Союзники США прийшли ділити Дейр-ез-Зор

Союзники США пришли делить Дейр-эз-Зор

Сирійські демократичні сили (СДС), підтримувані США, обіцяли не атакувати армію Башара Асада в боях за Дейр-ез-Зор. Однак після перемоги над ІГ СДС і урядові війська можуть вступити в безпосереднє зіткнення. Кому в підсумку дістанеться багата нафтою область Дейр-ез-Зор і чи призведе це до чергового загострення конфлікту?

Загони Сирійської демократичних сил не мають наміру вступати в протистояння з урядовою армією в Дейр-ез-Зорі. Про це РІА «Новости» заявив офіційний представник цих збройних формувань Таляль Салу. Основним ядром СДС є ополчення сирійських курдів. Також у ньому беруть участь ополчення арабів і ассірійців, які проживають на півночі країни.

СДС, які тримали позиції в 30-40 км на північ від Дейр-ез-Зора на лівому березі річки Євфрат, почали свій наступ 9 вересня. Це сталося через чотири дні після того, як до міста підійшла сирійська армія та її союзники. Урядові сили за активної підтримки російських ВКЗ пробилися до міста з південного заходу і деблокировала гарнізон, що знаходився в облозі більше трьох років.

У той же час, за словами Салу, СДС залишають за собою право на відповідь, якщо піддадуться атаці з боку сирійської армії. «Якщо ми піддамося нападу, то відповімо. Це наше законне право, але ми не прагнемо до зіткнення з сирійською армією», — додав Таляль Салу.

Ракка залишилася збоку

Загони СДС зараз є головним союзником США в сирійській війні. Американці постачають їм озброєння (за що їх критикує Туреччина), надають повітряну і наземну підтримку. Зокрема, американські спецпідрозділи беруть участь разом з бійцями СДС в боях за місто Ракка — «столицю» терористичної організації «Ісламська держава».

Співпраця з іншими антиурядовими збройними організаціями США або згорнули, або, як у випадку з «Нової сирійською армією», що займає малозначні території на півдні країни, перевели в пасивний режим.

В першу чергу, це пов’язано з тим, що дані організації виявилися слабкими у військовому плані: не здатні на рівних протистояти ні Башару Асаду, ні ІГ.

В даний час СДС контролюють більшу частину територій Сирії, які розташовані на лівому березі Євфрату — тут проголошена Федерація Північній Сирії. Лише окремі райони області Дейр-ез-Зор, розташовані на лівому березі, досі займають бойовики ІГ.

Треба зауважити, що СДС вже більше трьох місяців веде операцію по звільненню Ракки. Квартали міста, де ведуться бойові дії, схожі на «старе місто» Мосула, оскільки вони так само сильно зруйновані. Саме за «старе місто» йшли найзапекліші бої по ходу звільнення цього іракського міста від ІГ.

За даними англомовного видання Military.com за Ракку б’ються 30-40 тис. бійців СДС. Скільки саме складає чисельність СДС, достовірно невідомо — командування офіційно не оголошувала таких даних. За інформацією Reuters, у березні 2017 року ряди СДС налічували не менше 80 тис. бійців.

Потрібно враховувати, що вони не тільки беруть участь безпосередньо в бойових діях, але і несуть охорону важливих об’єктів по території Федерації Північна Сирія і боронять підконтрольні ділянки сирійсько-турецького кордону (Туреччина вважає ополчення сирійських курдів терористами і спорадично атакує їх).

Тому, ймовірно, ОДС привернули до наступу на ІГ в області Дейр-ез-Зор частина формувань, зайнятих раніше у штурмі Ракки.

До чого поспіх?

Початок наступу СДС на Дейр-ез-Зор було оголошено бійцями загонів «Військова рада Дейр-ез-Зора». Він входить до складу СДС і підпорядковується їх командуванню. Раніше ця військова структура ніяк про себе не нагадувала і, принаймні, медійно стала відома тільки після своєї заяви.

«Військова рада Дейр-ез-Зора» досить розмито заявив про свої наміри щодо однойменної області: вони мають намір звільняти весь регіон чи лише якусь його частину.

Варто також додати, що ті позиції, з яких 9 вересня СДС почали наступати, були зайняті формуваннями цієї організації ще влітку 2016 року. З тих пір особливої активності союзники США на тому напрямку не виявляли. Вони ніяк не допомогли, наприклад, гарнізон урядових сил в Дейр-ез-Зорі взимку-2016/17, коли бойовики ІГ зробили масовані атаки проти них.

Почавши наступ, загони СДС, за їх заявами, буквально за один день вийшли до промислової зони Дейр-ез-Зора, розташованої на північ від міста. Основна частина районів міста розташована на правому березі Євфрату. На лівому березі розташовані райони, які можна віднести, скоріше, до категорії передмість. Тому найскладніші завдання по звільненню Дейр-ез-Зора будуть вирішувати солдати сирійської армії.

Раніше СДС не вживав активних дій одночасно з урядовими силами в одному і тому ж районі. Навіть під час битви за Алеппо восени і взимку минулого року загони сирійських курдів, які контролювали один з районів міста, обмежувалися лише захистом своїх позицій, хоча позиціонували себе як ситуативного союзника Башара Асада.

Зараз відбувається, хоча і неузгоджене, однак перше одночасне наступ в одній області загонів Федерації Північної Сирії і не визнає її Дамаска.

Такий поспіх з боку СДС можна пояснити тим, що область Дейр-ез-Зор є нафто – і газоносної провінцією країни. І родовища знаходяться не тільки на правому березі Євфрату, але і на лівому.

Другий важливий момент полягає в тому, що річка стане природною межею між Федерацією та областями, контрольованими урядом. Таким чином, все більш зримі риси знаходить територіальний розділ Сирії між силами, зайняті боротьбою з ІГ і рядом інших радикальних угруповань.

Ще в січні 2016 року «Газета.Ru» писала про територіальному розділі Сирії між урядом та опозиційними організаціями, як про ймовірне сценарії закінчення війни. Самі сирійці вже тоді говорили про те, що держави, втягнуті у війну, домовилися розділити країну за типом Боснії і таким способом домогтися закінчення конфлікту. Тобто на місці нині строкатою в релігійному і етнічному відношенні країни, ймовірно, з’являться монорелигиозные і моноетнічні суб’єкти у форматі федерації.

12 вересня начальник штабу угруповання російської армії в Сирії генерал-лейтенант Олександр Лапін розповів журналістам, що «до повного знищення ІГ» в країні залишилося звільнити 27 тис. кв. км (15% території республіки). До цього, мабуть, варто додати ряд районів, зокрема, в області Ідліб, які контролює терористична організація «Джебхат ан-Нусра» (заборонена в Росії).

Контури розгрому терористичних організацій в Сирії вимальовуються все виразніше. І питання подальшого облаштування країни стає тим гостріше.

З ініціативи російських, турецьких і іранських дипломатів компроміс між урядом і поміркованою опозицією обговорюється в Астані. При більш широкому залученні міжнародних посередників післявоєнний устрій Сирії є предметом переговорів у Женеві. Але ні в один з цих діалогів не залучені представники Федерації Північної Сирії і СДС (хоча представники Росії неодноразово пропонували включити їх в переговорний процес). Тому зовсім не очевидно, що після остаточної поразки в Дейр-ез-Зорі загонів ІГ бої за контроль над цим містом закінчаться. За контроль над містом і ресурсами однойменної області можуть поборотися вже сили Дамаска і курдів.