Лісові пожежі-2017. Як в Росії приховують правду про масштаби лиха

Лесные пожары-2017. Как в России скрывают правду о масштабах бедствия

Літо 2017 року не стало рекордним за кількістю лісових пожеж, але у нього ще є всі шанси увійти в число лідерів за останні 18 років. За офіційними даними «Авиалесоохраны» на 10 вересня, з початку 2017 року в Росії було зафіксовано 10 475 лісових пожеж загальною площею 4 632 358 гектарів. Однак експерти незалежних екологічних організацій вважають, що реальна цифра може серйозно відрізнятися від того, що нам кажуть відомства, а замовчування об’єктивної інформації про масштаби лісових пожеж і є головна причина неконтрольованих стихійних лих.

Напівправда — вже чесність

Пожежонебезпечний сезон 2017 року в Росії закінчується в жовтні. У кількох регіонах зараз обстановка як і раніше залишається напруженою. Пожежі в Росії в 2017 році почалися ще в березні — перші осередки з’явилися в лісах Примор’я, Хабаровський краю, Воронезької та Іркутської областей. За літо найбільше лісів згоріло в Далекосхідному (2 202 705 га) і Сибірському (2 110 772 га) федеральних округах. Озвучена «Авиалесоохраной» цифра в 4,6 мільйонів гектарів згорілих лісів і лісових земель — не фінальна цього року, вважає директор лісової програми Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Микола Шматков, хоча великих змін у цих даних, швидше за все, вже не станеться.

При цьому реальні масштаби пожеж можуть бути занижені, вважають екологи. Експерти Грінпіс Росії відзначають, що площа згорілих лісів і лісових земель в 2017 році може досягти 8,3 мільйонів гектарів — це майже вдвічі більше офіційної статистики. Ці дані пропонує Інформаційна система дистанційного моніторингу лісових пожеж Федерального агентства лісового господарства (ИСДМ-Рослесхоз).

В Грінпіс кажуть, що в цьому році різниця між офіційними даними та реальними масштабами не так велика, як в попередні роки: «У 2017 році вперше в історії основна частина площі лісових пожеж по катастрофічно горевшим регіонах Півночі, Сибіру і Далекого Сходу потрапила в офіційну оперативну звітність».

Світлана Павлова / ТАСС

 

З таким висновком погоджується і експерт WWF Микола Шматков: «За останні десять років це найбільш об’єктивна цифра державної статистики за оцінкою масштабів лісових пожеж. Є певні розбіжності з даними космічного моніторингу по окремих областях — найбільш чітко це видно, наприклад, по Іркутській області. Але поки це найбільш близька до дійсності цифра».

Екологи Грінпіс називають приховування даних про лісових пожежах в Росії найпоширенішим способом «боротьби» зі стихією. Дані спотворюються багаторазово і на протязі багатьох років, тому в цьому році применшення правди всього в два рази вже сприймається як чесність.

«Ніхто в світі не ховає голову в пісок»

Саме це прагнення різних відомств прикрасити реальну картину і є причиною постійно зростаючої площі лісових загорянь, вважає Микола Шматков: «Нехай ця цифра буде висока, нехай вона буде страшною для кого-то. У нас все державне планування, фінансування, розподіл бюджетних засобів і багато що інше так чи інакше базується на офіційній статистиці — не на даних неурядових організацій, не на якихось експертних оцінках. Якщо ми постійно брешемо одне одному і намагаємося поліпшити статистику, тому що не хочемо показувати лісові пожежі, тоді ми потрапляємо у замкнене коло: на гасіння та профілактику немає грошей, тому що ця проблема офіційно недооцінена. З цього кола вихід тільки такий: треба призводить державну статистику у відповідність з реальністю і тверезо оцінювати проблеми».

У той же час експерт відзначає, що лісові пожежі таких масштабів — не унікальна для Росії явище: подібна ситуація складається у США, Канаді, Австралії та інших країнах. «Це відбувається через зміни клімату, з-за того, що не завжди вдається ефективно вести профілактичну роботу з населенням, з-за пошкодження дерев комахами-шкідниками. Але ніхто в світі, на відміну від нас (до цього року), голову в пісок не ховає: зараз більше половини бюджету лісової служби США витрачається на профілактику та боротьбу з лісовими пожежами, і ця цифра зростала з року в рік. З серйозної проблеми роблять правильні висновки», — розповідає Микола Шматков.

Офіційні підсумки пожежонебезпечного сезону 2017 року будуть підведені ближче до листопада — і у цієї цифри є шанс бути майже правдивою.

«Мало поставити знаки „Бережіть ліс від вогню“ і намалювати гинуть у пожежі звіряток — це вже давно ні на кого не впливає»

У серпні глава Рослісгоспу» Іван Валентик оцінив прогнозований матеріальний збиток від лісових пожеж у 2017 році в 9,5 мільярдів рублів. Це цифра, як і раніше дуже далека від правди, вважає Микола Шматков: «Не дуже зрозуміло, який саме методиці ця цифра розраховувалася — мені здається, що вона занижена, причому серйозно. Емоційно зрозуміло, чому це робиться — буде лякаюче озвучувати реальну цифру, тому що вона в кілька разів більше, ніж те, що озвучили. Хотілося б зрозуміти, за якою методикою проводився розрахунок: враховувався прямої шкоди всій загиблої ділової деревини, включалися сюди оцінки втрачених екосистемних послуг, які дає ліс».

За підрахунками керівника лісового відділу Грінпіс Росії Олексія Ярошенко, озвучена Іваном Валентиком цифра може бути занижена більш ніж у двісті разів, а в дійсності матеріальний збиток може досягати суми до одного трильйона рублів.

За оцінками «Авиалесооохраны», найсильніше стихія цього літа вирувала в Сибіру: в Якутії згоріло 1,6 мільйонів гектарів лісів і лісових земель, в Іркутській області — 967 тисяч гектарів, в Красноярському краї — 510 тисяч гектарів. Така ситуація не є нормальною для цього регіону, пояснює Шматков: «Кількість пожеж в цьому році було набагато вище, ніж зазвичай. Це пов’язано з погодними аномаліями, і з недофінансуванням лісового сектора, зі слабо ведеться профілактичною роботою. Погода як завжди є визначальним чинником».

Існуючі способи профілактики лісових пожеж вже не можуть працювати ефективно, переконаний Микола Шматков: «Тут проблема насамперед у роботі з населенням. Ліс джгут не вороги народу і не шкідники: лісові пожежі виникають або при неправильному веденні лісового господарства (наприклад, під час спалювання порубкових решток), або з-за туристів і мисливців, які залишають непотушенные багаття. Це типові причини лісових пожеж, як і сільськогосподарський упав, спалювання сухої трави, або хуліганські підпали. А методична профілактична робота у нас не ведеться. Мало поставити знаки „Бережіть ліс від вогню“ і намалювати гинуть у пожежі звіряток — це вже давно ні на кого не впливає».

У Росії протягом декількох років існувала програма по запобіганню пожеж, в рамках якої фахівці працювали з населенням, розповідає Шматков. Однак вона проводилася тільки в кількох регіонах відразу після масштабних займань навколо Москви в 2010 році і тривала всього кілька років — коли стихія вщухла, програма швидко згорнулася: «У багатьох інших країнах розроблено програми щодо запобігання лісових пожеж на муніципальному рівні. У нас щось подібне було, але зараз це йде, а в Сибіру, по-моєму, така робота ніколи не велася. Треба спускатися на місцевий рівень, на рівень сіл і дачних селищ і працювати практично з кожною людиною. Це вимагає кваліфікованих кадрів, розуміння, хто це робить — Мінсільгосп, МНС або „Рослесхоз“, яка відповідальність муніципальних органів влади за це. Все це повинно бути продумано і пов’язано в єдину програму, і поки цього немає, проблему лісових пожеж нам не вирішити».

Ганна Ревоненко