Економіка на карантині: скільки втратить Україна за коронавіруса

Україна із-за загрози розповсюдження епідемії коронавіруса ввела по всій країні режим карантину, який торкнеться, в першу чергу, роботи навчальних закладів, а також відіб’ється і на інших сферах.

Припиняється авіасполучення з зовнішнім світом, а кордони для іноземців закриваються. Ці заходи істотно обмежать ділову активність, що неминуче призведе до збитків на мільярди, а, можливо, десятки і навіть сотні мільярдів гривень. «Апостроф» розбирався, наскільки ефективні прийняті державою обмежувальні заходи, і що повинна зробити влада, щоб не дати економіці країни зірватися в прірву.

Кабінет міністрів України з 12 березня ввів на території всієї країни режим карантину через загрозу поширення коронавіруса Covid-19. Карантин буде діяти до 3 квітня. Поки що. Заняття в усіх навчальних закладах припинені, також заборонено проведення масових заходів, у тому числі спортивних і культурних. Це ж стосується кінопоказів, театральних постановок, а також інших розважальних заходів.

Розпорядження Кабміну виконали далеко не всі регіональні влади – приміром, мер Харкова Геннадій Кернес спочатку відмовився закривати навчальні заклади на карантин. В деяких інших регіонах також саботувалися деякі заходи.

Однак після того, як президент Володимир Зеленський 13 березня скликав засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), присвячене ситуації з коронавірусом в країні, стало ясно, що жарти скінчилися, і розпорядження будуть виконуватися без вільних тлумачень.

Рішенням РНБО, крім іншого, з 16 березня — поки на два тижні — закривається державний кордон для всіх іноземних громадян (крім тих, хто має дозвіл на проживання в Україні), а з 17 березня повністю припиняється регулярне пасажирське авіасполучення з іншими країнами.

Мало не здасться

Очевидно, що карантин суттєво обмежить ділову активність в країні, а, отже, призведе до втрат, насамперед, у сфері послуг. Так, за оцінками кінопрокатників, загальні збитки в цій сфері по країні можуть скласти близько 50 мільйонів гривень в місяць.

Також очевидно, що значний збиток отримають туристичні фірми та авіаперевізники. Поки цифри своїх втрат вони не озвучували, але, ймовірно, незабаром вони стануть відомі.

Незважаючи на те, що роботу громадського транспорту в Україні поки не обмежували, втрати будуть і тут, оскільки транспортом перестануть користуватися студенти (школярі теж, але це не буде настільки відчутно). Крім того, Міністерство охорони здоров’я рекомендувало підприємствам по можливості тимчасово перевести співробітників на віддалену роботу, а це значить, що транспортом, особливо у великих містах, таких як Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Львів будуть користуватися ще менше людей. Відповідно, скоротиться кількість відвідувачів кафе, ресторанів та інших місць загального користування. А це, знову-таки, фінансові втрати для бізнесу.

Співробітники державної охорони перевіряють температуру журналісту в Офісі президентаФото: Getty images

«Закриття торгових центрів і місць масового скупчення людей, призведе до прямих збитків у сотні мільйонів доларів», — вважає економіст Євген Невмержицький. При цьому, за його словами, бюджет недоотримає податки. Крім того, постраждає не тільки бізнес, але й наймані працівники.

Додамо, що доходи багатьох людей, особливо тих, хто працює у сфері послуг, прив’язані до вироблення. Також далеко не всі роботодавці платять своїм співробітникам «білі» зарплати, а, отже, їх «тіньова» частина може зменшитися. Але багато з тих, хто працює, що називається, «в білу» також можуть постраждати. Обороти компаній будуть знижуватися, деякі з них перестануть виплачувати бонуси працівникам, скоротять їм зарплати, а хтось взагалі закриється, в результаті чого люди залишаться без роботи. Також у зоні підвищеного ризику – самозайняті громадяни, насамперед, працюють у сфері послуг, і які не можуть із-за специфіки їх діяльності працювати віддалено — наприклад, перукарі, фахівці салонів краси.

Тим не менш, як ні парадоксально, високий рівень «тінізації» української економіки може пом’якшити негативні наслідки карантину, сказав у розмові з «Апострофом» інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса.

За його словами, втрати від карантину будуть, але якими — прогнозувати зараз вкрай складно. «Набагато важливіше зараз – як сильно нам вдарять зовнішні чинники, а не те, що ми самі заборонимо. Зовнішні наслідки нівелюють всі внутрішні», — додав Фурса.

Цю точку зору поділяють і інші експерти.

«Якщо говорити про прямі втрати – скорочення виручки ресторанів, перевізників, організаторів заходів, то вони складуть близько 20 мільярдів гривень протягом одного кварталу (якщо обмежувальні заходи будуть продовжені на такий період). Але прямі втрати не так страшні, страшніше – непрямі втрати, пов’язані з падінням світової економіки», — сказав у коментарі «Апострофу» експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ.

За словами директора економічних програм аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолія Амеліна, за підсумками 2020 року ВВП України може скоротитися на 1-1,5% (для порівняння, в 2019 році ВВП, за попередніми даними, виріс на 3,2-3,3%, а в держбюджеті-2020 закладено зростання ВВП на рівні 3,7% — «Апостроф»). «Але, якщо уряд представить ефективний план дій, ми зможемо пройти цей криза не так болісно, як якщо б пустили все на самоплив», — сказав експерт виданню.

Автомобілі швидкої допомоги біля інфекційного відділення лікарні в центрі КиеваФото: Getty images

У пошуках стимулів

Але що може зробити влада? За словами Олексія Куща, на тлі застопорених переговорів з Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо нової програми фінансування, яка може скласти 5,5 мільярда доларів, Україна могла б попросити у фонду цільовий кредит обсягом 1-2 мільярди доларів на боротьбу з наслідками поширення коронавіруса. Адже, як відомо, МВФ оголосив, що виділить на боротьбу з захворюванням 50 мільярдів доларів: «Ці гроші можна направити на стабілізацію системи охорони здоров’я, технічне переоснащення, закупівлю обладнання, наприклад, апаратів вентиляції легенів, на фінансування вітчизняних виробників, що дало б, окрім іншого, імпульс для розвитку нашого фармацевтичного, біотехнологічного комплексу. З цього ж позики можна було сформувати цільову допомогу соціально незахищеним групам населення, тим же пенсіонерам (як відомо, найбільший відсоток смертей від коронавіруса становлять люди похилого віку – «Апостроф»).

Перед українською владою стоїть непроста дилема – з одного боку, життя та здоров’я людей повинні бути абсолютним пріоритетом, але тотальна заборона завдасть оглушливий удар по економіці, а разом з насувається світовою рецесією ефект може виявитися справді нищівним. Південна Корея, яка ще недавно займала друге місце в світі за кількістю хворих коронавірусом, не вводила драконівські обмеження, зосередившись на профілактиці, виявленні та лікуванні захворювання. Це дало результат — кількість нових випадків зараження різко скоротилося. Саме на це слід направити всі сили в Україні.

А для порятунку економіки потрібно виділити кошти для підтримки бізнесу, у тому числі індивідуальних підприємців. Принаймні, так роблять у країнах, в яких дбають про власних громадян.

Зокрема, держава має вжити заходів стимулюючого характеру, переконаний Анатолій Амелін: «Стимулювання споживання, стимулювання кредитування, створення програм імпортозаміщення, допомоги нашим експортерам. А головне під час кризи – збереження робочих місць, а в ідеалі – створення нових».

До речі, 12 березня Національний банк України (НБУ) в черговий раз знизив облікову ставку з 11% до 10% річних. Це має підтримати вітчизняну економіку і захистити її від рецесії, що насувається. Поки мова про дешеві кредити не йде, але це, безумовно, правильний крок на шляху стимулювання ділової активності в країні.

Віктор Авдєєнко, Апостроф