президента відбудеться акція проти ухвалення парламентом законопроекту «Про медіа».

Мітинг збирає екс-нардеп Борислав Береза. Журналісти, блогери, журналісти та просто ідейні громадяни, які збираються вийти на протестну акцію, бачать в цьому законопроекті цензуру – спробу закрити рот всім незгодним і прибрати будь-яку критику навіть в Facebook, Telegram, Twitter, YouTube. Ті, хто виступають проти законопроекту, його називають диктаторським. Адже це не просто атака на всі медіа – будь-який, хто пише в соцмережах, також підпаде під дії закону в разі його прийняття.

Недавній несподіваний обшук на телеканалі «1+1» показав, що «маски-шоу» можуть нагрянути в будь-яку редакцію. Так, раніше були неодноразові обшуки в ЗМІ, які пов’язують з російським капіталом. Це, зокрема:

  • Медіа Холдинг «Вести Україна» (їх обшукували в травні і вересні 2014-го, червні 2015-го, липні 2017 року, лютому 2018-го, вилучали комп’ютери, бухгалтерську та ділову документації, сервери);
  • Інтернет-видання «Страна.иа» (обшукували редакцію в червні 2017 року, а через два місяці — знову в редакції і в квартирах двох журналістів видання). Головний редактор видання в результаті отримав політичний притулок в Австрії. Ігор Гужві в липні 2015 року повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків на суму 17,8 млн грн, а в червні 2017-го його затримали в редакції за вимагання (інкримінували отримання 10 тисяч доларів за нерозміщення на сайті компромат на депутата від Радикальної партії Дмитра Лінька);
  • Телеканал «Прямий» (липень 2019-го);
  • «-Украина». Обшуки пройшли в травні 2018 року, був затриманий директор Кирило Вишинський. Він більше року провів у СІЗО за звинуваченням у державній зраді. У червні 2018-го він оголосив, що відмовляється від громадянства України, і звернувся за допомогою особисто до президента Росії Володимиру Путіну. У вересні 2019-го його відпустили в Москву в рамках обміну між Україною і РФ. У Росії він увійшов в раду з прав людини при президентові РФ, а також обійняв посаду директора медіахолдингу «Росія Сьогодні».
Читайте також:   В Україні ще буде +37º – синоптик

Зараз же обшукували медіа, яке не пов’язане з російським капіталом. СБУ у справі про прослуховування прем’єр-міністра Олексія Гончарука нагрянуло в офіс, де працюють журналісти проектів «Гроші» і «Секретні матеріали». Як відомо, власник телеканалу «1+1» — олігарх Ігор Коломойський.

В якому б виданні не проходили обшуки — завжди звучать заяви про наступ на свободу слова в Україні. У разі прийняття Верховною Радою законопроекту «Про медіа» №2639 «маски-шоу» можуть стати більш поширеним явищем.

FaceNews.ua поцікавився у адвокатів адвокатського об’єднання Kachura Lawyers, як слід діяти журналістам в разі несподіваного обшуку. Про те, які рекомендації дали правники, читайте далі.

Що потрібно знати журналістам, коли працівники правоохоронних органів «прийшли в гості» з метою проведення обшуку?

Обшук — це слідча дія, яка проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального злочину, знаходження знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб — ст. 223, ч. 1 ст. 234 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України).

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування — ч. 2 ст. 234 КПК України. — Це означає, що слідчий (детектив) повинен надати завірену копію ухвали слідчого судді про проведення обшуку.

  • Бажано сфотографувати постанову слідчого судді та негайно направити його копію адвокату. Це дозволить адвокату заощадити час, коли він або вона прибуде в ваш офіс. Іноді навіть кілька хвилин можуть бути вирішальними;
  • Перевірте імена співробітників правоохоронних органів, які зазначені в постанові слідчого судді і порівняйте їх з посвідченнями, які висунуті працівниками правоохоронних органів. Тільки особам, які визначені в ухвалі слідчого судді, дозволяється входити у ваш офіс, квартири, інші приміщення.
  • Перевірте адресу приміщення, зазначений в ухвалі слідчого судді. Якщо адреса в ухвалі слідчого судді неправильна, то Ви можете не пускати працівників правоохоронних органів в офіс, квартиру, інше приміщення.
  • У багатьох випадках, слідчі (детективи) користуються підтримкою спецпідрозділу поліції, Служби безпеки України. На наш погляд, немає сенсу блокувати двері або намагатися зупинити їх. Доцільніше подзвонити в поліцію і повідомити про незаконні дії співробітників правоохоронних органів, це допоможе адвокату в подальшій роботі.
Читайте також:   У Путіна висунули Україні зухвалий ультиматум по Криму

Якщо співробітники правоохоронних органів вже потрапили в приміщення

  • Доцільним буде зафіксувати всі дії співробітників правоохоронних органів, які обшукують офіс, приміщення, автомобіль. Ви маєте право робити відеозапис, Ваш смартфон і смартфони інших працівників можуть стати в нагоді.
  • Впевненість і уникнення неформальних розмов з працівниками правоохоронних органів є нормальною поведінкою.

Майно може бути тимчасово вилучено під час обшуку

Після вилучення майна слідчий (детектив) або уповноважена посадова особа зобов’язана зробити відповідний протокол обшуку і забезпечити збереження вилученої під час обшуку майна — ч. ч. 2, 3, 4, ст. 168 КПК України.

Складіть перелік вилученого майна (ноутбуки, гроші, документи тощо). Зробіть опис вилученого майна, вкажіть власників і вартість вилученого майна. Додайте цю інформацію в протокол обшуку, який був складений слідчим (детективом). Особи, присутні при обшуку, мають право робити заяви в ході слідчих (розшукових) дій, такі заяви повинні бути внесені в протокол обшуку — ч. 8 ст. 236 КПК України.

Тимчасово вилучене майно повертається людині, у якої воно було вилучено (стаття 169 КПК України)

  • за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
  • за рішенням слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
  • у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України;
  • у разі скасування арешту.

У разі, коли майно було вилучено в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді згідно зі статтею 235 КПК України, слідчий чи прокурор зобов’язані подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто людині, у якої воно було вилучено — ч. 5 ст. 171 КПК України.

Читайте також:   Збройову фабрику очолив герой-полковник

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності — також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якого здійснюється виробництво. Нез’явлення цих осіб на судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. — ч. 1 ст. 172 КПК України.

Арешт вилученого в ході обшуку майна означає тимчасове позбавлення права власності (права користування власністю, право на отримання доходу від власності, право передачі майна іншим, право примусового виконання майна).

Арешт на тимчасово вилучене майно може бути накладено у випадку (1) його необхідності і (2) наявності ризиків, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України:

  • збереження речових доказів;
  • спеціальної конфіскації;
  • конфіскації майна як виду покарання чи заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
  • відшкодування шкоди, заподіяної в результаті кримінального злочину (цивільний позов), або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Рішення про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох (72) годин з дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається людині, у якого було вилучено — ч. 6 ст. 173 КПК України.

 

Оскарження арешту, який накладено на тимчасово вилучене майно

  • Якщо Ви або Ваш адвокат не були присутні при розгляді питання про арешт майна, у вас є право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження — судом. — ст. 174 КПК України.
  • Якщо Ви або Ваш адвокат були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, мають право оскаржити рішення, яким накладено арешт на тимчасово вилучене майно до апеляційного суду.
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *