Росіяни проїли останні гроші

Россияне проели последние деньги

Відновлення російської економіки після коронавирусного карантину закінчилося ледь розпочавшись.

Російські споживачі знову скорочують витрати після сплеску відкладеного попиту, що накопичився за час пандемії.

Почавши витрачати в червні, до кінця липня громадяни купували навіть більше, ніж у минулому році, але весь споживчий запал вичерпався в перші дні серпня.

Загальні витрати росіян за тиждень з 27 липня по 2 серпня знизилися на 0,9% рік до року, підрахували аналітики Ощадбанку. При цьому витрати на салони краси обвалилися на 20,6%, на бари і ресторани – на 24,9%, а у сфері розваг – майже вдвічі.

Яма витрат могла б бути ще глибше (-6%), якби не допомога від держави, пишуть аналітики банку. Уряд витратив 250 млрд рублів на допомогу по безробіттю й виплати на дітей, але до кінця липня ці гроші, схоже, були проїдені без залишку.

Індекс споживчої активності до початку серпня опустився до 73 пунктів з липневих 76,5 пункту (у минулому році – 82 пункту), і «органічне відновлення витрат домогосподарств завершилося», констатують в банку.

Аналогічну картину показують дані «Ромира»: витрати з 27 липня по 2 серпня впали на 3,4% відносно попереднього тижня і 2,6% рік до року. В середньому кожен споживач витратив 4394 рубля – менше, ніж в будь-яку з пост-карантинних тижнів.

Слідом за гаманцями споживачів спорожніли рахунку бізнесу. Динаміка фінансових потоків в економіці, яка в липні виходила на докризовий рівень, знову почала різко погіршуватися, випливає з оперативної статистики ЦБ.

За тиждень 27 по 31 липня обсяг вхідних платежів був на 11% нижче «нормального» рівня (без урахування сировинного і бюджетного сектору). Тижнем раніше відхилення становило мінус 4,7%. При цьому у споживчих галузях спад прискорився з 2,4% до 8,1%.

Читайте також:   Нафтовий танкер ОАЕ піддався диверсіям на Близькому Сході

Дані говорять про те, що відновлення економіки «носить нерівномірний і нестійкий характер, <…> що може бути пов’язано з вичерпанням ефект відкладеного попиту, а також з впливом вторинних ефектів від обмежувальних заходів», констатує центробанк.

Люди могли б витрачати, якби вірили в майбутнє. Але незважаючи на заяви влади про те, що криза пройдено «гідно», населенню і бізнесу надана «безпрецедентна» допомогу, а економіка швидко відновиться і вже в 2022-му році зробить довгожданий ривок до 3-процентного зростання, – зарядити оптимізмом не вдається майже нікого.

Дані Центру кон’юнктурних досліджень ВШЕ свідчать: у червні 43% росіян скаржилися, що за минулий квартал їх матеріальне становище погіршилося, при цьому тільки 10% вважають, що в найближчі 12 місяців ситуація почне виправлятися.

74% респондентів констатує «негативні» зміни в економіці, а в поліпшення через рік вірять лише 18%.

Індекс оцінки перспектив економіки Росії за підсумками кварталу впав до мінус 20%. Це найгірше значення за останні 11 років, що нижче показників 2015-16 роках, зазначає директор Центру кон’юнктурних досліджень ВШЕ Георгій Остапкович.

За підсумками другого кварталу Росстат зафіксував падіння реальних доходів населення на 8% – рекордне з 1999 року. І чекати їх відновлення не доводиться. «Високий рівень невизначеності змусить великі компанії оптимізувати витрати (в тому числі на співробітників), що надасть додатковий тиск на доходи населення у 2020 році», – попереджає головний економіст Альфа-банку Наталія Орлова.

Збіднілих споживачі – це загроза бізнесу, продовжує вона: зараз приблизно 25% торгових центрів знаходяться під загрозою закриття, якщо не отримають доступ до додаткової допомоги від держави.

Опитування показують, що найбільший песимізм демонструє вікова група 30-49 років, а це основа середнього класу, найбільш продуктивна частина населення, яка витрачає не тільки за себе, але й за інших, фінансуючи витрати дітей і літніх, вказує Остапкович.

Читайте також:   У Києві почала роботу місія економічного розвитку Всесвітнього банку

З-за «демографічної ями» ця група вже скорочується чисельно; якщо ж люди почнуть ще й знижувати споживчу активність «з лагом у рік-півтора це завдасть серйозного удару по економіці країни <..> з подальшим падінням продуктивності праці і технологічним застоєм», попереджає експерт.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *