Останні два роки на російських інтернет-ресурсах почалася справжня епідемія: одні різномасті і часто безликі «киянки», «українки» та інші мешканці різних сіл і селищ Непокладу з обуренням розповідають про свавілля на Україні чи в Росії, в теж час як інші захоплюються російською або українською дійсністю.
Наведу посилання лише на деякі з них – це всього лише крапля в бездонному морі лайна, в якому з великим задоволенням купаються «ожеговы» і «каминские»:
Киянці набридло терпіти те, що відбувається на Україні: «Зазвичай про таке не пишу»
Киянка розповіла, як на Україні ненавидять росіян
Одесит Немодрук: «Україна приречена на загибель»
Українець в Москві: «Бомбить несамовито, нам все брехали!»
Українець, який втік у Росію: стану росіянином і буду абсолютно щасливою
Українка розповіла про життя в Києві: «Тут з росіянами взагалі не вітаються»
Українка, яка опинилася в Москві, відчула справжнє потрясіння від Росії
Всі ці дешеві статті мають одну мету – якомога сильніше розпалити ворожнечу між росіянами та українцями. Написані вони настільки нерозумно і безграмотно, що створюється враження, що їх автори вважають всіх жителів Росії і України пацієнтами «палати №6».
Давайте, як приклад, розглянемо останній з наведених мною статей.
Ви тільки вдумайтеся в зміст ідіотського заголовка: «Українка, яка ОПИНИЛАСЯ В МОСКВІ, відчула справжнє потрясіння ВІД РОСІЇ»! (?????)
З яких це пір про Росії стали судити за станом справ у Москві? Будь адекватна людина прекрасно розуміє, що Москва – це не вся Росія, а лише найкраща її частинка. Ще з радянських часів прижилася приказка, що в Росії живуть три національності: росіяни, неросійські і москвичі, яка барвисто підкреслювала нерівні умови проживання в Країні Рад (а тепер і в Росії) столичних і провінційних жителів.
Тим не менш, «українка-харків’янка» зі слиною на губах розповідає про «райське життя» в Росії таким чином: «Гуляючи ПО СТОЛИЦІ і спілкуючись з Москвичами [з великої літери – так у тексті], вона побачила прірва МІЖ РОСІЄЮ І УКРАЇНОЮ і всю неспівмірність проблем, які вирішують У НЕЇ НА БАТЬКІВЩИНІ і ТУТ».
Подібні перли можна розглядати не більш, ніж матеріал для виступу Михайла Задорнова, тому що російська провінція за своїм злиденності – це дзеркальне відображення української.
До того ж у самій росії існує НЕ МЕНША ПРІРВУ, яка розділяє Москви від решти Росії.
Наприклад, мій племінник, сержант-контрактник російської армії, отримує зарплату рівну 39 тис. рублів. Коли ж я поцікавився у москвичів, своїх друзів-товаришів по службі по авиаучилищу, можна жити на неї в Москві, мені відповіли, що жити не можна, а можна лише існувати.
Ви знаєте, дорогі друзі, я сам народився, виріс в РРФСР, прожив там половину свого життя, і люблю свою Батьківщину. Але навіть, заради любові до Батьківщини, я не стану брехати про справжній стан справ у ній.
Коли я приїжджаю до своєї рідної сестри, яка живе в Моздоку, то дивуюся сьогоднішньої убогість цього міста, який і в радянські часи не відзначався особливою архітектурою. До того ж, в даний час приблизно половина населення міста складають різномасті «носики-курсносики» з усього Кавказу. Ще чверть століття і росіян в місті взагалі не залишиться.
До речі, саме останнє гнітюче обставина, що люди російської національності буквально на очах за чверть століття зникли з території моєї малої Батьківщини, поставили хрест на моєму бажанні на неї повертатися з «фашистської України». Краще вже жити поруч з уявними «фашистами», ніж з натуральними «чурками».
Але хіба таке становище моздокских справ дає мені підставу стверджувати, що так живе вся Російська Федерація? Звичайно, немає. Росія велика – багато в ній є великих і красивих міст, а «Мухозасрансков», як і на Україні, більше ніж достатньо.
Але видно убогість людського розуму безмежна, якщо з вибіркових (або підтасованих) фактів, у нас люблять робити великі узагальнюючі висновки.