Михайло Подоляк: «Чому ми ніколи не будемо конкурентними в глобальній економіці?»

Михаил Подоляк: «Почему мы никогда не будем конкурентными в глобальной экономике?»

Чому ми ніколи не будемо конкурентними в глобальній економіці? І чому всі наші розмови про реформи суцільно дитяче мимовільне слиновиділення?

А тому, що є феномен «Укрпошти». Коли замість ефективного розвитку профільного сервісу для громадян і формування конкурентного пакету пересылочных послуг, хлопці вирішили банально отримати свій шматок дармового сировини. Депресивна сировинна економіка — це коли йде бійка не технологій майбутнього, але адмін/впливу і сірих конвертних часток для лобі-чиновника.

Хтось Смілянський (на фото), голова Укрпошти обов’язково з великою зарплатою, довго розповідав казки про себе як про талановитого співробітника аудиторських кампаній. Але всі його «управлінське мистецтво» звелося до традиційного — «дайте квоту на поставки газу». Відмінний бізнес, не сперечаюся. Так, за перше півріччя 2017 власний видобуток зросла на 3% (до 10,3 млрд. кубів), а транзит російського… і зовсім пожирнел на 21% (до 45,7 млрд). Трудяги…

Прохач Смілянський спочатку виглядав мутнувато, очоливши Укрпошту на непозрачном конкурсі. Його прожекти про різке підвищення конкурентних переваг пошти, предприватизационке і створення поштового банку — залишилися прожектами. Що типово для нинішньої України, де тільки розмови говорять. А ось його кадрові призначення — тих же заступників Чернявського і Перцовского, кожен з яких наполягав на одержанн мільйонної зарплати — дуже феєрично. Судячи з усього, в цьому і був сенс тодішньої… кадрової роботи хед/хантера «Talent Advisors», вкрай дорого заангажованого АП).

«Призначаємо у підприємства своїх хлопчиків, отримуємо супер/відсоток, а після вибиваємо їм захмарні зарплати». Пряме і таке відверте бюджетне доїння. Спритний же «хед/хантер» Комліченко з партнерами, якщо хто забув, найулюбленіше дітище екса Бориса Ложкіна. Автора ідеального концепту трирічного тупого пожирання бюджету «призначенцями з бэкграундами».

Читайте також:   Встановити контакт з Вакарчуком неможливо. Щільні ряди піарників прикривають його тіло

Все ще вважаєте, що в бюджеті немає грошей на нормальні внутрішні інвестиції та соціальні трансферти? Ну адже ми найняли крутих реформаторів/менеджерів. Правда, багато з них — як той же Чернявський — до цього бігали по світу із-за звинувачень в розкраданнях і доведениях до банкрутств. Але то таке…

Сьогодні, як я зрозумів, концепт трохи змінився. Хлопці зрозуміли, що мільйонні зарплати бюджет банально не потягне і тому запропонували вихід — «а давайте ми активно пожуем сировинний ресурс. Нам треба дітей годувати)»… Пора закрити серйозне обговорення нинішнього «реформаторства». Вся проекти нині зводяться до банального — постав нахабного зица, ангажируй решальщиков при Кабміні/АП, сядь на потік/сировина і трохи замаскуй це pr-казкою. Який? А ось такий, наприклад).

Деякий час тому група «крутих програмерів» заявила про можливість створення національної соц/мережі. Традиційно пафосно назвала її «ukrainians» (а як інакше?), зібрала 300 тисяч учасників внесків і… оголосила про закриття проекту. Адже це не квота на газ — клопітно, працювати треба, думати)…

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *