Без роботи і надії: стала відома доля воюючих на Донбасі росіян

Без работы и надежды: стала известна судьба воюющих на Донбассе россиян

Росіяни, які приїхали в зону АТО на Донбас воювати проти українців, що повертаються додому невизнаними “ветеранами” з важкими травмами, а також входять в різні угруповання, які не дають їм об’єднатися.

Приміром, російський доброволець Андрій Камаєв приїхав в український фронтовий місто в кінці вересня 2014 року. Однак його мрія про військову славу розбилася з тріском 1 лютого 2015 року. Тоді Камаєв слідував за колоною танків, яка атакувала території, поблизу стратегічного і підконтрольного тоді Україні міста Дебальцеве. Позаду нього вибухнула міна, роздрібнивши частину лівої ноги.

Росіянина доставили в сусідню лікарню, але без необхідних медикаментів у Камаєва розвинулася гангрена. Лікарі були змушені ампутувати йому решта ноги до стегна.

Йому вдалося вижити, на відміну від багатьох інших російських добровольців, які приїхали в Україну воювати. Повернувшись в Санкт-Петербург, Камаєв пересувається на милицях і намагається звикнути до цього.

Без работы и надежды: стала известна судьба воюющих на Донбассе россиян

Фото: Андрій Камаєв / Радіо Свобода

Такі російські “ветерани” не повернулися героями. Більшість отримали на все життя шрами – фізичні і психологічні. Вони не мають пільг, їм не вистачає робочих місць – багато ледве зводять кінці з кінцями. Більше того, вони розділені на різні підгрупи по ідеології і бачення стратегії. Це не дає їм об’єднатися і бути почутими.

Деякі з них входять в “Союз добровольців Донбасу”, яку очолює колишній ватажок угруповання “ДНР” Олександр Бородай. Ця група тісно пов’язана з Кремлем завдяки Владиславу Суркову (радник президента Росії Володимира Путіна. – Ред.), якого називають куратором цього конфлікту.

 

Ще одна організація – “Рух Новоросії”. Її очолює російський полковник Ігор Гиркин (Стрільців), який командував угрупованнями бойовиків в перші місяці війни. Однак його багато російських добровольців сприймають як зрадника з-за того, що він відступив і не повів їх на Київ.

У Санкт-Петербурзі існує організація “Ветерани Новоросії”. Назва цього союзу, за задумом, спирається на визначення ще імперської епохи і включає більшу частину сучасних територій південної та східної України.

Члени цієї організації допомагають іншим добровольцям, які воювали або ще воюють в Україні, адже часто це розчаровані і розгублені люди, які не впевнені в завтрашньому дні.

Такі люди не отримують державної підтримки. Часто вони живуть на жалюгідну державну пенсію, яку отримують не по військовій службі, а по інвалідності.

 

Добровольці відчувають себе покинутими в Росії. Можливо тому, що їх і спочатку не визнавали. По суті, Росія сформувала з добровольців велику і потужну “армію-посередник”, що дозволяє Путіну зберігати “правдоподібне” виправдання того, що регулярна армія Російської Федерації не бере участь у конфлікті на території чужої держави. Між тим, добровольці з цього фактично нічого не отримують.

В організацію “Ветерани Новоросії” входять три тисячі осіб, інші ж організації не призводять статистики. Проте загальна кількість таких добровольців-росіян невідомо.