Центробанк посилює контроль за картковими рахунками і зняттям готівки

Центробанк ужесточает контроль за карточными счетами и снятием наличных

ЦБ вперше за вісім років змінить підстави для блокування рахунків.

ЦБ уточнить ознаки, з-за яких банки можуть порахувати дії клієнтів підозрілими. Питання можуть викликати зняття готівки з корпоративних карток, операції з віртуальними активами та використання виконавчих документів.

Банк Росії має намір суттєво скоригувати практику банків у сфері «антивідмивного» законодавства. ЦБ опублікував поправки в положення 375-П, які стосуються ознак сумнівних операцій. Перелік таких ознак зараз містить більше 100 позицій: якщо дії клієнта підпадають під деякі пункти, у банку є підстави припинити або відмовити у проведенні транзакцій, а в крайньому випадку розірвати договір з таким клієнтом.

Перелік критеріїв незвичайних операцій «не оновлювався протягом останніх восьми років», тобто з моменту появи положення в 2012 році, звертає увагу представник ЦБ. Регулятор спільно з Росфінмоніторингу рік розробляв ці ознаки, щоб «виключити застарілі і додати нові схеми здійснення незвичайних операцій з урахуванням сучасного розвитку фінансового ринку і загальної цифровізації технологій надання банківських послуг», сказав він РБК.

Що хоче змінити ЦБ.

Банк Росії готовий поновити навіть загальні підходи до визначення сумнівності банківських операцій. Наприклад, ЦБ пропонує не вважати підозрілими ситуації, коли клієнт проводить операцію, незважаючи на високі комісії або загороджувальні тарифи (ознака 1108). Регулятор також прибрав пункт про «нестандартних і складних» розрахунки: навіть якщо операції відрізняються від звичайної практики клієнта, їх не можна відразу відносити до сумнівних, випливає з документа. Тим не менш, якщо транзакції «не відповідають загальноприйнятій ринковій практиці», це привід для підвищеного контролю.

ЦБ пропонує додати в перелік сумнівних регулярні операції зі зняття готівки фізичними особами, якщо гроші на рахунок надходять від юридичної особи або індивідуального підприємця. Виняток — економічно обґрунтовані операції на зразок перерахування зарплати, дивідендів, аліментів, пенсій та страхових відшкодувань.

Сумнівними вважаються дистанційні операції, які здійснюються з одного пристрою (телефон, ноутбук тощо) або з однієї групи IP-адрес за рахунками різних компаній, зареєстрованих в різних країнах або належать різним власникам, а також за рахунками різних фізичних осіб, які не є родичами.

ЦБ ще в квітні 2018 року зобов’язав банки враховувати при оцінці ризику клієнта аналіз пристроїв, з допомогою яких клієнти переводять гроші: у кожного пристрою є ідентифікаційний номер, і якщо номери співпадають у різних клієнтів, банк відносить їх до клієнтів з підвищеним рівнем ризику.

У список ознак сумнівних операцій вперше увійшли операції, пов’язані з придбанням або продажем віртуальних активів, хоча основний закон про цифрових фінансових активах, який повинен регулювати цю галузь, до цих пір не прийнятий. При цьому предметом законопроекту є не віртуальні активи, а цифрові фінансові активи, під якими в останній версії проекту розуміються цифрові аналоги боргових розписок, облігацій і прав участі в капіталі.

Регулятор прибрав деякі ознаки сумнівності, які стосувалися зарахування коштів на рахунки юросіб і переказів. Але ЦП, як і раніше має намір вважати підозрілими часте надходження великих сум на рахунки або істотне збільшення внесення готівки.

Питання у банків повинні викликати і ситуації, якщо надходження на рахунок компанії істотно нижче її витрат. У новій версії документа також з’явилися пункти про компанії, які займаються купівлею металобрухту, здійснюють поштові грошові перекази фізособам, переклади платіжним агентам або розраховуються готівкою за транспортні, туристичні або медичні послуги. Серед інших важливих доповнень — зняття готівки з корпоративних карток, операції з неліквідними цінними паперами, операції з товарно-сировинними біржами ЄАЕС, зазначає партнер юридичної фірми «Арбітраж.ру» Володимир Єфремов.