Рятуючи життя побратимів, від ворожих мін загинув командир взводу Тарас Матвіїв

10 липня близько 20-00, позицію, якою командував молодший лейтенант Матвіїв Тарас Тарасович, в районі села Троїцьке, Попаснянського району – атакували окупанти. Били зі 120 мм мінометів. Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє вояків. Бліндаж загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу побратимам – витягнув двох своїх бійців назовні і відніс в безпечне місце. В цей час ще одна міна впала на позицію і осколками смертельно поранила Тараса.

Матвіїв Тарас Тарасович народився 18.02.1989 року на Волині, після закінчення середньої школи у 2006 році вступив на навчання до Львівського національного університету імені І.Франка, який закінчив у 2011 році, здобувши фах журналіста. Працював на телеканалах Києва та мас-медіа Львівщини. Коли почався Майдан, зрозумів що однієї журналістики йому замало. У 2013-2014 роках був учасником Революції Гідності. Згодом, разом з групою активістів, розшукував безвісті зниклих майданівців. З початком російської агресії допомагав війську. Наприкінці 2014-го усвідомив, що йому замало лише волонтерської діяльності, збору коштів і ресурсів. Поставивши собі за мету потрапити у Збройні сили або ж до лав добровольців. Навесні 2015 року вступивши до лав окремої частини добровольчої «Карпатська Січ» і обороняв наші позіції в Пісках, Водяному, Опитному, Первомайському. Пізніше був обраний депутатом Жидачівської районної ради на Львівщині, але його все одно тягнуло на фронт – Тарас не міг пробачити ворогу за загиблих товаришів. З вересня 2018 року вступивши на курси лідерства Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, щоб стати офіцером Збройних сил України. У 2019 році напрямків для подальшого проходження військової служби до 24 ОМБр імені короля Данила.

Волонтер і доброволець, депутат і громадський діяч, журналіст і майданівець, активний і небайдужий громадянин нашої країни та справжній офіцер – це все про нашого Тараса, який назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Читайте також:   В Києві на Водохреща на станції «Гідропарк» відкриється ще один вхід

У квітні цього року, нємов заповіт на своїй сторінці у соціальній мережі фейсбук, Тарас написав:

«Прошу. Не віддавайте свої свободу і права через паніку та страх. Потім їх доведеться повертати кров’ю»

А про свій військовий вибір Тарас говорив:

«В мене не стоїть ціль дорости до генерала. В мене ціль на своєму рівні, як командира взводу, просто працювати якісно, робити максимально все залежне від мене, виконати свій обов’язок до останку і «віддячити» противнику за всіх товаришів яких я втратив»

Командуванням частини та побратимами Тараса ініційовано процедуру подання молодшого лейтенанта Матвіїва Тараса Тарасовича на звання Героя України, яке він заслужив по праву.

Також Тарас вів власний блог. Подумки побути з ним поряд Ви завжди можете за посиланням:

Вічна пам’ять тобі, Герою України!

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *