Президентська кампанія в Росії ще не почалася, вона не оголошена, ще немає жодного висунутого кандидата. Крім одного, який сам себе висунув, оголосив збір коштів на цю не оголошену кампанію, відкриває офіси. Відзвітував, що за півроку витратив на весь цей цирк 96 млн. рублів, які йому нібито наприсылали жалісливі прихильники. Якщо до цього додати, що ця людина за законом не має права брати участь у виборах, то вся ситуація буде нагадувати або шахрайство, або фарс.
Але що про це напишуть «незалежні ЗМІ»? Притому і російські і західні однаковою мірою. Вони вперто називають Навального «кандидатом у президенти», хоча з куди більшим успіхом його можна називати «кандидатом в космонавти». В космос він ще може полетіти, а ось у виборах президента 2018 року брати участь точно у нього не вийде. Чомусь журналісти не звертають увагу на реальність, вперто називаючи «кандидатом», людини, що не має права на вибори, в умовах, взагалі не оголошених виборів? Відповідь проста – замовлення. А замовлення дають ті, хто будує плани і визначає події у світовій політиці. Де Росія грає одну з головних ролей. Причому в будь-якому варіанті – якщо не грає сама, то обов’язково грають її. Осторонь не залишитися – величезна територія, маса копалин, води, ліси. І межа – з одного боку з Європою, з іншого з Китаєм.
Тому внутрішні події в Росії не тільки цікавлять Захід, але активно їм проектуються і подготовляются. Президентські вибори, вибори взагалі, як показує досвід багатьох країн, дуже вразливе час для держави.
Але повернемося до нашого «героя»? Чому західні ЗМІ називають його «альтернативою Путіну», його головним суперником? Навіщо розкручувати у світовій пресі фігуру, яка на вибори не може піти за законом? Створюючи ілюзію за кордоном, що Навальний вже балотується? Це не просто театр абсурду, це покроковий план. І цілі такого плану дуже серйозні.
Кінцева мета – це дискредитації президентських виборів 2018 року і їх підсумків. Згадайте, що в травні 2012 року Захід і його агенти впливу, включаючи «кандидата» Навального, намагалися навіть після виборів, підведення підсумків, зіпсувати інавгурацію і всіляко намагалися пролити кров. Влаштувати тисняву, «раптом» … присівши на мосту під час дозволеного мітингу, провокуючи бійки з поліцією і отримавши в підсумку кілька «болотних в’язнів».
А тепер поміркуємо, як наші «партнери» на цей раз будуть намагатися досягти своїх цілей. Варіантів тут може бути кілька.
<ol>
</ol>
Підіб’ємо підсумок: якщо ви бачите, що провадяться абсурдні дії, якщо бачите що той, хто не може за законом брати участь у виборах, вже каже, що він «відкриває передвиборчі штаби» – задумайтесь про кінцевої мети цього абсурду. До речі, сам Навальний, вже, схоже, почав замислюватися. Коли в одному з інтерв’ю не виключив можливість самого сумного розвитку подій.
По ходу справи хочу зауважити, що навіть порушення закону або його несподівана зміна, яке дозволить Навальному брати участь у виборах, нічого в цьому розкладі не змінить. Виграти вибори у багатонаціональній країні з гаслами «Досить годувати Кавказ» (які були зовсім недавно!) і «за легалізацію одностатевих шлюбів, легких наркотиків і необмежену свободу слова» просто неможливо. Навіть якщо не брати в розрахунок людські, розумові і всі інші якості «кандидата», які вкрай слабкі. Перемогти неможливо, а от кричати про «вкрадені голоси», використовуючи весь арсенал «кольорових революцій» можна.
У цій ситуації труп кандидата, про якого прожужжали всі вуха західному обивателю протягом року, як раз підтвердить і підігріє всі висновки «незалежних ЗМІ» про «кривавий режим» і «страшної Росії».
Провокація – це улюблений метод Заходу. Провокації з «сакральною жертвою» були організовані в останні роки неодноразово. У спробах дискредитації Росії і Ст. Ст. Путіна особисто, вже було кілька показових вбивств, які потім надактивно розкручувалися західною пропагандою.
<ol>
</ol>
Додамо до цього ще й Бориса Березовського, якого повісили на шарфику у ванні його куратори з Мі-6, коли він почав намагатися вести свою гру і навіть написав листа Путіну, не узгоджене «британськими партнерами».
Коли смерть «опозиціонера» приносить більше політичних дивідендів, ніж його діяльність, його західні куратори приносять його в жертву.
Бережіть Навального!