Банки придумали росіянам нове обмеження по пластикових картках

Пандемія застала зненацька всіх: бізнесменів і простих роботяг, чиновників і банкірів. Якщо і є ті, хто вийдуть з коронакризиса на коні і в плюсі, то їх меншість. Перед нової економічної бідою всі рівні, але хтось все ж рівніше. Поки росіяни зводять кінці з кінцями, банки вирішили викопати між цими кінцями яму побільше. Фінансові організації обмежили клієнтам можливість йти в мінус, якщо закінчилися гроші на дебетовій картці. Така послуга називається овердрафт. Це щось на кшталт «обіцяного платежу» у мобільних операторів, коли по закінченню грошей на балансі клієнта не відключають від зв’язку, але на рахунку з’являється мінус, який потім покрити. Так от, на тлі пандемії банки більш ніж у два рази скоротили ліміти за овердрафтом. За підсумками травня піти в мінус по дебетовій картці можна було в середньому на 20,4 тис рублів, з’ясувало бюро кредитних історій «Еквіфакс». Ще в березні середні ліміти були на 60% більше, а в листопаді минулого року навіть доходили до 60 тис рублів. Крім того, кредитні організації в 8 разів скоротили видачу карток з опцією овердрафту порівняно з березнем, коли коронакризис тільки починався. Тепер все по-іншому. За три місяці населення і бізнес розорилися, доходи впали, а тому банки більше не вірять у платоспроможність клієнтів. Мовою банкірів це називається «зростанням кредитних ризиків». По суті, овердрафт для користувачів карток був вигідним кредитом, як правило, безвідсотковим протягом певного періоду банком – 60 або 100 днів. Однак тепер цю лавочку прикрили: негоже збіднілим росіянам витрачати гроші зовсім не збіднілих банків, та ще й мзду не платити!

Банки придумали россиянам новое ограничение по пластиковым картам

За статистикою, на 1 червня в обороті знаходяться 903 тис карт з опцією овердрафту. Сукупний ліміт по них становив 13,2 млрд рублів. Тобто, майже мільйон людей могли не боятися зганьбитися на касі магазину, якщо на вашій картці недостатньо коштів». Для когось можливість піти в мінус була і зовсім єдиним способом дотягнути до зарплати. Банк же з цього отримував лояльність клієнта і відсотки, якщо раптом держатель картки сильно прострочить повернення боргу. У кризу такі вдячні клієнти раптом стали найбільш небажаними: навіщо давати в борг без відсотків, якщо ці 13 млрд рублів можна прокрутити за ставкою 10% річних?

Читайте також:   Три району Красноярського краю знеструмлено через снігу та сильного вітру

Втім, у банків зараз теж не найвдаліший період. Їх головне джерело доходів – кредити – просідає. Пандемія змусила людей повернути наявні борги і остудила споживчий запал на оформлення нових. Стало більше і тих, хто не подужав повернення позики: зріс обсяг «поганих» боргів. Не щастить банкам і з додатковими джерелами доходів. В ім’я антикризової підтримки бізнесу влада обмежила комісії по еквайрінгу (той, що платить банкам компанія за кожну безготівкову купівлю), скасували «банківський роумінг», зробили тимчасово безкоштовними перекази в Системі швидких платежів. Нависає над фінансовими організаціями та загроза скасування комісій при оплаті ЖКГ. А ще це подразнюючу зобов’язання надавати відстрочки по кредитах втратили доходи компаніям і фізичним особам!

Банкірів вже настільки довели, що вони у відповідь пригрозили зробити платними обслуговування карт і навіть дзвінки в колл-центри. З такою пропозицією виступила Асоціація банків Росії. До речі, загроза цілком реальна. Зараз у Центробанку немає повноважень «бити по руках» банкам, якщо ті надумають нажитися на випуск карт і додаткові послуги. Правда, глава ЦБ Ельвіра Набіулліна обіцяла запросити такі повноваження в Держдумі, але це явно процес не швидкий.

Але так важко живеться банком насправді? Буквально днями прем’єр-міністр підписав постанову про субсидії банкам у розмірі 22,5 млрд рублів на пільгові автокредити. І це лише одна з багатомільярдних субсидій, яку банки отримають від держави на відшкодування недоотриманих доходів від кредитних відстрочок, нульових позик на зарплати та інших банківських заходів підтримки. Між тим, хвалені пільгові кредити та відстрочення не так вже просто отримати. Як показали «контрольні закупівлі» від міністра економічного розвитку Максима Решетнікова і бізнес-омбудсмена Бориса Титова банки схвалюють в кращому випадку третина заявок, а більшу частину просто ігнорують. Непривабливу статистику підтверджують і реальні історії бізнесменів, які розраховували на обіцяну допомогу, але отримували від банків відмови або відписки у відповідь на свою заявку.

Читайте також:   Засуджені за вбивство Нємцова звернуться до ЄСПЛ, заявила адвокат

У будь-якому випадку хто-хто, а банки на мілині не залишаться. В останні роки держава методично підгрібає під себе великі банки, націоналізуючи їх під виглядом санації. Найбільші з великих і так належать державі. Всі удари по банківському сектору, типу обмеження комісій за еквайринг – це лише легкі шльопанці від влади, більше схожі на погладжування. Якщо у лихварів щось і заберуть, то тільки для того, щоб потім дати більше. Гроші вирішують все, а у банків вони є і мають бути в надлишку.

 

Інна Деготькова

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *