Ми впевнено повертаємося до настільки проклинаемым 90-м

Мы уверенно возвращаемся к столь проклинаемым 90-м

Коли багато разів за останні роки я починав говорити про те, що «оптимізація» медицини, закриття інфекційних відділень і лікарень ставить нас перед ризиком катастрофи, мене починали перебивати, збивати, звинувачувати в популізмі і питали — де ваша епідемія? Ось вона, рвонула, на жаль, я виявився правий. Якби коронавірус прийшов не в цьому році, а в наступному, цей сумний театр тривав би й сьогодні.

І що ми бачимо? Ті ж люди, що раніше скорочували і оптимізували, запевняючи нас у своїй правоті, починають гарячково виправляти власні помилки, вливаючи в виправлення набагато більше сил і коштів, ніж було б витрачено, якщо б ми не займалися всі ці роки знищенням медицини. І ніхто з них не вибачився, і ніхто не визнав свою минулу неправоту або не був покараний.

І з тієї ж самовпевненістю тепер вони починають вводити все нові жорсткі заходи, підвищувати штрафи і приймати жорстокі обмежувальні закони. Чого-чого, а батогах у нас ніколи не було нестачі.

Оскільки прав я був в оцінках епідемічної загрози, зроблю і ще одне пророкування. Зараз, закриваючи бізнеси і залишаючи населення практично без всякої підтримки, ми готуємо наступну катастрофу, яка рвоне вже найближчим часом. Коли мільйонам залишилися безробітними і без жодних перспектив у житті людей банально нічого буде їсти, платити за житло, за електрику або по кредитах.

Ми впевнено повертаємося до настільки проклинаемым 90-м і за рівнем життя, і станом державної інфраструктури і влади. Зараз влада сама, відмовляючи людям допомоги, підтримки, готує новий вибух, у порівнянні з яким епідемія здасться нісенітницею.

Ставлення до людей і дрібним підприємцям як на траві — стара засохне, проб’ється нова — неприпустимо і злочинно. Потрібно враховувати і старі, і нові помилки і рятувати те, що можна ще врятувати. Кожен день важливий, оскільки проблеми, вирішити які ще можна серйозними, але посильними заходами, у разі зволікання доведеться вливати набагато більше коштів і сил.

Андрій Нікулін, викладач філософії