Анатомія чуток: вибори без політиків, економіка без грошей

Анатомия слухов: выборы без политиков, экономика без денег

Кремль ніяк не може погасити хабаровские протести, побоюється осіннього голосування і всіма силами відтягує новий обвал рубля.

Новинам з Хабаровська шукають заглушку

Останні опитування всіх основних соціологічних компаній, яким можна хоча б умовно довіряти, демонструють, що зростання інтересу росіян до подій в Хабаровському краї стабільно зростає. За даними ФОМ, з початку липня інтерес до йде там народним протестам проти арешту колишнього губернатора Сергія Фургала виріс настільки, що главою темою це стало вже для 20% опитаних. «Левада-Центр» повідомляє, що за подіями в Хабаровську «уважно стежать» 26%, а обізнані про ситуацію там і зовсім більше 80%. Росіян.

З урахуванням інформаційної політики державних ЗМІ, які роблять вигляд, що нічого незвичайного в Хабаровську не відбувається, зрозуміло, що більшість цих людей отримують інформацію не з традиційних медіа: телевізора або, скажімо, газет, які в Росії давно вже майже ніхто не читає, а з інтернету.

Із цим, найімовірніше, пов’язані чутки про те, що влада шукає виконавців на великий інформаційний замовлення — зміна порядку денного в Рунеті. З тим, щоб відсунути відбувається в Хабаровську на задній план. Тут гарні всі засоби. Це може бути «бандерівський шабаш» у «братній Білорусії», яка чиновників, відповідальних за російську внутрішню політику, в реальності явно хвилює набагато менше, ніж Далекий Схід. Або, наприклад, чутки про другу хвилю коронавіруса і підготовки до неї, які буквально заполонили Рунет в перших числах серпня.

До речі, історія з чутками щодо «другої хвилі» COVID-19 змушує припустити, що замовлення на «зміну порядку денного» в Рунеті вже роздані, причому ще в кінці липня, а зараз почалася активна робота. Якщо це так, то виходить, що влада знову стратегічно нічого не планують і вирішують тільки короткострокові завдання. Адже явно не приймається в розрахунок, що страшилки про другу хвилю епідемії можуть налякати багатьох росіян і викликати бродіння в умах, причому, теоретично, навіть помітно більше, ніж хвилювання в Хабаровському краї.

Між тим, зростання числа стежать за Далеким Сходом у «великої» Росії свідчить про ще однієї важливої тенденції, яку владу в своїх сьогохвилинних політтехнологічних іграх, схоже, знову недооцінює. Мова про перетворення все більшої кількості людей з телеглядачів у інтернет-користувачів. Звичайно, це може бути тимчасовим явищем або ж тенденцією, яка стосується пошуку даних тільки по одній темі. Але не можна виключати, що багато з тих, хто змінив свій головний джерело отримання інформації, до «блакитних екранів» вже не повернуться.

А це значить, що поки влада вирішує проблему «зміни порядку», хабаровские протести в той же час змінюють в цілому структуру інформаційного споживання російського суспільства. Що неминуче буде мати далекосяжні наслідки.

Єдиний день без голосування

Регіональні і місцеві вибори 2020 року відбудуться без участі опозиції. Як кажуть, Кремль дав команду не реєструвати ніяких, навіть умовно опозиційних кандидатів. В стоп-лист потрапили безліч представників КПРФ, хоча раніше ця партія вважалася ідеальним спаринг-партнером. Судячи з усього, тепер на цю роль, вдало скориставшись хабаровським прецедентом, висувається ЛДПР. Хоча є, звичайно, питання, чи не почнуть її кандидати у випадку несподіваної перемоги при голосуванні «за будь-якого, крім представника „Єдиної Росії“», грати за своїми правилами, як це зробив Сергій Фургал.

У Челябінській області список партії «Яблуко» забракували «за підписами», серед яких 22% визнано недійсними. У Ленінградській області відмову в реєстрації отримав кандидат від КПРФ Вадим Гришков, не набрав, за офіційною версією, необхідної кількості підписів муніципальних депутатів. Та ж причина відмови у кандидата від КПРФ і в Комі. Виборча комісія тут зареєструвала на засіданні в четвер чотирьох з п’яти висунутих для участі у виборах глави регіону кандидатів, відмовивши в реєстрації депутату Держради Комі Олегу Михайлову (КПРФ), у якого 16 підписів муніципальних депутатів визнали недійсними.

Ще цікавіше в Іркутській області, де в день реєстрації від участі у виборах відмовився кандидат КПРФ, яку, до речі, представляв попередній губернатор регіону. Ну і сама показова історія, звичайно, в Архангельській області, де керівник громадського руху «Російський Північ» Олег Мандрыкин, висунутий «Яблуком» і підтриманий громадською коаліцією «Стоп-Шиес», не минув, за версією влади, муніципальний фільтр для участі у губернаторських виборах.

Як вже підрахувала глава Центрвиборчкому Елла Памфілова, на вибори глав регіонів висунуто по всій Росії 147 кандидатів, 73 з них зареєстровані, 37 кандидатам відмовлено в реєстрації, 10 знялися самі. По решті рішення будуть винесені до 9 серпня. Памфілова сказала, що головна причина відмов у реєстрації — відсутність необхідних документів. І це дійсно так, але тільки для тих, хто і без того не збирався балотуватися. Тих же, хто намагався прорватися через кремлівські фільтри, «рубали» за допомогою «неправильних» підписів.

Виходить, що як таких серйозних виборів в регіонах 13 вересня не очікується. Опозиції на них практично немає, причому не тільки на губернаторському, але навіть і на муніципальному рівні. Єдина можливість — це повторення хабаровського прецеденту з обранням Фургала. Але, як ходять чутки, для того, щоб цього не сталося, в проблемних регіонах вже працюють політтехнологи, надіслані президентською адміністрацією. Причому ця діяльність ведеться без урахування думки місцевої влади, оскільки запрошення цих «фахівців», як кажуть, було одним з обов’язкових умов для місцевого начальства, який бажає продовжити свої повноваження.

Капітал біжить з «зони Ru»

Гроші витікають з Росії весь 2020 рік, але, як повідомляється, в серпні цей процес помітно прискорився. Нарівні з подорожчанням золота, і почався відтік капіталу з фондів, що займаються інвестуванням у російську економіку, що не цілком звичайна тенденція для т. зв. «ризикованих ринків».

У самій Росії вперто ходять чутки про швидкий обвал курсу рубля на тлі поглиблення масштабної рецесії економіки, яка розпочалася ще навесні у зв’язку з коронакризисом. Національна валюта і так поступово просідає, але втеча з «зони Ru» підстьобують чутки про повну штучності нинішньої ситуації. Нібито влада всіма силами відкладали початок кризи, щоб без перешкод провести плебісцит з Конституції, а тепер вирішили, якщо вийде, протриматися ще трохи — до Єдиного дня голосування.

Ну а до кінця вересня економіка за песимістичними прогнозами почне розсипатися на очах. Тому капітали і тікають з країни. Психологічні фактори щодо Росії, схоже, стали набагато важливіше так званих «об’єктивних економічних».