Майбутнє російської економіки: застій 2.0

Будущее российской экономики: застой 2.0

Російська економіка зростає, але це зростання обумовлене в основному цінами на нафту, зазначають експерти Центру розвитку НДУ ВШЕ. В такому зростанні немає заслуги уряду. Навпаки, економіка стає все більш державної. Експерти заговорили про нову стагнації. Другий за короткий термін — після кризи 2008 року. Економісти не виключають в найближчі рік-два догляду російської економіки в рецесію.

Центр розвитку НДУ ВШЕ проаналізував, як розвивалася російська економіка (промисловість і споживчий сектор) за перше півріччя. Висновки, які містить бюлетень «Коментарі про державу і бізнесі» (КДБ), не відрізняються оптимізмом. З одного боку, ВВП зростає, з іншого боку, це зростання забезпечено факторами, які або вичерпані, або слабо залежать від зусиль влади.

Більш того, вірогідність цього зростання не завжди вдається коректно оцінити. Якщо зростання ВВП у четвертому кварталі минулого року і в першому кварталі 2017-го багато в чому базувався на підвищення нафтових цін і тому був очікуваним, то за рахунок чого відбулося зростання у другому кварталі, не цілком зрозуміло, враховуючи, що нафта знизилася з $53 до $48 за барель, відзначають автори бюлетеня.

«Дані по промисловості і, особливо, оптової торгівлі не відрізняються достовірністю, а індекс виробництва базових галузей і без того не дозволяє точно оцінювати динаміку ВВП», — повідомляє в огляді Микола Кондрашов. Джерелом зростання могли послужити інвестиції, запаси підприємств і, можливо, зовнішній попит, хоча дані ФМС це не підтверджують, додає експерт.

Зростання в межах статистичної похибки

У разі збереження темпів зростання ВВП на рівні другого кварталу зростання російської економіки за рік становитиме 1,9%. Хоча консенсус-прогноз Центру розвитку ВШЕ поки що залишається на рівні 1,4%. Тим не менше можна вважати, що російська економіка впевнено відірвалася від «дна» і подолала майже три чверті шляху від нижчої точки кризи (другий квартал 2016 року -3,4% до рівня 2014 року) до рівня 2014 року. Але щоб досягти рівня 2014 року, економіка має зрости ще на 0,9% щодо другого кварталу 2017 року.

В наступному році і наступні роки динаміка ВВП, ймовірно, буде менш оптимістичною, ніж у поточному році, враховуючи, що «успіхи» російської економіки базувалися в цьому році за рахунок 20-процентного зростання цін на нафту, додає Кондрашов.

Найбільш імовірним сценарієм на найближчі місяці буде «слабоположітельная динаміка». «Зведений випереджаючий індекс трохи виріс в порівнянні з попереднім місяцем (1,4% у липні проти 0,6% у червні), але якісно картина змінилася мало», — говорить економіст Центру розвитку Сергій Смирнов.

Експерти з академічного середовища зазвичай використовують дуже коректні визначення: «відсутність якісних змін», «слабоположітельная динаміка» тощо. А, по суті, мова йде про застій в економічному зростанні.

Все росте, але нічого не змінюється

Експерти РАНХиГС теж наводять цифри, що свідчать про зростання, наприклад, у сфері кредитування фізосіб. За їхніми підрахунками, у першому півріччі кредитування зросла з 2,5 трлн до 4 трлн руб. По ідеї, зростання кредитування — це одне з свідоцтв про вихід з кризи. Але в коментарях до цих цифр миготять такі оцінки, як «стагнація», і мова заходить про зниження кредитної активності домашніх господарств.

Та ж історія з біржовими індексами. Індекс РТС зростає. Порівняно з липнем минулого року він виріс досить помітно — на 8,6%, зазначають у Центрі розвитку. Завдяки цьому учасники фондового ринку дивляться на найближчі перспективи російської економіки «більш оптимістично, ніж рік тому».

Але насправді привід для оптимізму дуже умовний — ефект низької бази. «Ефект бази» зараз створює кілька більш оптимістичну картину, ніж вона є насправді», — говорить Смирнов з Центру розвитку.

Крім того, оптимізм, пов’язаний з біржовим індексом, продиктований зростанням цін на нафту. Але в цьому немає «заслуги» ні уряду, ні бізнесу. Нафта подорожчала, і російська економіка всього лише отримала нову порцію допінгу, додає Смирнов.

Сама собою економіка не зросте

З квартального опитування експертів, проведеного Центром розвитку, щодо бачення перспектив російської економіки в 2017-2018 роках і до 2023 року, випливає, що не виключена навіть рецесія. В перспективі декількох років.

А поки все говорить на користь уповільненого зростання ВВП, з пониженням його темпу. Порівняно з попереднім опитуванням, яке проводилося в першій половині травня 2017 року, прогнозні оцінки змінилися мало. Найпомітніше зміна — збільшення прогнозного темпу зростання ВВП у 2017 році з 1,1 до 1,4%. За рахунок зростання цін на нафту.

Що стосується більш віддаленої перспективи, то консенсус-прогноз по зростанню ВВП виявився, навпаки, дещо менш оптимістичними, ніж раніше: в середньому 1,8% проти 2% в рік. Але це дало привід експертам заговорити про рецесію.

«Вірогідність нової рецесії в 2019-2020 роках деякі експерти оцінюють досить високо (близько 45%).

При цьому прогнозисти сумніваються в тому, що досягнення Банком Росії свого інфляційного таргету так змінить макросреду, що економічне зростання «сам собою» поступово набере чинності», — говорить Смирнов.

Він припускає, що цей песимізм, можливо, пов’язаний з погіршенням перспектив зовнішньоекономічних Росії в умовах нових санкцій, а також продовженням експансії держави в економіку, скорочує простір для підприємницької активності.

Компенсаційний зростання

Про неминучість стагнації в економічному зростанні свідчить і огляд розвитку російської промисловості в липні 2017 року, підготовлений центром кон’юнктурних досліджень Інституту статистичних досліджень та економіки знань (ИСИЭЗ) НДУ ВШЕ. Наведені дані базуються на результатах опитувань керівників 3,2 тис. великих і середніх промислових підприємств з 82 суб’єктів РФ на основі даних Росстату.

Виходячи з узагальнених думок можна констатувати, що промисловість, зокрема обробна галузь, в цілому впевнено розташувалася в зоні стійкого низького економічного зростання», що гарантує відсутність економічних провалів і забезпечує досить спокійну ситуацію на ринку праці, включаючи рівень заробітних плат, говориться в огляді.

«Однак подібна модель розвитку вітчизняної промисловості практично виключає вихід галузі в найближчі півтора-два роки на темпи зростання близькі до середньосвітовими (3-3,5%), поки не виявляться перші результати фундаментальних економічних реформ, включаючи, в першу чергу, управлінську, структурну і податкову».

Головними проблемами, лимитирующими сьогодні перехід галузі до впевненого стійкого зростання, експерти називають обмеження за попитом, низьку продуктивність праці, незбалансований державний бюджет, повільне відновлення реальних наявних грошових доходів населення, підвищений фон економічної та геополітичної невизначеності.

Автори огляду стверджують, що сьогоднішні успіхи промисловості — це всього лише «компенсаційний зростання, відновлення втрати попередніх років». А щоб вийти на обсяги промислового виробництва 2012 року буде потрібно як мінімум ще рік, а за окремими підгалузями, наприклад, виробництва машин та устаткування або виробництву будматеріалів, ще більш тривалий період.

Нагадаємо, 2012 рік був останнім, коли промисловість у цілому зростала (на 3,4%), а її обробляє сегмент продемонстрував річне зростання на 5,1%. Потім починаючи з 2013 року промисловість перейшла до стагнації, а в 2015-му увійшла в рецесію (- 3,4%).

Зусилля уряду по стимулюванню економіки не можна визнати достатніми, так як вся робота йде на рівні «трохи». «Якщо уряд зможе подолати сором’язливість і забезпечить режим максимального сприяння новим виробництвам, то Росія цілком зможе прискорити своє зростання до 3-5% в рік», — вважає аналітик «Відкриття Брокер» Андрій Кочетков.

За його словами, потреба в такому режимі сприяння є в таких галузях, як електроніка, легка промисловість, комунікації, транспорт, інфраструктура.