Росіяни біля межі бідності

Россияне у черты бедности

Аналітики РАНХиГС відзначають парадокс: ВВП і зарплати в країні потроху зростають, а доходи населення падають.

Біля межі бідності живуть 70% співгромадян. Їх зарплати вище прожиткового мінімуму, але грошей вистачає хіба що на їжу та одяг. Обсяги роздрібних продажів збільшуються — в основному, за рахунок кредитів. Люди втомилися відмовляти собі в найнеобхіднішому і пішли за грошима в банки.
Показати повністю…

Нам довго твердили про демографічну кризу, і він стався. У першому півріччі 2017 року в країні народилося на 125 тис. дітей менше, ніж у минулому. Причина проста: в репродуктивний вік вступило трагічно нечисленне покоління 1990-х, пояснює директор ИНСАП РАНХиГС Тетяна Малєва.

Нам кажуть про те, що смертність знижується, тривалість життя зростає. Але темпи не порівнянні з європейськими, зазначає Малєва. При цьому часто люди помирають у працездатному віці. В основному — чоловіки. Тобто всіх цих смертей можна було б уникнути.

«Ми вперше за довгий час говоримо про природного убутку населення», — резюмувала директор інституту. Її не може компенсувати навіть міграція — вперше з 2010 року, відзначає провідний науковий співробітник ИНСАП Юлія Флоринська. За словами експерта, криза відбувся серйозний відтік мігрантів, і відновити його не виходить. Основними донорами іноземної робочої сили, як і раніше залишаються Україна (27%) та Середня Азія (40%). Нового припливу гастарбайтерів чекати нізвідки.

У липні 2017 року Росія недорахувалися 1 млн працівників, які ще в липні 2016 року були, зазначив науковий співробітник ИНСАП Віктор Ляшок. Зате скоротилося безробіття. Зараз її рівень істотно нижче, ніж у 2015 і 2016 роках. «Ми наблизилися до показників 2014 року, який вважався найбільш сприятливим за рівнем безробіття за весь пострадянський період», — зауважив Ляшок.

Різко скоротилася чисельність зайнятих у неформальному секторі економіки. Тих, хто працював у тіні, за останній рік стало менше на 600 тис. осіб, тих, хто підробляв — на 500 тис.

«Все більш високими темпами зростають зарплати: за рік — на 4,6%. Тим не менш, поки це зростання не дозволяє компенсувати того провалу, який був у 2015 році. Тобто, зарплати все ще знаходяться на рівні нижче 2013 року», — зауважив експерт. Помітніше всього зарплати ростуть у промисловості, сільському господарстві, видобуванні корисних копалин, повільніше — в бюджетному секторі.

Порівняно з першим півріччям 2016 року на 1,5% збільшився внутрішній валовий продукт (ВВП). Вперше з 2014 року трохи підріс обсяг роздрібної торгівлі.

«Здавалося б, ВВП зростає, зарплати ростуть, пенсії принаймні не скорочуються, значить, можна говорити і про зростання доходів населення. Але ніякого зростання поки немає. Порівняно з минулим роком доходи скоротилися на 1%. Звичайно, це вже не 5-6%, як було останні два роки, але все ж не зростання», — підкреслила Малєва.

Продажі збільшуються в чому за рахунок кредитів. «Останні два роки люди жили в режимі жорсткої економії, і багато чого собі не дозволяли. Але ті ж пилососи, пральні машини мають властивість ламатися, і люди, у яких немає грошей на покупку нових, беруть кредити», — зазначила директор ИНСАП.

За сім місяців обсяг кредитування виріс на 22,6%. При цьому, чистий приріст заборгованості за кредитами склав 521 млрд рублів. «Думаю, що таку картину ми будемо спостерігати і далі», — зауважила Малєва.

Найтривожнішим соціальним індикатором аналітики вважають зростання бідності. «Поки у нас немає цифр за перше півріччя, але ми можемо подивитися, як росіяни самі оцінюють своє становище. З минулого року картина не сильно змінилася. Приблизно 21,3% російських домогосподарств вважаються суб’єктивно бідними. При цьому частка середньо забезпечених сімей знижується. Хоча, в цілому, росіяни цілком позитивно оцінюють своє матеріальне становище», — розповіла експерт. Такий оптимізм цілком може пояснюватися тим, що влітку у людей просто настрій краще, помітила Малєва.

За даними статистики за минулий рік, хронічно бідних в країні приблизно 10% людей, що належать до середнього класу — близько 20%. І десь між бідністю і достатком живуть ще 70% росіян. Зарплати у них вище прожиткового мінімуму, але грошей часто вистачає лише на їжу та одяг. «Ще не бідні, але перебиваються, виживають, як доведеться», — охарактеризувала директор ИНСАП.

Ось цей прошарок і складає основу населення країни. «Від того, чи вдасться людям вибратися з цієї проміжної зони і наблизиться до середнього класу, залежить майбутнє Росії. Тільки в цьому випадку ми зможемо говорити про якісь позитивні зміни», — вважає Малєва.

«Поки ми не відновили той рівень ВВП, з вершини якого падали. Навряд чи зростання, яке ми зараз бачимо, можна повною мірою назвати зростанням. Незважаючи на збільшення заробітної плати, ми ще не вийшли на рівень 2013 року. Доходи росіян падають. При цьому ніякого іншого індикатора соціального благополуччя, крім доходів, світ ще не придумав», — зауважила вона.

У такій ситуації говорити про вихід з кризи передчасно. «Істинне значення має навіть не швидкість виходу з цієї ями, а якість. Поки ми не бачимо нових робочих місць з принципово новими вимогами і високою оплатою праці. У кращому випадку мова йде про те, що на тих же робочих місцях стали платити трохи більше. Це не дає підстави думати, що продуктивність там сильно зросла, що продукція, яка випускається, затребувана ринком. Якщо ми не перейдемо в нову якість, всі спроби вийти на стійкі темпи зростання, будуть безглузді. За низькою оплатою праці не може бути високої продуктивності. Поки ж ми наводимо зарплати хоч якесь відповідність», — підсумувала директор ИНСАП.

Свій моніторинг Інститут соціального аналізу та прогнозування РАНХиГС веде з 2015 року. Він базується на даних Росстату, Центробанку, Казначейства, МВС і Центрального банку даних обліку іноземних громадян.

Анна Семенець