Водії на евробляхах відмовилися від податкових пільг: що тепер буде

Водители на евробляхах отказались от налоговых льгот: что теперь будет

Активісти, що виступають за пільгове розмитнення для машин на єврономерах, відмовилися підписувати меморандум про пільгового розмитнення для своїх автомобілів.

Але відповідний законопроект все-одно вирішено розробити і подати на розгляд у Верховну Раду найближчим часом, розповіла UBR.ua голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Південця.

Зараз паралельно розробляється відразу два документи для евроблях.

Перший (планують подати першим) наглухо закриє кордони для автомобілів, які незаконно використовують режим тимчасового ввезення або транзит.

Другим законопроектом водіям запропонують розмитнити і поставити на облік автомобілі, які на сьогоднішній день вже ввезені в країну. Обійдися це має приблизно в 1-1,4 тис. євро залежно від року випуску авто і об’єму двигуна. Ініціатива повинна торкнутися автомобілів на іноземних номерах випуск 2000 р. і пізніше.

Зміни збираються вносити в три Кодексу — Податковий, Митний і Бюджетний.

Що не сподобалося

Юристи кажуть, що власники авто з латвійськими та польськими номерами не даремно відмовилися підписуватися під новим документом Южаниной. Стала очевидна нова проблема: для розмитнення транспортного засобу за «спецтарифу» потрібно бути його власником. А схемні авто найчастіше завозили без оформлення на нових господарів.

«Більшість нерозмитнених автомобілів перебувати у власності нерезидентів — латвійських і польських компаній, громадян ЄС. Протестувальники ж, в залежності від схеми тимчасового завезення, є лише довіреними особами або працівниками» власників таких транспортних засобів. Так, щоб розмитнити евроавто за новими акцизами — треба буде купувати на нього право власності, що у деяких країнах неможливо без пред’явлення авто в реєстраційний орган та отримання транзитних номерів», — пояснив UBR.ua ситуацію адвокат ПКК «Де-юре» Андрій Павлишин.

На сьогоднішній день існує два варіанти легалізації іноземного автомобіля в Україні. Якщо у автомобіля залишилася зарубіжна реєстрація, то з ним можна заїхати в транзитному режимі і розмитнити автомобіль протягом 10 днів. А в разі, коли машина знята з іноземної реєстрації в країні, де її купували, то повинні бути транзитні номери. Необхідно мати свідоцтво про реєстрацію інформації про зняття з обліку, техпаспорт.

При цьому, залишаються і нелегальні схеми ввезення автомобілів в країну, які, до речі, навряд чи кудись подінуться навіть після прийняття вищезазначеного законопроекту Южаниной.

«Наприклад, можливе оформлення автомобіля на іноземця, або ж на іноземну компанію, яка дозволяє у відповідності зі статтею 380 Митного кодексу України ввезення такого автомобіля на термін до одного року. Такі транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на нашу митну територію україни громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню», — зауважив UBR.ua юрист ЮК «Волхв» Ярослава Борка.

Закрити кордони не вийде

У теж час компромісний законопроект, якщо він буде прийнятий, то обмежить в правах тих водіїв, які справно сплатили всі податки і збори за своїх залізних коней. Як, власне, і тих українців, хто не встигли до цього часу завезти собі євроавтомобіль

Дискримінаційний закон можуть оскаржувати в судах. І паралельно буде тривати тимчасове ввезення машин на іноземних номерах, скасувати яку ніяк не можна.

«Це пряме порушення Стамбульської конвенції та взятих на себе Україною міжнародних зобов’язань. І якщо уявити, що одні зможуть завезти, але не зможуть розмитнити через обмеження за датою ввезення, то кожні 2 роки будемо мати такий же евроавтомайдан, з вимогами «посунути» граничну дату ввезення», — зауважив у розмові з UBR.ua Андрій Павлишин.

Так чи інакше, ухвалити дані законопроекти планують уже в цьому році. Хоча не можна виключати і політичний підтекст у даному питанні — прийняття можуть сильно затягувати з метою захисту інтересів власників українського автопрому.

«Також, ініціатори мають право вносити пропозиції, поправки, висновки до проекту нормативно-правового акта, що теж гальмує процес прийняття», — зазначив Ярослава Борка.