Росія напередодні 1917-го

Россия накануне 1917-го

Те, що відбувається зараз в Росії, все більше нагадує вітчизняні події столітньої давності. Ми немов зайшли на друге коло.

Вибух невдоволення, що призвів до революції 1905 року, за своєю природою схожі нашої Болотної. І в тому, і в іншому випадку суспільство вимагало права на політичне представництво, вирішивши, що існуючі державні інститути їх інтересів не відображають.

В обох випадках шокована масштабами протесту влада здала назад. Микола Другий спробував заспокоїти протестувальників, прописавши в Жовтневому маніфесті права і свободи, яких ті домагалися, а президент Медведєв оголосив про повернення губернаторських виборів і лібералізації законодавства, яке регулює питання партійного будівництва.

Одночасно були запущені мобілізаційні проекти на протилежному кінці політичного спектру. Імперія вивела на арену чорносотенців, нинішній Кремль — очолюваних Холманскіх «людей праці» з «Уралвагонозавода» та іншу Уклінну. Мобилизовавшиеся консерватори загнали країну в реакцію.

Стан громадської думки, тим не менш, тривожило уряду. Так, протести вдалося придушити, але ж любити владу люди більше не стали. Найбільш очевидним способом вирішити цю проблему здавалася «маленька переможна війна». Скориставшись подвернувшимися приводами, влади вплуталися в зовнішньополітичні конфлікти. Сто років тому з Німеччиною, зараз — з США і Європою.

Початковий сплеск патріотизму і згуртування навколо прапора, дійсно, відбулися, проте конфлікти виявилися більш затяжними, ніж передбачалося спочатку, а викликані ними народні позбавлення — більш сильними. В результаті патріотичні настрої пішли вниз, протестні — вгору.

Зараз все виглядає так, ніби Росія опинилася на часовому відрізку з тією ж політичною логікою, на якому перебувала у 1916-м.

Звичайно, не всяка історична паралель правильна, але і зовсім не проводити їх теж не можна. Все-таки на уроках минулого треба вчитися.