Чи варто ходити на конкурсний відбір на державну службу в АРМА, якщо ти не «свій»

Я завжди скептично ставився (-лася) (не хочу, щоб серед документів конкурсантів можна було вистежити, хто писав) до конкурсних відборів на посади державної служби через їх непрозорість та закритість.

У минулому, 2021 році мені випала можливість взяти участь у конкурсному відборі на посаду державної служби категорії «Б» в Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Державний орган цікавий і потрібний.

Пройшовши два етапи (тестування на комп’ютері, співбесіда з конкурсною комісією), не дійшовши до етапу співбесіди з т.в.о. Голови АРМА з метою визначення переможця (коли обирається до трьох претендентів), хотілося б поділитись враженнями про те, як проходив конкурс і ті дивні моменти, які я помітив (-ла) під час конкурсу.

Закритість етапу співбесіди.

Пункт 23 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 допускає можливість під час проведення конкурсу на зайняття посад категорій «Б» і «В» за рішенням конкурсної комісії здійснювати відео- або аудіофіксацію.

АРМА не Державна служба статистики і не Пенсійний фонд (при всій моїй повазі до цих шанованих державних органів). АРМА – це орган, який управляє активами вартістю сотні мільйонів доларів. Якщо в реєстрі декларацій чиновників порівняти розміри заробітної плати працівників АРМА із заробітними платами працівників міністерств, то заробітна плата працівника АРМА категорії «В» відповідає заробітній платі міністра, який входить до складу Кабінету Міністрів України.

Під час моєї співбесіди із конкурсною комісією не велась її відео- або аудіофіксація як етапу конкурсу. Таких відео із проведеними співбесідами звісно немає на Ютуб-каналі АРМА.

Такий підхід є сумнівним. Існують підозри, що в АРМА не хочуть, щоб суспільство бачило, хто і як із учасників конкурсу відповідали на співбесіді. Щоб не дай Бог, не було помітно, що особа, яка в подальшому виграла в конкурсі, навіть без кілька секундної підготовки з легкістю відповідала на запитання, які їй задають члени конкурсної комісії. Що могло б означати зарядженість одного певного кандидата.

2. Розв’язання ситуаційних завдань для керівників Управлінь та відділів – не потрібні.

Пункт 41 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 допускає, що розв’язання ситуаційних завдань може здійснюватися кандидатами на зайняття посад державної служби категорій «А» і «Б» за рішенням конкурсної комісії. Розв’язання ситуаційних завдань проводиться з метою з’ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання та досвід під час виконання посадових обов’язків шляхом оцінки відповідності компетентностей та професійних знань кандидата встановленим вимогам, зокрема на знання спеціального законодавства, що пов’язані із завданнями та змістом роботи державного службовця відповідно до посадової інструкції.

Розв’язання ситуаційних завдань на посади категорії «Б» не проводився. Це доволі дивно. Невже перевірки компетентностей та професійних знань кандидата лише під час співбесіди було достатньо? Чи може, навіщо проводити цей етап, якщо вже все зрозуміло? Чи може навіщо зарядженому на співбесіду кандидату ще вчити відповіді на ситуаційні завдання, зміст яких йому наперед може бути відомий?

3. Представників Громадської ради при АРМА в конкурсній комісії не було.

Частина 3 статті 12 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» говорить, що громадська рада при Національному агентстві делегує для участі в засіданнях конкурсної комісії на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному агентстві двох представників.

Представників Громадської ради не було… Мабуть навіщо зайві очі? Ми ж уже все вирішили?

Взагалі, якщо проаналізувати у вільному інтернет-доступі прізвища осіб, які в АРМА у 2020 році стали переможцями доборів на час карантину, а у 2021 році – переможцями конкурсів на ті посади, на які оголошувались добори у 2020 році, то переможцями конкурсів стали ті самі люди, що були переможцями доборів у 2020 році. Смішно, чи не так?

Тут варто погодитись із наступною думкою екс-Міністра Кабінету Міністрів України Олександра Саєнка (https://blog.liga.net/amp/user/osaienko/article/38824):
В квітні 2020-го Кабмін скасував одну з ключових реформи – конкурси на посади держслужби, замінивши їх доборами з укладанням контракту на час карантину… Скасування конкурсів відкрило пряму корупційну стежину для призначення на посади в держоргани чиновників категорій «А», «Б» та навіть «В»…Зацікавлені ж групи впливу отримали можливість у непрозорий спосіб заводити в ЦОВВ потрібних їм людей, оскільки єдиним «фільтром» лишилася формальна співбесіда.

У мережі фейсбук також можна знайти дискусію між користувачами, які приймали в АРМА участь у конкурсних відборах. Ось яке у них враження (на скриншоті) – члени комісії читають питання претендентам з листочків. А на листочку мабуть ще є поміточка навпроти певних запитань? Ну ви зрозуміли)))
А ще такі спостереження з відкритого простору інтернету!

У жовтні 2020 року директор Академії фінансового моніторингу Антон Чубенко підписує з т.в.о. Голови АРМА Віталієм Сигидином меморандум про співробітництво між двома відомствами. Через 2 місяці…Антон Чубенко стає начальником Управління правового забезпечення АРМА через оголошений добір на час карантину. При цьому співбесіду з ним проводить заступник Голови Володимир Павленко, з яким вони знайомі по різним антикорупційним форум як мінімум з 2017 року (скриншоті з Ютубу). У липні 2021 року ця ж особа перемагає у конкурсному відборі на посаду начальника Управління правового забезпечення АРМА. Цікаво, чи не схоже це на призначення за попередньою домовленістю?

Другий приклад. У серпні минулого року Кабмін покладає на начальника Північно-східного управління АРМА (м. Харків) Дмитра Жоравовича тимчасове виконання обов’язків Голови АРМА. У жовтні 2021 року переможцем конкурсу на посаду начальника Відділу моніторингу ефективності менеджменту активів стає…завідувач сектору виявлення та розшуку активів Північно-східного управління АРМА Олексій Таможанський (згідно даних електронних декларацій чиновників). Через деякий час на сайті АРМА красується повідомлення, що цей чиновник, але вже не як начальник Відділу моніторингу ефективності менеджменту активів, а як начальник Управління менеджменту активів отримав від ДП «Сетам» нагороду для АРМА. Ну ось так…має ознаки договорняка.
Що цікаво, Дмитро Жоравович приймає участь у конкурсі на Голову АРМА. Чи сприятиме підозріле призначення свого підлеглого з Харкова на одну з ключових посад в АРМА перевірці на доброчесність Жоравовича членами конкурсної комісії на посаду Голови АРМА?

То чи варто ходити на конкурсний відбір на державну службу в АРМА, якщо ти не «свій»? Ні, не варто!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *