«Чорні лісоруби» з Волині. В лісовій глушині від банд тікає навіть поліція

Ця кримінальна історія може мати продовження у художньому фільмі або навіть серіалі. У ній є все для хорошого бойовика: корумпована влада, село в глушині, куди боїться їздити поліція, погоні, зброю і навіть спалені джипи.

Місцеві вважають чорних лісорубів ледь чи не героями, які «беруть своє» у корумпованої держави.

Держава слабо бореться зі знищенням лісів

«Чорними лісорубами» прозвали всіх лісових браконьєрів, які полюють на вікові дуби, карпатські смереки та інші цінні породи дерев. Вони знаходять у лісі дерева кращої якості, крадькома зрізають, вивозять і продають на нелегальному ринку. Далі з них виготовляють, наприклад, дубові бочки для виробництва коньячних спиртів та інших дорогих алкогольних напоїв, або унікальну авторську меблі та різні цінні речі. Ареал незаконних вирубок досить широкий — від Карпат до Слобожанщини, від Волині до лісів столичного регіону, куди приїжджають незаконно різати віковий ліс навіть з Рівненщини.

Тут слід пояснити. Ліс можуть красти по-різному. Напівлегально: це коли біля лісництва є дозвіл на вирубку, але воно выздано з порушенням, або коли прикриваються санітарної або протипожежної рубкою, а рубають комерційну деревину. Також відзначимо, що в сучасному світі ліс росте для того, щоб його рубали і продавали — для багатьох країн це важлива галузь економіки. Але ліс потрібно рубати правильно, щоб він потім сам відновився, або його власники повинні висаджувати новий (деталі — в нашому довгому тексті).

В цій статті мова йде виключно про нелегальних рубок, на які немає ніяких документів.

Цей незаконний бізнес досить прибутковий, адже всього один куб такого дерева може коштувати близько 500 євро у заготівельників.

Лісові війни на Волині

Знайомитися з локальної проблематикою я почав у Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, де на мої не завжди зручні запитання щиро відповів Руслан Войцеховський, головний лісничий управління.

Він зізнався, що зараз вони мають дійсно серйозну проблему. На Волині діє організоване злочинне угруповання, яка системно займається крадіжками лісу. Ця проблема помітна на території Ківерцівського району, смт Цумань, де майже все покрито лісами. Серед лідерів угруповання — 4 або 5 чоловік досить молодого віку, близько тридцяти років.

Їм допомагають ще більше молоді хлопці, які виступають сторожами і інформаторами, а також допомагають перевозити і ховати деревину, частково її переробляти. Завдяки раціях і мобілках, на яких часто міняють сім-карти, вони оперативно тримають зв’язок між собою, попереджають про пересування поліції або лісової варти. Зрубаний дуб може залишитися в лісі — якщо запідозрять, що їх почули, або дерево можуть дізнатися лісники.

Зрізаний дуб. Фото надане «Волыньлес»

Працюють виключно електропили, вони майже безшумні. Мають певну кількість авто на європейських бляхах (позашляховики, мінівени та мікроавтобуси), які власноруч трансформовані під перевезення вкраденого лісу — виймають задні сидіння, переробляють багажні відділення.

Вкрадені і розпиляні дуби перевозять мікроавтобусами, щоб не привертати уваги. Фото надане «Волыньлес»

Фото tsn.ua

Тому відразу ріжуть ліс на метрові колоди, щоб далі досить швидко завантажитися і непомітно проїхати по будь-якій дорозі — це не вантажний автомобіль, який привертає велику увагу. А кожен джип або мінівен поліція теж не буде зупиняти — їх на дорогах тисячі. Діють «чорні лісоруби» швидко і продумано. Тому затримати їх важко. А якщо і зловиш «на гарячому» — машини кидають, тікають. Але тепер діють ще й нахабно: повертаються і палять машини.

З одного боку — знищують речові докази, відбитки пальців. З іншого — демонструють свою сміливість, залякують лісників. Так сталося на початку травня, коли вони спалили завантажений краденим деревом мінівен. Лісова варта спочатку помітила збиті замки на в’їзді в лісовий квартал, а потім і підозрілий автомобіль. Зупинити його відразу не вдалося, він вдарив авто майстра лісу і поїхав далі. Оголосили перехоплення, його вдалося зупинити на дорозі на краю лісу. Всі, хто був у машині, відразу втекли. Але незабаром до лісничого з помічниками під’їхала інша машина, з неї вийшов чоловік у балаклаві, після суперечки він вийняв зі свого авто пляшку з бензином, вилив її в салон мінівена і підпалив.

Потім було затримання ще одного автомобіля, джипа, який теж був завантажений краденим лісом. Його теж спалили злодії — повернувшись через деякий час.

Я прошу Руслана Войцеховського дати мені контакти кого-небудь з його підлеглих в районі, щоб я міг виїхати і безпосередньо поспілкуватися з учасниками тих подій. Все це виглядає дійсно дуже страшно і незвично, важко уявити, що хтось так відкрито не боїться йти проти закону. Але сподіваюся отримати більше деталей і фактів, тому далі дорога пролягає на Цумань.

Як-то ганялися за поліцією

Цумань — невелике селище міського типу, колишній районний центр, зовні нічим не відрізняється від інших селищ. Хіба тим, що дуже багато жителі пересуваються на моторолерах, мотоциклах і автомобілях з еврономерами — не дуже дотримуючись правил. Я зупиняюся в центрі міста, чекаю головного лісничого Цуманського лісгоспу Володимира Левосюка, а також Анатолія Дорошуку, голову Цуманської об’єднаної територіальної громади.

Вони під’їжджають одночасно, але спочатку маємо розмова з Анатолієм Дорошуком. Він розповідає про ту ж проблему з «чорними лісорубами», скаржачись, що ніхто не може зупинити їх. Живуть вони в основному в сусідньому селі Карпилівка, але є і в самій Цумані. І що характерно, розповідає мені голова ВІДГ, — коли, мовляв, хтось з представників закону чи влада намагається зупинити злодіїв, то їм на допомогу виходить все село. Блокують дороги, не дають затримати, захищають, ховають.

З одного боку, це зрозуміло — це ж їхні родичі, друзі, сусіди, однокласники. Така «громадська порука» в інших умов була б добрим прикладом, але порушується закон, і ця тенденція призводить до фактичного безвладдя в цих краях. Закон не працює, тут ніхто не боїться ні представників влади, ні поліцейських. І що ще гірше — на це з великим захопленням реагує молодь.

В їх очах «чорні лісоруби» є місцевими героями, месниками без страху і докорів сумління. Вони сміливо беруть з них приклад, допомагають їм, а в перспективі теж планують займатися тим же. Чому? Тому що ліс крадуть всі — і офіційно прикриваючись посадами, і неофіційно; це роблять родичі, сусіди, знайомі .. Так чому б не “взяти своє”?

Додамо, що з «взятого свого» не платяться податки, отже, суспільство не отримує коштів на дороги, школи тощо. Тобто парочка людей використовує загальний ресурс всіх жителів. Це навіть якщо відкинути шкоду, завдану природі.

Коли в містечку відбувається якесь свято, день села чи якийсь інший, — поліція туди свідомо не сунеться. Чому — тому що, як кажуть, «можуть відгребти». Це не жарти — траплялося, що розпалені молодики … ганялися на авто за поліцейськими, бо ті їм чимось не догодили.

Ніби підтверджуючи правдивість цих слів, на центральну площу селища вилітає чорний джип BMW, робить різкий розворот на 180 градусів і, скрегочучи гальмами, зникає за поворотом.

«Це вони?» — запитую у голови ВІДГ. Він ніяково опускає очі вниз, нічого не відповідає … Пізніше, у продовженні розмови, зізнається — майже 13 000 жителів територіальної громади і всього два дільничних (!), ще й один з них потрапив до лікарні з підозрою на коронавірус. Все, у мене більше питань немає …

Далі розмовляю з Володимиром Левосюком, головним лісничим Цуманського лісгоспу. Він додає деталей: мовляв, так, «чорні лісоруби» відчувають себе тут дуже вільно, а всьому причина — безкарність. Тому і відверто залякують працівників лісової варти — ось, наприклад, нещодавно зрізали болгаркою один із залізних лісових дорожніх шлагбаумів, привезли в село й кинули під воротами будинку одного із лісників. Натякаючи, мабуть, що їм перекрити дороги не вийде, а де живуть охоронці — їм добре відомо.

Чи стежать за рідними, переслідуючи їх на автомобілі ввечері. Про вибитих вікнах і словесні погрози і говорити нічого. Якби, каже Володимир Левосюк, хоча б одного з лідерів заарештували, довели провину і посадили — була б інша ситуація, інші б вже побоялися так цинічно поводитися. Володимир каже, що обласна поліція вже дуже серйозно зайнялася цим питанням, і це лише питання часу — вони повинні це припинити, вони повинні когось заарештувати. Відкрито дві кримінальні провадження, і вони помалу рухаються. Питаю — а не відкупляться чи «дубокрады» (він саме так їх називає у нашій розмові), поліція ж теж гроші любить? Каже що ні, не повинні. Це для них справа честі, тому що надто вже нахабно і цинічно діють «дубокрады».

Питаю, а скільки заробляють у них лісники офіційно? За які гроші ризикують? Відповідає — в середньому по лісгоспу офіційна зарплата становить близько 10 000 гривень в місяць. А скільки ж заробляють їхні опоненти? Куб доброго дуба коштує близько 450 євро, за раз вивозять по кілька кубів, а за день роблять по 3-4 ходки, а часом і більше. Тобто, якщо навіть розділити прибуток всіх учасників, то тільки з однієї «спецоперації» вони заробляють в день так, як лісник — за місяць.

Запитую у головного лісничого, не страшно за тих 400 доларів в місяць так ризикувати, адже живете поряд, і все може статися. Каже — так, це страшно, але вибору немає. Всі вже зайшло далеко, тепер ситуація проста — хто кого …

Але чи тільки за свою офіційну зарплату б’ються лісники? Тут варто зазначити, що офіційна зарплата — це все-таки стабільність і гарантована пенсія, на відміну від розбійницької торгівлі дубами. Плюс корпоративна солідарність зі своїми. Є й елемент міжвидової конкуренції, тому що в лісгоспах теж дерево крадуть, і ці обсяги — ще більше вражають. Треба поговорити з іншою стороною цієї запеклої сутички. Ситуація не виглядає однозначною, щось повинно бути.

Хто вони — банальні крадії або народні герої?

Мені вдалося знайти контакт одного з тих, кого називають «чорними лісорубами». І кого лісники підозрюють в організації цього злочинного угруповання — або, принаймні, одного з їх лідерів. Хоча сам Павло себе так не називає і каже, що його не варто до цього всього прив’язувати.

Власне, перший телефонну розмову з ним з самого початку не складався, адже на мої прямі запитання про спалених авто і крадіжку лісу Павло відповів бурхливо. Мовляв, питати про таке прямо вправі тільки суддя або прокурор, але не журналіст. Що його самого переслідують, погрожують проломити голову.

І що він знайшов на своїх машинах шість GPS-трекерів. Тобто, хтось незаконно відстежує його переміщення, і хто знає — може бути, я теж є ланкою в цій стеження за ним …

Беру паузу.

Але вже через кілька днів сталося те, про що мене попереджав Володимир, головний лісничий з Цумані. Поліція Волині здійснила 26 травня два десятки обшуків у 12 підозрюваних у Ківерцівському районі, в різних місцях. Вилучили холодну і вогнепальну зброю, балаклави і маски, різне спеціальне обладнання, патрони, багато простих мобільних телефонів та рації.

Тут і вище — фото Нацполиции

Також правоохоронці провели ряд обшуків на місцевих приватних пилорамах, виявили та вилучили там певну кількість деревини різних порід без документів про походження. Ну, а родзинкою на торті стало затримання мікроавтобуса Mercedes, водій якого перевозив дуб без документів — саме так, як це завжди робили «чорні лісоруби». Його нібито затримали для перевірки на причетність до незаконних схем.

Фото Нацполиции

Я відразу занепокоївся, чи не втратив я своє джерело інформації, і вирішив написати Павлу на Вайбер, не він був затриманий. І врешті-решт він почав відверто говорити. Ось що він мені розповів, далі пряма мова — пряміше якої вже і нема чого хотіти …

«Ні, Ігор, мене не затримали, у мене просто обшук був. І це була просто «показуха», вони так роблять кілька разів на рік. Вони просто приїхали на кілька пилорам, до людей, які їм не платять або не вважають за потрібне. І нас трохи пообыскивали, побачили якісь рації, які можуть використовуватися в таких цілях, як там, наприклад, викопати колодязь, яке там стеження …

І маячки, які вони там забрали — це ж це були, які вони ставили нам. Вони втратили за місяць шість маячків. Це ті, що на наші машини приліпили, от приїхали і забрали. Це вони такий піар зробили. Якщо б вони заїхали в дійсності на ті пилорами, де лежить до хріна-хринища краденого лісу, куди возить директор і продає, куди лісничий і лісник возить і продає — але на ті пилорами ніхто ніколи не заїжджає. Але скоро ми заїдемо туди».

«Вони на лісову сторожу витрачають дуже багато, але вона неефективна, не займається тією роботою, в якій у них прямі обов’язки. Їм покупляли машини, джипи, форму, повивчали їх усіх. Але це люди, які займаються тільки прикриттям вивезення лісу. Все, більше нічого. Ніякої іншої мети у них немає, вони сплять, коли їм треба охороняти, коли треба стежити за культурами, берегти ліс. Вони цього не роблять. І зрозуміло, що молодь дивиться на весь цей бєспрєдєл і хоче теж звідти свою копійку вирвати».

Далі я відповів, що безумовно розміщу всю інформацію, яку він мені дасть, без купюр. І Павло продовжив.

«Можна багато говорити, багато того, що ми бачимо. Вам потрібно три сторони почути нашу позицію, позицію поліції, лісгоспу. І людей ще треба послухати. Які дивляться на все це і просто плачуть. Є кілька людей, які з ними хочуть боротися. Зрозуміло, шо хтось для когось як кістка посеред горла. І починаються такі впливу, через поліцію, через різні там залякування монтировками і так далі … Розміщуйте куди хочете, але нічого ми не зробимо. Мені люди прийшли і чітко, ясно сказали, що «сховай сокиру війни», шо нічого не зробиш, систему не поламаешь. Але я кажу — а я спробую, я спробую!»

«Ось наприклад, є парк ” Цуманська Пуща, там взагалі нічого не можна робити. Навіть дрова збирати, це якщо по закону, і вони там не дають навіть дрова збирати. Так я прийшов до лісничого і я йому там відкопав більше 50 пеньків! Він там зрізає дуб, сантиметрів десять вниз у землю зрізає, а потім засинає пеньки зверху землею, а дуб забирає — і має гроші з того. Так крадуть ліс вони. Я їм ці пеньки відкопав, то вони все одно сказали, що то пеньки мої. Інакше як ти ті пеньки знайшов. А я кажу — можу їх знайти набагато більше, якщо захочу.

Адже це просто, йдеш по лісу і видно — поляна, воно як би все зростає порядошно, а потім бах — і просвіт, поляна. Береш шомпур і просто встромляють, шукаєш, бо знаєш, що там має бути. І так багато можна знайти, я за п’ять годин пройшовся по лісі і знайшов тих 50 пеньків. Лісова варта вже працює кілька років, 2 або 3, а що вона знайшла? Так нафіга та лісова охорона, якщо я за тиждень більше знайду і зроблю, ніж вона за три роки … Ось вам елементарне питання кожному з них, і вони моментально губляться …»

«Задайте питання лісничого, який за званням старше, ніж лісник, — а що в тебе робиться в обході? А він скаже, що «а я яким боком туди? Лісник матеріально відповідальний, то ви його питайте». Мовляв, це не його справа. Як ніби він там не працює в тій сфері. Він тільки командує лісником! Лісник — привези мені, зроби мені те, машину мені відремонтують! Тут один такий вже був директором таким, налагодив схему. Що лісник робить лісничому все, що той скаже. Ось машину треба ремонтувати, а той каже — а де я гроші візьму? Так той каже — так піди і в лісі знайди. Шо небудь зріж. І зроби мені машину, он там ключі в ній …

Ось навіщо тоді ця схема, якщо вона взагалі не працює на людей, на державу? Не працює на державу та їх банда …»

Я вдячний Йому за відвертість, але зазначу, що почав він говорити тільки тоді, коли правоохоронці його притиснули. Звичайно, ми не можемо на 100% довіряти кожному його слову, але і перевірити всі твердження ми теж не в змозі. Як і спростувати. Дії і досягнення лісової варти з моменту її створення — це тема окремої розмови, ця структура розкриває в межах своєї відповідальності досить багато порушень і злочинів проти лісу щорічно. Однак корумпованість, крадіжки і недбалість в лісовому господарстві не здається вигадкою чорного лісоруба, який вдягає маску «народного месника», адже кожен рік таких випадків розкривається і доводиться до суду поліцією, прокуратурою і СБУ не дуже багато.

На війні як на війні

Переглядаючи відео з спаленими авто, починаєш розуміти, що місця для компромісу не залишалося взагалі. Це справжня війна, і в ній навряд чи будуть переможці. Постраждають ті, хто законом уповноважений охороняти ліс, але чесно це робити не завжди хоче. Постраждають ті, хто не від хорошого життя краде ліс і вважає це правильним, тому що ті, хто охороняє ліс — крадуть ще більше. Страждає і сам ліс, тому що його різали, ріжуть і будуть різати — все.

Ці люди живуть у сусідніх селах або ж зовсім поруч. Чим закінчиться це протистояння, спрогнозувати важко, проте однозначно воно може привести до ще більш тяжких наслідків: кримінальним розборкам, каліцтв і навіть смерті.

Ігор Тихолаз, опубліковано у виданні ФОТОГРАФІЇ