Міненерго вклала в шахти сотні мільйонів гривень, але вони стали приносити більше збитків

Незважаючи на те, що на підтримку вугільної промисловості в Україні у 2017-2019 роках направляли щорічно направляли сотні мільйонів гривень, вугільні держпідприємстві тільки нарощують збитки завдяки повній відсутності контролю уряду над сферою.

Про це свідчать результати аудиту Рахункової палати щодо ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики на підтримку підприємств і покриття витрат з собівартості вугілля, які опинилися у розпорядженні редакції 368.media .

Планування видатків держбюджету на покриття витрат з собівартості вугільної продукції було недосконалим, необґрунтованим і ускладнювалося відсутністю державної програми і, відповідно, невизначеністю щорічних показників фінансування галузі.

Приміром, коштів, які передбачалися в 2018 році для фінансування оплати праці шахтарів, виявилося недостатньо, і їх вичерпали вже в першому півріччі 2018 року.

У результаті після численних протестів і страйків шахтарів Кабмін і ВР внесли зміни до бюджету, перекинувши кошти з програми підтримки ринку електроенергії в 1,4 млрд гривень. Цього теж не вистачило, і Кабмін збільшив фінансування ще на 100 млн гривень за рахунок фонду охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах. До речі, з тих пір гроші на безпеку і охорону праці взагалі не виділяли

Рух коштів

Відсутність належного контролю з боку Міненерговугілля в 2018 році на тлі дефіциту коштів на ДП «Селидіввугілля» та ВАТ «Лисичанськвугілля» примудрилися не використовувати надходження в повному обсязі, повернувши до бюджету в кінці року 81 млн гривень.

Згідно з висновками аудиту, про відсутність системного підходу Мінфіну і Міненерговугілля до фінансування витрат із собівартості вугільної продукції також свідчить постійне збільшення обсягів фінансування. У 2017 і 2018 роках бюджетні виплати збільшували по чотири рази з 870 млн до 2,1 млрд гривень і з 1 млрд до 2,8 млрд гривень відповідно, а в першому півріччі 2019-го — один раз 530 млн до 846 млн гривень.

Розподіляє і управляє коштами вугледобувних підприємств Міненерго галузева комісія, хоча за законом такі органи не можуть мати таких повноважень. Комісія розподіляє фінансування з порушенням порядків використання бюджетних коштів. У грудні 2017 року через рішення комісії про перерозподіл 7,2 млн гривень коштів ДП «Львіввугілля», яке за результатами 10 місяців отримала прибуток, і 300 млн гривень бюджетних коштів ДП «Волиньвугілля» недоотримало 900 тис. гривень, ДП «Лисичанськвугілля» — 1,9 млн гривень, а ДП «Мирноградуголь» — 1,5 млн гривень

У лютому 2019 року із-за прийнятого комісією з порушенням рішення про розподіл 84,7 млн гривень бюджетних коштів на погашення заборгованості по зарплаті ДП «Львіввугілля» недоплатили 16,7 млн гривень. Зате ДП «Лисичанськвугілля» в 2017 році за рішенням цієї ж комісії виплавили з бюджету на 58,2 млн гривень більше, ніж було потрібно, а в 2019-му році — на 4,3 млн гривень більше. ДП «Львіввугілля» на початку 2019 року отримало від галузевої комісії 40,3 млн гривень на погашення заборгованості по заробітній платі за 2018 році, хоча в тому році підприємство отримувало прибуток і цих грошей не потребувало.

У міністерстві досі не змогли організувати скільки-небудь ефективну систему внутрішнього контролю — там не могли навіть забезпечити своєчасне планування своєї роботи — план роботи на 2017 рік затвердили з запізненням майже на три місяці, на 2018 рік — із запізненням на півроку, на 2019-й з запізненням майже на два місяці.

У Міненерго більше двох років, з травня 2016 по серпень 2018 року користувалися положенням про облікову політику, що суперечить Податковому кодексу. При відсутності належного контролю в Міненерговугілля на підпорядкованих йому вугледобувних підприємствах також панує хаос. На ДП «Мирноградуголь» відділу внутрішнього аудиту немає взагалі, перевірки використання бюджетних коштів, аудит ефективності і фінансовий аудит там не проводяться.

Читайте також:   Депутати парламенту Нідерландів хочуть прояснити питання закриття повітряного простору над Україною в момент катастрофи «Боїнга»

На ДП «Селидіввугілля» відділ внутрішнього аудиту створений тільки в липні 2018 року, по суті, це дві людини, аудит ефективності цього відділу не проводився. На ДП «Львіввугілля» відділ внутрішнього аудиту функціонує з червня 2018-го, це знову ж дві людини, аудит ефективності використання бюджетних коштів там також не проводився. У структурі ДП «Волиньвугілля», як і на ДП «Мирноградуголь», підрозділ внутрішнього аудиту взагалі відсутня.

Вугільні війни

У 2017 році Кабмін прийняв рішення про реорганізацію державних вугледобувних підприємств за рахунок приєднання до ДП «Національна вугільна компанія». Непослідовні рішення Міненерго про затвердження складу комісії по реорганізації і неодноразові зміни її складу призвели до зриву плану реорганізації. У підсумку вона досі не завершена, хоча, як ми вже писали, на даний момент в Міністерстві енергетики вже створили нове ДП «Укруголь» і «заточують» його під інтереси нового «дивиться» на вугільному ринку країни близького до Коломойському донецького бізнесмена Ігоря Бєлякова, а перспективи ДП «НУК», яке контролював бізнесмен Віталій Карпачов, на даний момент туманні. Все це разом з конфліктом Кропачева і Коломойського за контроль над вугільною галуззю призвело до вугільному кризи в країні і занепаду на основних вугільних держпідприємствах.

Наприклад, на ДП «Мирноградуголь», до складу якого входять чотири шахти, які видобувають енергетичне вугілля для електростанцій, намітився масштабний відтік персоналу. У 2017 році там працювали майже 5,4 тис. осіб, до 2018-му — 4,5 тис., а в першому кварталі 2019 року — 4,1 тис. осіб. При цьому планові показники видобутку вугілля там щорічно не виконувалися.

ДП «Мирноградуголь» в 2017 році ввів лише три з п’яти запланованих лав, у 2018 році — жодної, хоча планували три. Більш того, на шахтах «Центральна» і «5/6» видобувають вугілля тільки на двох з 15 існуючих пластів, а видобуток йде з допомогою відбійних молотків. Щорічно підприємство терпить збитки: у 2017 році вони склали 642,1 млн гривень, в 2018-му — 700,4 млн. гривень, а в першому кварталі 2019-го — 175 млн гривень.

На підприємстві направляли кошти на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, витративши 32,2 млн гривень. З-за несвоєчасної підготовки до ліквідації підрозділу «Шахта «Родинська», яка триває з липня 2015 року, підприємство продовжувало її фінансувати за рахунок коштів міністерства. Відсоток покриття витрат за рахунок держбюджету при цьому зростає рік від року — якщо в 2017 році ДП «Мирноградуголь» змушене було за рахунок держбюджету покрити 37,7% збитку, то в 2019-му вже 88,1%. Всього в Мирнограде за три роки отримали 710,4 млн гривень державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості товарної продукції.

При цьому протягом всього періоду аудиту підприємство продавало готову вугільну продукцію приватникам за заниженими цінами, що не покривають витрат на собівартість вугілля. Нагадаємо, це робилося через підконтрольне Кропачеву ДП «Госуглепостав», яке той фактично знищив, замінивши на свого оператора вугільного ринку ТОВ «Шахтерсктранс». У результаті з-за цього ДП «Мирноградуголь» за звітний період недоотримало в цілому 628 млн гривень, ніякого оздоровлення держпідприємства за рахунок коштів державної підтримки не сталося, навіть навпаки — різниця між ціною і собівартістю готової вугільної продукції зросла в 1,8 рази.

У добавок до всього на підприємстві сформувалася дебіторська заборгованість, обсяг якої на березень минулого року склав 110,1 млн гривень. Ніяких заходів по поверненню боргів на ДП «Мирноградуголь» не робили, в результаті чого 15 млн гривень з цієї заборгованості вже списали безнадійні борги.

Читайте також:   В Чернівцях компанія п'яних чоловіків вистрілила в перехожого, який зробив їм зауваження

Не краща ситуація на ДП «Селидіввугілля», яке є містоутворюючим для семи розташованих поруч населених пунктів, в яких проживає близько 50 тис. осіб. На цьому підприємстві також спостерігається відтік персоналу: у 2017 році там працювали 8,6 тис. осіб, до 2018 року — 7,6 тис., а на початку 2019-го — вже 6,7 тис. осіб. При цьому за весь період аудиту керівництво підприємствам з дотриманням статуту здійснювалося лише 42 дні, решту часу керували підприємством тимчасові керівники, а головний бухгалтер на постійній основі працював лише рік і вісім місяців.

Показники діяльності ДП «Селидіввугілля» також погіршуються з кожним роком — там відбулося стрімке і значне падіння планового та фактичного обсягів видобутку, а також продуктивності праці.

Зниження цих показників призвело до дефіциту оборотних коштів, необхідних для покриття витрат по обслуговуванню і підтримці шахт в належному стані. Як наслідок, станом на 1 квітня 2019 порівняно з початком 2017-го прострочена заборгованість тільки за електроенергію перед ПАТ «Донецькобленерго» і ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» зросла вдвічі — до 484,9 млн. гривень. Фактична собівартість вугільної продукції при цьому зросла за 2017-2018 роки майже в три рази: з 1848,8 грн/т до 5424,5 грн/т, а в 2019 ще в 1,2 рази —до 6312,3 грн/т.

За таких умов підприємство щорічно зазнає збитків: в 2017 році — 636,9 млн гривень, в 2018-му — 810,6 млн. гривень, за перший квартал 2019-го — 366,6 млн гривень. До того ж, через відсутність контролю з боку Міненерговугілля ДП «Селидіввугілля» в порушення рекомендацій техніко-економічні показники діяльності на 2017, 2018 і 2019 роки планував, не ґрунтуючись на фактичних даних за попередній рік та не забезпечило введення в роботу виробничих потужностей, що призвело до недоотримання доходів на загальну суму понад чотирьох мільярдів гривень.

Таке положення справ обумовлене відсутністю коштів у підприємства для закупівлі обладнання. Вугілля на шахтах ДП «Селидіввугілля», як і на ДП «Мирноградуголь» добувають за допомогою відбійного молотка. Шахти змушені витрачати кошти на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, витративши на це за звітний період 34,5 млн гривень, і критично залежить від бюджетного фінансування — в 2019 році за рахунок держбюджету покрили 89,7% збитків підприємства.

Отримавши за звітний період 1,3 млрд гривень державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції, які були використані на виплату зарплат, ДП «Селидіввугілля» з-за того ж підконтрольного Кропачеву ДП «Госуглепостав» несло масштабні збитки із-за продажу вугілля за заниженою ціною, в сумі недоотримавши доходу більш ніж на мільярд гривень. Продаж вугілля за заниженою ціною приватникам коштувала підприємству ще 213 млн гривень доходів.
До всього цього можна додати фактичну відсутність претензійно-позовної роботи, що призвело до значного зростання простроченої дебіторської заборгованості — ці борги можуть бути віднесені до безнадійним, що збільшить збитки підприємства на 67,5 млн гривень.

Не краща ситуація на ДП «Львіввугілля», куди входить сім шахт. Звідти також звільняється персонал, хоча і не так організовано, як на ДП «Мирноградуголь» та ДП «Селидіввугілля». Тим не менш, з майже 7,9 тис. осіб у 2017 році кількість працівників підприємства зменшилась в 2019-му до 7,6 тис. осіб.

На відміну від ДП «Мирноградуголь» та ДП «Селидіввугілля» обсяги фактичного видобутку на ДП «Львіввугілля» росли — у 2017 році там виробили 835,6 млн. тонн вугілля, в 2018 році — 991,9 млн тонн, а на 2019-й запланували 768,3 тис. тонн.

Втім, росла і фактична собівартість видобутого на ДП «Львіввугілля» вугілля, а фінансовий стан підприємства знову ж таки посилюється необхідністю спрямовувати кошти на утримання об’єктів соціальної інфраструктури — на ці цілі за звітний період витратили 65,7 млн гривень.

Читайте також:   У лікарні Дніпра чоловік не дочекався допомоги і помер від гангрени

ДП «Львіввугілля» в 2017-2018 роках і першому кварталі 2019 року отримало 246,5 млн гривень державної підтримки, хоча за результатами роботи у вересні 2017 року отримало прибуток і при таких умовах державна підтримка повинна була бути припинена. У той же час Міненерговугілля в порушення закону навпаки збільшив бюджетні асигнування підприємству, безпідставно виплативши в кінці 2017 року 13,7 млн гривень бюджетних коштів.

Як і інші підприємства вугільної промисловості, ДП «Львіввугілля» збувало готову продукцію за заниженою вартістю, що призвело до втрат на 111,6 млн гривень. Незважаючи на те, що різниця між середньою ціною реалізації готової вугільної продукції і її собівартістю зменшувалася, підприємство все одно залишилося збитковим: у 2017-му збитки склали 96,3 млн гривень, в 2018-му — 112,3 млн гривень, а на 2019-й запланували 434,3 млн гривень збитку. Зростала як загальна, так і прострочена заборгованість по виплаті заробітної плати, яка на початок 2019 становила вже 65,9 млн гривень.

На ДП «Волиньвугілля» спостерігається аналогічна картина. У складі підприємства працюють дві шахти, які видобувають енергетичне вугілля. Результати аудиту свідчать, що показники діяльності ДП «Волиньвугілля» щорічно тільки погіршуються. Зокрема, порівняно з 2016 роком фактичний видобуток вугілля в 2018 році зменшилася майже вдвічі: з 185,5 тис. тонн до 98,8 тис. тонн, а обсяг товарної продукції — на третину: з 111,5 тис. тонн до 70,8 тис. тонн. Кількість працівників за звітний період на підприємстві скоротилася майже на чверть: з 1,9 тис до 1,5 тис. осіб.

Через брак обігових коштів зношеність шахтного обладнання підприємства досягає майже 80%, а собівартість зросла з 2462,8 грн/т в 2016 році до 7363,3 грн/т в 2019-м. ДП «Волиньвугілля» щорічно зазнає збитків: у 2017 році вони склали 146,3 млн гривень, до 2018 року — 97,7 млн гривень, а за перший квартал 2019-го — 48,3 млн гривень. Заборгованість за розрахунками з держбюджетом зросла при цьому більш ніж у 1,5 рази — з 87,4 млн гривень до 137,6 млн.

ДП «Волиньвугілля» за звітний період отримало 168,5 млн гривень державної підтримки, але ні підприємство, ні Міненерго не забезпечили планування коштів, у зв’язку з ніж визначений на початку бюджетного року обсяг держпідтримки протягом року неодноразово збільшували.

Як і в попередніх випадках, однією з головних причин незадовільного фінансового стану ДП «Волиньвугілля» став збут готової продукції за заниженою ціною через ДП «Госуглепостав» з-за чого підприємство недоотримало понад 119,2 млн гривень. Крім того, з-за низької якості підприємство реалізовувало вугільну продукцію ще й зі знижками, недоотримавши дохід на 67,1 млн гривень. Мали місце факти поставок продукції без попередньої оплати, що це призвело до утворення дебіторської заборгованості, яка з часом перетворювалася у прострочену. Претензійно-позовна робота при цьому там ведеться силами однієї людини, а відсутність обігових коштів на оплату судових витрат взагалі виключає звернення до суду, що загрожує втратою 39,9 млн гривень простроченої дебіторської заборгованості.

Через необхідність утримувати об’єкти соціальної інфраструктури ДП «Волиньвугілля» втратило за звітний період ще 5,4 млн гривень.

В цілому, за результатами аудиту Рахункової палаті порекомендували забезпечити розробку програми розвитку вугільної промисловості на довгострокову перспективу і відповідних законопроектів, а також посилити контроль над вугільною галуззю та розробити концепцію реформування та розвитку вугільної промисловості, а також створити дієву систему внутрішнього контролю та аудиту як у апараті Міненерго, так і на підлеглих вугледобувних підприємствах.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *